Попри війну, понад українських 80% експортерів продовжують продажі за кордон, однак темпи відновлення обсягів експорту залишаються низькими, а частина промислових підприємств досі не змогла відновити експортну діяльність.
Про це йдеться у дослідженні “Експорт у війні на виснаження: як забезпечити економічну витривалість України”, яке ІЕД провів серед 473 промислових підприємств усіх розмірів та по всій Україні в червні 2025 року. Серед цих опитаних компаній 59% виявилися експортерами.
При цьому Європейський Союз виявися головним експортним напрямом для українського бізнесу – його зазначили 85,5% опитаних експортерів.
“Значну частку також має Туреччина (11,1%), а Китай відзначили менше 1% – лише 0,4% опитаних“, – заявив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
Фото: ІЕД
“Надмірна орієнтація на європейський ринок створює потенційні ризики для стабільності українського експорту. Це ризик не тільки можливих адміністративних або інституційних бар’єрів з боку ЄС – наприклад, пов’язаних із блокуванням кордону з боку Польщі для нашої сільгосппродукції. Але й ризик впливу ринкових процесів всередині ЄС, пов’язаних, наприклад, з тарифними війнами зі США або фінансовою ситуацією всередині ЄС. Це може негативно вплинути на стан українських підприємств з огляду на їхню залежність від європейського ринку”, – зауважив старший науковий співробітник ІЕД Андрій Бутін.
Також, згідно з результатами опитування, що більший розмір бізнесу, то частіше він експортує. Серед мікропідприємств – 25% є експортерами, серед малих – 42%, середніх – 67%, а серед великого бізнесу – 91%.
Ситуація також залежить від галузі: найбільша частка експортерів у металургії та металообробці (74%), найнижча – у виробництві будматеріалів (28%).
“Більшість експортерів мають обмежену географію експорту. Майже чверть підприємств експортують лише до однієї країни, майже дві третини – до двох–п’яти країн”, – повідомив Євген Ангел.
Експортери демонструють більший оптимізм порівняно зі “звичайним” бізнесом. Вони краще оцінюють своє фінансово-економічне становище й діловий клімат у країні.
“Активні експортери (які експортували впродовж останніх 12 місяців) мають більший портфель нових замовлень – 6,4 місяця. Портфель замовлень у неактивних експортерів (які припинили експорт під час війни) – лише 1,9 місяця. В неекспортерів цей показник 2 місяці”, – зазначив Євген Ангел.
Фото: ІЕД
Логістичні проблеми домінують у п’ятірці перешкод при експорті. Для активних експортерів це черги на західному кордоні, ускладнений експорт морем, дефіцит залізничних вагонів, вантажівок, водіїв.
Тоді як у неактивних експортерів головні перешкоди пов’язані із попитом: потреба в переорієнтації з ринків СНД і неможливість задовольнити попит на зовнішніх ринках.
Водночас корупція на митниці майже не хвилює обидві групи експортерів – 5,5% і 6,7% відповідно.
Підприємства, які скаржились на складні митні формальності, найчастіше називали митні органи Польщі (40%) та Угорщини (27%). Серед тих, хто зазначив недружнє ставлення митників, лідирує Угорщина (58%), далі – Польща (50%).
Фото: ІЕД
Дослідження базується на “Новому щомісячному опитуванню підприємств” #NRES, яке ІЕД проводить щомісяця з травня 2022 року. У ньому беруть участь 473 промислових підприємства усіх розмірів із 21 області України.
#Експорт #Україна #ЄС #Торгівля #Дослідження #АграрнийЕкспорт #ПромисловіТовари #ЄвропейськийРинок #ТорговельніВідносини #Економіка #Бізнес #Євроінтеграція #ЕкспортніМожливості #ТорговіПартнери #Агропродукція #Промисловість #ЕкспортніТренди #ЄвропейськіСтандарти #ТорговельнийБаланс #ЕкспортніПерспективи #УСП #USP
