Переважна більшість населення України (55,5%) виступає за реформування або пом’якшення регламенту проведення НМТ. За збереження стандартів відбору – лише 12% учасників опитування.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
З тих респондентів, які підтримали полегшення вступного процесу, 30% опитаних виступають за комплексні зміни, вважаючи це необхідним і назрілим кроком у нинішніх безпекових та соціально-економічних умовах.
А от 25,5% – підтримують виключно точкові процедурні послаблення (зокрема запровадження механізму перескладання) без зниження вимог до шкільної програми чи спрощення предметних блоків.
Прибічники збереження стандартів відбору (12%) висловилися проти полегшення тесту через ризик зниження якості відбору вступників до закладів вищої освіти.
Значна частка опитаних демонструє відсторонену позицію (14% вказали на відсутність особистого інтересу до цієї теми) або вагалася із самовизначенням (18,5% обирали варіант «важко відповісти»), що пояснюється специфікою теми, яка безпосередньо стосується насамперед домогосподарств із дітьми шкільного віку.
Статеві особливості
Жінки частіше за чоловіків підтримують повне полегшення тестування (33% проти 25% серед чоловіків та 30% загалом). Чоловіки ж виявляють більший скептицизм щодо реформи, частіше вказуючи, що не підтримують полегшення через ризик зниження якості відбору вступників (16% проти 9% серед жінок та 12% загалом).
Вікові відмінності
Молодь (18–29 років) демонструє найвищий рівень залученості та найменшу частку тих, кому важко відповісти (лише 8% проти 18,5% загалом). У цій групі зафіксовано максимальну підтримку часткових змін без спрощення програми (37% проти 25,5% загалом) та найнижчий рівень неприйняття ідеї (8% проти 12% загалом).
Респонденти віком 30–44 роки (найбільш ймовірні батьки майбутніх абітурієнтів) висловлюють найвищий рівень повної підтримки полегшення НМТ (38% проти 30% загалом) за найнижчої частки байдужих (10% проти 14% загалом).
Натомість серед респондентів віком 55 років і старше фіксується найнижчий рівень повної підтримки (23%).
Регіональна специфіка
У Києві зафіксовано найвищий рівень противників реформи: 19% опитаних виступають проти полегшення тесту (проти 12% загалом) за найнижчої підтримки компромісних точкових змін (19% проти 25,5% загалом).
На Півночі зафіксовано найнижчий рівень повної підтримки ідеї (24% проти 30% загалом) за найвищої частки тих, хто вагався з відповіддю (23% проти 18,5% загалом).
У Центрі спостерігається найвищий рівень повної підтримки ідеї (34% проти 30% загалом).
Західний регіон демонструє високий рівень поміркованої підтримки точкових змін (31% проти 25,5% загалом).
На Сході спостерігається найнижчий рівень противників спрощення (лише 6% проти 12% загалом), при цьому майже чверть опитаних висловлює дистанційовану позицію (23% зазначили «мені байдуже» проти 14% загалом).
На Півдні рівень повної підтримки є нижчим за загальноукраїнський показник (25% проти 30% загалом), при цьому понад чверть респондентів у цьому регіоні вагалися з відповіддю (26% проти 18,5% загалом).
#ЗНО #думкаукраїнців #університети #Опитування #освіта #якістьосвіти #абітурієнти #наука #освітнійпроцес #вступнакампанія #реформаосвіти #українці #дослідження #соціологія #опитування #вступ #УСП #USP
