Українські медіа переважно не формують власного порядку денного в темі освіти, а фіксують і пояснюють рішення Міністерства освіти і науки, уряду та місцевої влади. Власних тем, глибокої аналітики й матеріалів, у яких журналісти перевіряють державні рішення та самостійно досліджують проблеми освіти, у вибірці Інституту масової інформації було небагато. Війна стала головним контекстом функціонування системи освіти загалом. Близько 40% матеріалів про освіту в досліджуваних медіа так чи інакше були пов’язані з війною.
Це показав моніторинг ІМІ матеріалів про освіту в десяти популярних українських онлайн-медіа.
Водночас розподіл матеріалів про освіту на теми показав, що найбільше уваги медіа приділяли шкільній освіті – 38% матеріалів. Ще 30% стосувалися вищої освіти та вступу, а 24% – освітньої політики, зокрема державного фінансування, стипендій, зарплат педагогів, грантів, соціальних програм і системних змін у галузі. Водночас на теми дошкільної та позашкільної освіти припадає загалом 8% матеріалів.
Війна як наскрізна тема освітніх новин
Близько 40% матеріалів про освіту, що потрапили до моніторингу ІМІ, так чи інакше були пов’язані з війною. Воєнний контекст був інтегрований у звичний освітній порядок денний. Звичайні освітні теми часто подавалися через призму війни чи впливу війни на освіту.
Одним з найпомітніших напрямів такого висвітлення є безпека навчання в умовах війни. Очікувано, що медіа писали про укриття в закладах освіти та організацію навчання в умовах воєнного стану.
Наприклад, 24 канал у матеріалі “Чи можна вчитися під час повітряної тривоги: правила для шкіл і учнів у 2026 році” пояснював алгоритм дій під час тривоги.
Інший напрям – це прямі наслідки російських атак для освітньої інфраструктури та підручників задля освітнього процесу. Медіа повідомляли про пошкодження шкіл і дитсадків унаслідок обстрілів, а також про знищення навчальної літератури. Наприклад, 24 канал, описуючи наслідки масованої російської атаки 27 серпня, повідомляв про пошкодження навчального закладу в Одесі, а також про падіння уламків біля школи та на території дитсадка в Києві.
Ще одним помітним інформаційним приводом стало знищення внаслідок російських ударів книжок і шкільних підручників. Про це, зокрема, писали “Українська правда” та Цензор.НЕТ. За наведеними медіа даними, серед знищених книжок було близько 1,2 млн шкільних підручників, причому для окремих предметів було втрачено весь наклад, підготовлений на 2026/2027 навчальний рік.
Поруч із фізичною безпекою медіа звертали увагу й на енергетичну стійкість освіти. Підготовка генераторів, зміна або ущільнення графіків навчання у вишах, підготовка закладів до складного опалювального сезону подавалися як частина підготовки освіти до ризиків, спричинених війною. Зокрема, сайт “Цензор.НЕТ” ретранслює повідомлення КМДА про забезпечення київських шкіл генераторами. Своєю чергою РБК-Україна вже поширює рекомендації МОН для вищих навчальних закладів, як організувати навчання в осінньо-зимовий період. Тобто навіть новини, які на перший погляд стосуються суто організації навчального процесу, набувають воєнного контексту через загрозу російських ударів по енергосистемі.
Ще виразніше війна й освіта поєднуються в матеріалах про тимчасово окуповані території України. Медіа повідомляли про вступ молоді з ТОТ до українських закладів вищої освіти та спеціальні умови вступу, а також про мілітаризацію й ідеологічний вплив Росії на українських дітей в окупації. У 2026 році для вступників з ТОТ та територій активних бойових дій діють спеціальні механізми вступу, зокрема квота-2 та можливість проходження співбесіди замість НМТ за визначених умов.
Отже, у матеріалах про окуповані території освіта постає одразу у двох вимірах. З одного боку, це спосіб збереження зв’язку молоді з Україною через доступ до українських закладів освіти. З іншого – сама освіта на окупованих територіях використовується Росією як інструмент впливу на дітей та молодь, зокрема через мілітаризацію та нав’язування російської ідентичності.
