Після чотирьох років з початку повномасштабного вторгнення вірність України демократії залишається непохитною, навіть попри людські втрати, економічні труднощі та умови постійної невизначеності.
Починаючи з 2015 року, Національний демократичний інститут регулярно проводив загальнонаціональні опитування, аби дізнатись погляди україн_ок на власну демократичну траєкторію, сприйняття геополітичного середовища та очікування щодо майбутнього. Висвітлене тут опитування, проведене у березні 2026 року, стало двадцять четвертою хвилею від початку проведення і девʼятою з початку повномасштабного вторгнення.
Результати дослідження доводять, що окрім території, україн_ки також захищають власне бачення демократичного майбутнього своєї держави. Та попри переважну віру в демократію як правильний шлях, дослідження демонструє одночасну напругу. Така формується на основі невдоволення україн_ками демократичними інститутами країни, яка нині переживає одні з найскладніших часів у своїй історії.
Демократичні цінності українського суспільства у світлі воєнних втрат
Повномасштабне вторгнення Росії вразило мало не кожну українську родину. Вісімдесят пʼять відсотків опитаних зазначають, що від початку лютого 2022 втратили бодай когось зі свого сімейного або дружнього кола. Майже дві третини повідомили про погіршення фізичного або психічного здоровʼя, і приблизно стільки ж — про зниження доходу домогосподарства.
Та попри те, що війна завдає таких вражаючих втрат, вона не змогла послабити демократичні прагнення україн_ок. 82% опитаних повідомили, що для них важливо, аби Україна залишалась демократичною країною, доводячи цим, що саме демократія вбачається основним напрямом бажаного розвитку українського майбутнього.
Попри складнощі, з якими продовжує стикатися населення України, надія на краще зберігається. 59% повідомили, що налаштовані «скоріше оптимістично, аніж песимістично» або «дуже оптимістично» щодо майбутнього країни. У підсумку результати показують, що суспільство не обмежується бажанням пережити війну, а також хоче вийти з неї вільною, незалежною і демократичною країною.
Загальнодержавна єдність співіснує з посиленням соціальних напружень
Опитування також демонструє разючі відмінності та серйозні виклики, що співіснують з вищезгаданою єдністю, яка зіштовхується з суворою реальністю воєнного часу.
Лише 22% опитаних відповіли, що не помічають соціальної напруги із запропонованого їм списку варіантів. Найчастіше респондент_ки відмічали напругу між людьми з різними політичними поглядами (38%), між звичайними громадянами та можновладцями (36%) та між україномовними і російськомовними людьми (31%).
Соціальні напруги існують мало не в кожному суспільстві, а там, де люди тривалий час занурені у воєнні умови — і поготів. Україна також не є винятком. Результати опитування дають змогу припустити, що підтримка народу залежатиме не тільки від успіхів воєнного опору, а й від змоги демократичних інститутів відповідати на потреби суспільства і представляти його в надзвичайних умовах, такі як воєнний час, призупинення виборів та централізація влади.
Ця складність простежується і у відповідях респондент_ок. Дослідження показує: поки україн_ки зберігають впевненість у демократичних цінностях, поруч із цим зростають і очікування демократичного управління.
Інституції, які найбільше асоціюють із захистом держави – Збройні Сили України та Президент Володимир Зеленський – тримають високий рівень суспільної довіри протягом усіх девʼяти хвиль досліджень НДІ з початку повномасштабної війни. У цьому році довіра до Президента склала 45% – це на 28 пунктів вище, аніж в останньому опитуванні, що організація проводила перед лютим 2022 року. При цьому, лише 10% опитаних зазначили, що зовсім не довіряють Президенту.
