Думки і погляди українців щодо війни і миру: результати опитування, проведеного протягом 20-27 квітня 2026 року

Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 20-27 квітня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, куди за власною ініціативою додав запитання про війну і мир. Методом телефонних інтерв’ю (computer–assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1005 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Ставлення до передачі всієї Донецької області під контроль Росії в обмін на гарантії безпеки від США і Європи

КМІС з січня 2026 року ставить запитання, чи готові українці на виведення військ з Донецької області в обмін на гарантії безпеки від США і Європи.

Отже, 57% респондентів вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії всю Донецьку область в обмін на гарантії безпеки. Водночас готові на таку поступку – 36% (хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою). Ще 7% не змогли визначитися із своєю думкою.

Порівняно з початком березня 2026 року з 62% до 57% стало трохи менше тих, хто категорично проти. Частка тих, хто був згоден на початку березня – 33%, зараз – 36%. Поточні показники (на кінець квітня) повернулися до рівня лютого.

Загалом можна бачити, що за весь період спостережень громадського думка з цього питання істотно не змінюється і стабільно більшість українців критично оцінюють таку ініціативу. При цьому нагадаємо, що наш експеримент у середині лютого показав, що якщо конкретизувати гарантії безпеки від США і прямо зазначати, що вони не будуть включати розміщення їх військ в Україні, закриття неба і безкоштовного надання зброї, то підтримка пропозиції знає значно нижчою[1].

Графік 1. Зараз я зачитаю можливу умову для досягнення миру, а ви скажіть мені, наскільки вона для вас прийнятна. Використовуйте шкалу “Я легко погоджуюся з цією умовою”, “Це буде складна умова, але загалом прийнятна”, “Ця умова абсолютна неприйнятна”.

Україна виводить свої війська з територій Донбасу, які зараз нею контролюються, тобто з Краматорська, Слов’янська тощо, і ці території переходять під контроль Росії. Натомість США і Європа дають Україні гарантії безпеки

Хто зриває зусилля з досягнення миру

Більшість українців – 60% – вважають, що найбільше зриває зусилля із завершення війни саме Росія. Далі йдуть США – 14% вважають, що вони найбільше відповідальні за неуспіх із завершення війни.

Звинувачують насамперед Україну – 7%, Європу – 5%.

Графік 2. Хто зараз найбільше перешкоджає і зриває зусилля для завершення війни?

Респондент міг обрати тільки одну відповідь

Коли українці очікують на завершення війни

Лише 17% українців очікують, що війна завершиться хоча би влітку 2026 року. Ще 14% очікують завершення до кінця року, тобто загалом 31% вважають, що до кінця цього 2026 року бойові дії завершаться.

Натомість майже половина (48%) очікують завершення в наступному 2027 року (причому з них 38% говорять про другу половину 2027 року). Як і раніше, відчутна частка (21%) не мають визначеної думки з цього питання.

Таким чином, українці переважно налаштовані на те, що війна буде йти ще тривалий період.

Графік 3. На Вашу думку, коли може завершитися війна?

Скільки українці ще готові терпіти війну

Негативна динаміка із зменшенням частки тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде необхідно, продовжується і в квітні. Якщо на початку березня таких було 54%, то на кінець квітня – 48%. Ще 4% готові терпіти 1 рік, тобто загалом 52% зараз говорять про умовно довгий період (у березні – 57%).

При цьому частка тих, хто готовий терпіти короткий період (декілька місяців-пів року), не змінилася – 28% у березні і 29% у квітні. Натомість простежується тенденція до зростання невизначеності – якщо у березні 16% не могли відповісти на це запитання, то зараз – 19%.

Водночас зазначимо, що і серед тих, хто готовий терпіти лише короткий період, значна частина категорично відкидають неприйнятні вимоги до миру. Так, серед них 44% вважають абсолютно неприйнятною пропозицію обміну Донбасу на гарантії безпеки від США і Європи. Подібна ситуація і серед тих, хто має невизначену думку щодо свого «запасу міцності» – серед них 49% категорично відкидають таку пропозицію. (При цьому для порівняння – серед тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде необхідно – 69% категорично відкидають пропозицію.)

Графік 4. Скільки ще часу Ви готові терпіти війну?

Довіра гарантіям безпеки від Європи і США

Порівняно з січнем 2026 року серед українців знизилася довіра до гарантій безпеки і від Європи, і від США. Так, якщо на початку року 59% українців очікували, що у разі повторного нападу Європа надасть необхідну підтримку для відбиття нападу, то зараз – 52%. Натомість з 31% до 41% стало більше тих, хто не вірить, що Європа надасть необхідну підтримку. Разом з цим усе ж поки серед українців більше тих, хто вірить у гарантії безпеки від Європи.

У випадку ж США зміни більш кардинальні. Якщо в січні ми спостерігали паритет тих, хто вірить і ні, то зараз, у квітні, більшість українців не вірять, що США нададуть необхідну підтримку. Частка тих, хто не вірить, зросла з 40% до 57%. Натомість з 39% до 27% стало менше тих, хто довіряє гарантіям безпеки від США.

Окремо доцільно зазначити, що у випадку США порівняно із Європою вдвічі більше тих, хто завагався і не зміг відповісти на запитання – 16% проти 7%.

