Криза і розкол. Як російська пропаганда створює негативний образ ЄС
російські медіа систематично акцентують на внутрішніх конфліктах серед європейських політиків, проблемах міграції, протестах
Думки і погляди українців щодо війни і миру: результати опитування, проведеного протягом 20-27 квітня 2026 року
57% респондентів вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії всю Донецьку область в обмін на гарантії безпеки
Соцмережі, що отримали статус медіа. Моніторинг ІМІ
Станом на 1 січня 2026 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала як онлайн-медіа 606 облікових записів
Ставлення українців до блокування Telegram
Більшість українців виступає проти блокування Telegram в Україні, але підтримує активніший контроль з боку правоохоронних органів
Інформаційний акваріум. Моніторинг контенту й джерел медіа окупованого Криму
86% локальних новин створюють ілюзію нормальності та самодостатнього життя півострова, відрізаного від реальності й міжнародного контексту
Стратегія стійкості. Як розвивались українські медіа в часи повномасштабної війни
Переміни в медіа за 2022–2026 роки не видаються красивою історією успіху, але мають сенс успішної історії стійкості
Підсумки стану свободи слова в Україні у 2025 році: 130 порушень, більшість із яких вчинила РФ
Для порівняння: у 2024 році ІМІ зафіксував в Україні 268 порушень свободи слова. З них 155 злочинів скоїла РФ
Медіапростір під окупацією: як Росія закриває Луганщину від України й що роблять українські медіа у відповідь
Окрім активного розвитку пропагандистських медіа, російські окупанти намагаються обмежити доступ місцевих жителів до альтернативних джерел інформації
Виправдання і погрози: кремлівська пропаганда за переговорами ховає наміри Москви
Москва цілеспрямовано формує образ “миролюбного” гравця, але насправді прагне лише знищення суб’єктності України
Баланс між професійністю і національною відповідальністю: Дослідження самоцензурування українських медіа під час висвітлення мобілізації
У вибірці опитаних журналістів спостерігається високий рівень поведінкових практик самоцензурування, який значною мірою залежить від характеру новинних сюжетів