Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — одна з провідних дослідницьких компаній в Україні, що надає своїм клієнтам повний комплекс дослідницьких рішень.
КМІС — це приватна українська компанія, що співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС був заснований у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворений у приватне підприємство. Ми були першими у запровадженні соціологічних стандартів в Україні. Нашими інноваціями у вітчизняних соціологічних дослідженнях були: перший посібник і перший тренінг інтерв’юерів у 1992 році; перші особисті (face-to-face) інтерв’ю та фокус-групи у 1992 році; перше вітчизняне програмне забезпечення для статистичного аналізу даних у 1990 році; перша програма для розробки вибірки у 1993 році.
КМІС входить до провідних дослідницьких асоціацій, зокрема, Соціологічної асоціації України (САУ), Української Асоціації Маркетингу (УАМ), Європейського товариства дослідження громадської думки та маркетингу (ESOMAR), AAPOR і WAPOR. Професор Володимир Паніотто, генеральний директор КМІС, був першим національним представником ESOMAR в Україні у 1996–2005 роках.
ДОСЛІДНИЦЬКІ РІШЕННЯ:
КМІС спеціалізується у наданні повного спектру послуг у таких напрямках:
- Соціально-економічні дослідження,
- Політичні дослідження,
- Дослідження здоров’я,
- Маркетингові дослідження, консалтинг та дослідницький аудит.
Нашим клієнтам ми пропонуємо такі типи досліджень:
- Дослідження ад хок (особисті (face-to-face) інтерв’ю, опитування із самостійно заповнюваними анкетами, CATI, CAPI, Інтернет і поштові опитування;
- Український омнібус (2000 особистих (face-to-face) інтерв’ю);
- Он-лайн панель — проект InPoll (http://inpoll.net/);
- Опитування бізнес-для-бізнесу, експертні та елітні опитування;
- Роздрібний аудит, аналіз цін та дистрибуції;
- Дослідження споживання та ставлення (U&A), тестування брендів, концептів та продуктів;
- Якісні дослідження (фокус-групи, глибинні інтерв’ю, етнографічні дослідження, кейс-стаді, кабінетні дослідження).
КМІС застосовує сучасні методи обробки і аналізу інформації, зокрема, крім стандартного програмного забезпечення для аналізу даних досліджень (SPSS, ОСА), застосовується спеціальне програмне забезпечення для формування вибірки, розрахунку дизайн-ефекту, лінійних структурних рівнянь (ЛІЗРЕЛ) та комп’ютерного моделювання соціальних процесів.
У КМІСі процюють автори підручників з методів збору інформації і статистичного аналізу даних, що мають досвід роботи в університетах США.
КМІС має значний досвід у проведенні якісних і кількісних досліджень, а також комплексних кількісно-якісних проектів: ми щорічно здійснюємо 100–150 проектів для приватних клієнтів, а також наші власні наукові дослідження. Найбільший попит мають такі типи досліджень: особисті (face-to-face) інтерв’ю, телефонні, поштові та інтернет опитування, експертні та елітні опитування, фокус-групи, глибинні інтерв’ю, кабінетні дослідження.
ЗАМОВНИКАМИ КМІС БУЛИ:
Міжнародні та державні організації:
Організація Об’єднаних Націй, Світовий банк, USAID, DFID, ETF, IFES, IFC, TACIS, WHO та інші.
Міністерства України:
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Міністерство закордонних справ, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство соціальної політики, Державний комітет статистики.
Приватні компанії:
Білайн Телеком, Боржомі, Кольєрс Інтернешнл, Кока-Кола, Фоїл Файненшл, КЕНСУ, Крафт Фудз, Київстар, МакДональдс, Моторола, Нестле, Проктер енд Гембл, Райффайзен банк Аваль, Сафейдж, Санофі-Авентіс, Світоч, Систем Кепітал Менеджмент, УкрСибБанк БНП Парібас груп, Воля-кабель та інші.
Засоби масової інформації:
ВВС, Радіо “Свобода”, Deutsche Welle, газета «День», газета «Дзеркало тижня», газета «Ділова столиця», «Голос Америки», «Телекритика», телеканал «Інтер», ICTV.
Дослідницькі та консалтингові компанії:
Міжнародний дослідницький інститут соціальних змін (RISC), ІнтерМедіа, Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI), Кемонікс Інтернешнл.
Університети:
Університет Кембриджа (ВБ), Університет Дюка (США), Університет Індіани (США), Університет Джона Хопкінса (США), Лондонська школа економіки та політичних наук (ВБ), Університет МакГіл (Канада), Університет Стоні Брук (США).
Посольства, політичні партії, фонди, НУО тощо.
ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПАНІЇ:
КМІС складається з невеликого постійного наукового та адміністративного штату, та з тимчасових дослідницьких груп, створених за потреби. Штат складається з 37 постійних та близько 600 частково зайнятих працівників (інтерв’юери CATI, модератори фокус-груп, регіональні супервізори, інтерв’юери).
СТРУКТУРА ПОЛЬОВОЇ МЕРЕЖІ:
Мережа інтерв’юерів КМІС складається з 26 команд інтерв’юерів — всього близько 500 людей. Це дає можливість проводити репрезентативні дослідження в Україні в цілому і в окремих регіонах. Польова мережа КМІС складається з голови відділу у Києві, 5 супервізорів у центральному офісі у Києві, 26 бригадирів у кожному регіоні, близько 500 польових інтерв’юерів, та незалежної мережі польового контролю. Усі інтерв’юери КМІС вільно володіють українською та російською мовами та проводять інтерв’ю однією з них за вибором респондента.
