Половина поляків вважає, що державні інституції країни належно реагують на прояви агресії та мову ненависті щодо громадян України. Водночас оцінка дій поліції, судів і політиків суттєво відрізняється залежно від політичних уподобань респондентів, йдеться в опитуванні United Surveys by IBRiS для Wirtualna Polska, передає Slawa.
Загалом 50,6% опитаних позитивно оцінюють реакцію польських державних інституцій на агресію щодо українців. Із них 12,9% відповіли, що інституції «безумовно» реагують належним чином, а 37,7% — що «скоріше так».
Протилежної думки дотримуються 35,4% респондентів. З них 18,9% вважають реакцію «скоріше неналежною», а 16,5% — «безумовно неналежною». Ще 14% не змогли визначитися з відповіддю.
Оцінки залежать від політичних симпатій
Найбільш позитивно дії державних інституцій оцінюють прихильники правлячого табору. Серед них 63% вважають реакцію належною: 14% обрали відповідь «безумовно так», а 49% — «скоріше так». Негативно оцінюють дії держави 31% виборців правлячого табору, ще 6% не визначилися.
Виборці опозиційних сил, навпаки, значно критичніші. Серед прихильників «Права і Справедливості», «Разом» та обох партій «Конфедерації» 51% негативно оцінюють реакцію державних інституцій на агресію проти українців. З них 27% відповіли «скоріше ні», а 24% — «безумовно ні».
Позитивну оцінку роботі поліції, судів та політиків у цій групі дали 40% респондентів, а 9% не змогли визначитися.
Як оцінюють дії держінституцій виборці «Конфедерації»
Серед виборців обох партій «Конфедерації» думки розділилися майже порівну. Належною реакцію державних інституцій вважають 42% опитаних, тоді як 41% оцінюють її негативно. Ще 17% не мають сформованої думки.
Серед інших виборців 50% позитивно оцінюють дії державних інституцій, 19% — негативно, а 31% не змогли відповісти на запитання.
Випадки агресії проти українців
Нагадаємо, останнім часом у Польщі почастішали інциденти проти громадян України. Серед них — побиття української пари у Вроцлаві, удар 76-річного поляка дерев’яною палицею по голові українки в Ґдині та образи українських дітей в автобусі у Бельсько-Бялій.
Slawa також писала, що на цьому тлі трапилося кілька інцидентів, коли поляки напали на інших поляків, вважаючи їх українцями.
Про зростання масштабів мови ненависті в польському сегменті соцмереж у травні та червні 2026 року також повідомляли дослідницькі центри, зокрема Res Futura та Варшавський університет.
При цьому нещодавно в Польщі пройшло кілька протестних акцій, учасники яких висловили солідарність з українцями, які стикаються з проявами ксенофобії, дискримінації й насильства.
Своєю чергою, митрополит Краківської архідієцезії кардинал Ґжеґож Ришь назвав «гріхом» насильство і байдужість до нього, вказуючи на щоденні новини про напади, зокрема, на українців. Про це він написав у душпастирському листі до вірних, який було наказано прочитати 15 серпня 2026 року в усіх костелах і каплицях архідієцезії.
#РеакціяДержави #ДумкаЕкспертів #Агресія #МіжнародніВідносини #УкраїнськоПольськіВідносини #Дослідження #Геополітика #Україна #Польща #Опитування #Дипломатія #ПолітичнийАналіз #Безпека #СхіднаЄвропа #Аналітика #УСП #USP