Разом з тим, опитування вказує на важливі виклики для демократичного розвитку України. Попри чітку перевагу в суспільстві демократичних цінностей і відносно позитивні погляди на ті інститути, які україн_ки повʼязують з воєнним опором, суспільство демонструє невдоволення роботою інститутів. Лише 20% опитаних зазначають, що вони задоволені або скоріше задоволені тим, як демократія працює в Україні, і тільки 18% відчувають що “такі люди, як вони” можуть впливати на політичні рішення в Україні. Це не означає, що люди заперечують демократію, але вони демонструють вищі очікування щодо відповідальності та підзвітності влади навіть в умовах надзвичайних складнощів, які війна накладає на управління країною.
Довіра до інституцій: динаміка даних
Суспільні побажання щодо термінів проведення виборів виявляють певну обережність: лише 13% опитаних вказують, що вибори потрібно провести «найближчим часом, незалежно від інтенсивності бойових дій». Кожен із трьох варіантів відповідей, які передбачають проведення виборів після підписання мирної угоди, користується більшою підтримкою. Зокрема, найбільша кількість опитаних підтримує варіант про проведення виборів через шість місяців після підписання мирної угоди (27%).
Терміни проведення виборів в умовах війни
Головні суспільні пріоритети та завершення війни
Українське суспільство зіштовхується з багатьма складними й однаково важливими питаннями. Хоча переговори та закінчення війни є головним пріоритетом для громадськості, питання миру, безпеки, справедливості, антикорупційних реформ та соціально-економічної стабільності чітко співіснують. При цьому, пріоритетність миру не слід трактувати як «мир за будь-яку ціну».
Респондент_ки непохитно відкидають пропозиції, які порушували б суверенітет України або загрожували б її демократичному майбутньому. Наприклад, лише 7% опитаних заявили, що надання російській мові офіційного статусу було б цілком прийнятним, тоді як 54% вважають це повністю неприйнятним. Аналогічно, лише 4% повністю погодилися з тим, що Крим та частини Донбасу мають бути міжнародно визнані як територія Росії, тоді як 55% повністю відкинули цю ідею. Рівень загального неприйняття («повністю не приймаю» та «не приймаю») залишається стабільним з серпня 2025 року.
Результати опитування свідчать про те, що україн_ки розглядають переговори як прагматичний засіб запобігання подальшим людським стражданням, а не як готовність відмовитися від принципів, які вони відстоювали з часів незалежності. Їхні відповіді послідовно вказують на єдине прагнення: мир, який збереже суверенітет України, захистить її громадян_ок та забезпечить демократичне майбутнє країни.
Найбільш важливі національні питання
(Не)прийнятність умов Росії як “ціни за мир”: динаміка даних
Повну версію опитування можна знайти тут.
З 2015 року НДІ проводить загальнонаціональні опитування, щоб краще зрозуміти погляди україн_ок на їхній демократичний шлях, геополітичну ситуацію та сподівання на майбутнє. Опитування, проведене в березні 2026 року, є двадцять четвертим у серії та дев’ятим з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії. Перед публікацією НДІ ознайомив із цими результатами представни_ць українського уряду, політичних партій та громадянського суспільства і продовжуватиме використовувати висновки досліджень у взаємодії з українськими партнерами.
Під час проведення соціологічних досліджень Національний демократичний інститут дотримується основних принципів захисту персональних даних респондент_ок, визначених Загальним регламентом про захист даних (GDPR). Аналітичні висновки та інтерпретації третіх сторін можуть не відображати позицію НДІ.
НДІ є неприбутковою, непартійною, неурядовою організацією, що працює у партнерстві по всьому світу задля зміцнення та захисту демократичних інститутів, процесів, норм і цінностей з метою забезпечення кращої якості життя для всіх. НДІ бачить своєю візією світ, у якому панують демократія і свобода, а гідність кожної людини поважається.
#Суспільство #Демократія #Україна #ГромадськаДумка #Довіра #НДІ #Аналітика #Реформи #Соціологія #Війна #УкраїнськеСуспільство #Незалежність #Опитування #Вибори #Свобода #КМІС #Дослідження #ДемократичніЦінності #ПраваЛюдини #Мир #УСП #USP