Графік 5. Уявіть, що оголошується перемир’я за нинішньою лінією фронту і США та Європа при цьому дають Україні гарантії безпеки. А якщо все-таки Росія нападе знову на Україну, то як Ви думаєте, Європа надасть чи ні необхідну підтримку, щоб відбити напад?» / «А як щодо США?

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Громадська думка українців з питань війни і миру лишається відносно стабільною за останній період, хоча деякий динамізм має місце і на нього варто звернути увагу. Так, по-перше, небагато українців мають оптимістичні очікування щодо завершення війни в найближчий період. Більшість українців або говорять про 2027 рік (причому переважно про його другу половину), або просто відповідають, що в нинішніх умовах – це невідомо. Тим більше, що за останній період, з моменту початку війни США-Ізраїлю проти Ірану, майже припинився дипломатичний процес, який і без того не викликав ентузіазму серед українців.

По-друге, більшість українців визначають як головний бар’єр до миру – позицію Росії. Лише меншість (12%) поділяють наратив, що Україна та / або Європи зривають мирні домовленості. Тобто ворожа пропаганда (та специфічна медіа політика деяких українських нібито «союзників»), з одного боку, не має успіху, щоб переконати українців бачити перешкоду до миру в Україні / Європі. З іншого боку, утім, ці 12% – це декілька мільйонів наших співгромадян. В абсолютному вимірі це велика кількість людей, що вказує, що під кутом зору інформаційної безпеки в Україні зберігаються багато ризиків.

По-третє, усе ж висока невизначеність, яка, скоріше за все, стала ще більш відчутною через наслідки війни в Ірані, тисне не частину українців. Хоч і трохи, але стає менше тих, хто категорично відкидає пропозицію обміну Донецької області на гарантії безпеки, і тих, хто стверджує, що готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Це не означає, що інші (хто говорить про коротший період власного запасу міцності), готові на будь-яке завершення війни. Ні, і ми показуємо, що, наприклад, серед них майже половина категорично проти обміну Донецької області на гарантії безпеки. А у випадку самої пропозиції більшість усе одно продовжують її відкидати.

По-четверте, помітною є ерозія довіри до можливих гарантій безпеки від Європи і США, особливо – до США. Фактично більшість українців не вірять, що США нададуть необхідну підтримку у разі повторного нападу Росії (хоча ще на початку року був паритет в оцінках українців). У такій атмосфері марно очікувати на схвалення українцями мирної угоди, де сталість майбутнього миру буде ґрунтуватися на гарантіях безпеки від США. Наразі операція США в Ірані не лише дала суттєву економічну вигоду Росії (що допомагає і далі убивати українців), але і ще більше похитнула віру в надійність американської підтримки.

При цьому дуже тривожним є і зниження довіри до гарантій безпеки від Європи. Відчуття європейського плеча підтримки і європейської перспективи процвітаючого майбутнього є одним із найважливіших стовпів української стійкості. Розчарування в Європі може призводити і до суттєвого погіршення морально-психологічної налаштованості до продовження опору, і до того, що голову піднімуть популістські сили з антиєвропейською риторикою.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Скільки ще часу ви готові терпіти війну? ЗАЧИТАТИ

На вашу думку, коли може завершитися війна? ЗАЧИТАТИ

Зараз я зачитаю можливу умову для досягнення миру, а ви скажіть мені, наскільки вона для вас прийнятна. Використовуйте шкалу «Я легко погоджуюся з цією умовою», «Це буде складна умова, але загалом прийнятна», «Ця умова абсолютна неприйнятна».

Україна виводить свої війська з територій Донбасу, які зараз нею контролюються, тобто з Краматорська, Слов’янська тощо, і ці території переходять під контроль Росії. Натомість США і Європа дають Україні гарантії безпеки

Хто зараз найбільше перешкоджає і зриває зусилля для завершення війни? ЗАЧИТАТИ. РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ

Уявіть, що оголошується перемир’я за нинішньою лінією фронту і США та Європа при цьому дають Україні гарантії безпеки. А якщо все-таки Росія нападе знову на Україну, то як Ви думаєте, Європа надасть чи ні необхідну підтримку, щоб відбити напад? ЗАЧИТАТИ. МІЖ ТВЕРДЖЕННЯМИ ДОДАВАТИ «ЧИ». РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ

А як щодо США? ЩЕ РАЗ МОЖНА НЕ ЗАЧИТУВАТИ

[1] Сприйняття перемовин та ставлення до пропозиції обміну Донбасу на гарантії безпеки: результати опитування, проведеного 12-24 лютого 2026 року // https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1589&page=1

[2] Склад макрорегіонів такий: Захід – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; м. Київ – лише м. Київ (без області); Центр / Північ – Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області; Південь – Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Нижнє Подніпров’я – Дніпропетровська, Запорізька області; Схід – Донецька і Харківська області (формально до складу макрорегіону також включена Луганська область, але через майже повну окупації ніхто з респондентів зараз там не проживає, хоча є респонденти, які до 2022 року проживали в цій області).

#Соціологія #Європа #Війна #ЗавершенняВійни #Донбас #Довіра #ГарантіїБезпеки #ГромадськаДумка #Опитування #Мир #США #Росія #Терпіння #Україна #ІнформаційнаБезпека #УСП #USP

Джерело