ВИБІРКА:
Наша стандартна загальнонаціональна вибірка є репрезентативною для дорослого населення України та забезпечує високоякісну соціологічну інформацію. Вона охоплює всю територію України (24 області) та АР Крим. Ми здійснюємо стратифікацію за регіоном, типом і розміром населеного пункту. Потім ми обираємо населені пункти/райони із застосуванням методу PPS (формування вибірки пропорційно до чисельності населення) та застосовуємо випадковий або систематичний відбір респондентів на останньому кроці. Така процедура формування вибірки була розроблена за участі відомих американських фахівців Л. Кіша та С. Хеєрінги. Для особливих завдань ми застосовуємо квотну вибірку, вибірку, спрямовану респондентами (RDS), вибірку з вибором місця і часу (TLS), методику «повторне охоплення» (CRC), методику «снігової кулі», спрямовану вибірку та інші.
СТАНДАРТИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ:
Наша компанія приділяє особливу увагу контролю якості, щоб забезпечити високий рівень здійснення дослідження. Зокрема, у кількісних дослідженнях ми застосовуємо багатоступеневу систему контролю якості, яка включає ретельний відбір та навчання інтерв’юерів, забезпечення інтерв’юерів детальними інструкціями; уважний нагляд над збором даних, перегляд польової документації інтерв’юерів, повторні контакти із відібраними респондентами, які здійснюються незалежним відділом контролю, проведення спеціального контролю даних для відстеження логічної узгодженості відповідей респондентів. У якісних дослідженнях ми проводимо тематичні брифінги і тренінги, здійснюємо супровід інтерв’ю, аналізуємо транскрипти, застосовуємо методологічну й аналітичну тріангуляцію.
СТАНДАРТИ ПУБЛІКАЦІЇ СОЦІОЛОГІЧНИХ РЕЙТИНГІВ:
Виявляється, що багато людей невірно інтерпретують соціологічні рейтинги. Частково винуваті самі соціологи, бо не можуть домовитися про стандарти публікації рейтингів (тобто про деякі домовилися, але не про всі). Цей коментар має допомогти читачам нашого сайту розібратися в цьому питанні.
Перше, що завжди оприлюднюють – відсотки тих, хто буде голосувати за ту чи іншу партію (або кандидата) ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ВСІХ ОПИТАНИХ. Це безпосередньо результати опитування, і по відношенню до цих показників розраховуються похибки вибірки. Ці дані потрібні для порівняння різних досліджень, але ВОНИ НЕ ПОКАЗУЮТЬ, ЯКІ ПАРТІЇ ПРОЙДУТЬ ДО ПАРЛАМЕНТА. Трактувати ці показники як відсотки, які партії отримають на виборах, НЕКОРЕКТНО, бо серед них великий відсоток тих, хто не прийде і тих, хто не визначився, наприклад, сума цих відсотків в нашому вересневому опитуванні (http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=647&page=1) складала лише біля 40%, в той час як на виборах їх сума буде 100%. Тобто в середньому вони можуть бути вдвічі менші, ніж те, що партія отримає на виборах. Можна сказати, що це відсотки, які партії щонайменше наберуть на виборах.
Щоб дати краще уявлення про можливі результати виборів деякі соціологі, наприклад, директор Фонду «Демократичні ініциативи» Ірина Бекешкіна, пропонують давати ще відсотки по відношенню до тих, хто сказав, що прийде. Це наближує результати до показників, які партії отримають на виборах, але ж серед відсотків може бути ще 20-30% тих, хто не визначився, тобто сума відсотків голосів за всі партії складає 70-80%, а не 100. Але ж на виборах рейтинги партій, за якими розраховують прохідний бал, в сумі складають 100%. Тобто в середньому при такому способі розрахунку всі відсотки можуть бути занижені на 20-30%, якщо партія має, скажімо, рейтинг в 6%, то він знижується на 1-2 процентних пункти, що може бути критично для деяких партій.
Тому третій варіант – давати ВІДСОТКИ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ТИХ, ХТО СКАЗАВ, ЩО ПРИЙДЕ І ВИЗНАЧИВСЯ. Це стандарт КМІСу, який використовується вже багато років. Перевага – сума відсотків голосів, отриманих партіями, дорівнює 100, як на виборах. Недолік – те, що при цьому вважається, що ті, хто не визначився або не прийдуть, або проголосують як ті, хто прийшов. Тут можуть бути використані різні інші математичні моделі і різна додаткова інформація для іншого розподілу тих, хто не визначився (скажімо, запитання про другий вибір чи про те, за кого ніколи не проголосують чи про орієнтації виборців), тому деякі компанії давали 4-5 варіантів можливих прогнозів результатів виборів. На жаль, на даний момент соціологи (як в нашій країні, так і за кородоном), не мають надійної математичної моделі для прогнозування результатів виборів, що показує невірний прогноз результатів щодо виходу Великобританії з ЄС чи прогнозування перемоги Клінтон замість Трампа в США (вибори президента США, листопад 2016 р.). Розрахунки президента КМІС, професора НаУКМА В.Хмелька показали, що більш простий підхід у дослідженнях, що проведені безпосередньо перед виборами, давали краще співпадіння з результатами виборів, ніж інші моделі, і тому ми прийняли такий стандарт для прес-релізів – давати два види рейтингів:
1) відсотки по відношенню до всіх
2) до тих, хто прийде і визначився на момент опитування.
Другий рейтинг дає краще уявлення про можливі результати виборів, але має більшу стохастичну похибку, бо разрахований за меншою виборкою. Наприклад, якщо вибірка 2000 респондентів, а 50% чи не збираються прийти чи не визначилися, то основа для розрахунку рейтингу лише 1000 респондентів. Це деяка орієнтовна оцінка на момент опитування (ті, хто не визначився, не дали свою оцінку), а не прогноз результатів результатів майбутніх виборів.