Загалом моніторинг ІМІ показує, що медіа не формують окремого “воєнно-освітнього” порядку денного, просто війна проникає в усі основні сегменти висвітлення освіти, воєнні дії стали частиною повсякденного функціонування української освіти й, відповідно, її медійного висвітлення.
Школа, вступ і державні рішення
Попри значний вплив війни вона не витіснила з медійного порядку денного традиційних освітніх тем. Значна частина публікацій була присвячена початку нового навчального року та вступній кампанії, змінам у роботі шкіл і університетів, фінансуванню освіти та рішенням держави щодо освітян.
Найбільше матеріалів стосувалося шкільної освіти, близько 38% контенту орієнтувалося на цю тему.
Шкільна тематика мала переважно прикладний характер і відповідала на запитання, актуальні для батьків, учнів та педагогів напередодні 1 вересня.
Наприклад, ТСН у матеріалі “Зекономите тисячі гривень: повний перелік речей, які дитині реально потрібні до школи” склала для батьків перелік необхідного шкільного приладдя для учнів різного віку, а також пояснила, які підручники школи отримають за державний кошт.
Також медіа приділили увагу змінам в організації навчального процесу. “Українська правда” в матеріалі “МОН спростило оцінювання школярів 5–9 класів – цього вимагали вчителі” розповідала про нові підходи до оцінювання учнів базової школи.
У фокусі медіа також були й такі теми, як календар навчального року та харчування. Другою за кількістю публікацій стала вища освіта та вступ – 30%. Значну частину цього контенту визначила вступна кампанія.
Суспільне, наприклад, у своєму матеріалі пояснювало правила вступної кампанії. Своєю чергою Цензор.НЕТ публікує заяву міністра освіти Андрія Бутенка про необхідність популяризувати практичну, математичну та технологічну освіту.
Міністр зазначив: теперішня картина вищої освіти не відповідає потребам, що, на його думку, погано, але водночас міністерство не планує переходити на якісь адміністративні методи. За словами Бутенка, ми – не Росія, тому кожен абітурієнт має право сам обирати собі професію.
Водночас тема вищої освіти теж часто перетиналася з війною. ТСН у матеріалі “Відстрочки для студентів працюватимуть по-новому: до чого готуватися вже від 1 вересня” пояснювала зміни в оформленні відстрочень від мобілізації для студентів та аспірантів.
Серед матеріалів, що ввійшли до категорії середньої і вищої освіти, є матеріали й про якість освіти. Проте зазначимо, що таких матеріалів до вибірки потрапило досить мало.
Ще 24% матеріалів стосувались освітньої політики. У цій категорії помітно домінували питання грошей та державного регулювання. У фокусі медіа домінували новини про зарплати педагогів та студентські стипендії, а також бюджетне фінансування та соціальні програми. Наприклад, РБК-Україна повідомляло про збільшення стипендій у матеріалі “Стипендії зростуть удвічі: скільки платитимуть з 1 вересня та хто отримає 10 тисяч гривень”, а також пояснювало механізм державної підтримки вступників у матеріалі “З 15 вересня вступники почнуть отримувати сертифікати на гранти: як підтвердити їх у “Дії”.
Зі свого боку “Українська правда” повідомила про підготовку законопроєкту щодо підвищення зарплати педагогам.
***
Моніторинг ІМІ показує, що медіа здебільшого фіксують і пояснюють зміни, а не самостійно формують освітній порядок денний. У центрі уваги є рішення МОН, уряду та місцевої влади, а також заяви посадовців. Такі матеріали необхідні аудиторії, особливо в умовах війни, коли правила та обставини швидко змінюються.
Проте власних тем, глибокої аналітики та матеріалів, у яких журналісти не просто передають позицію держави, а перевіряють її рішення та самостійно досліджують проблеми освіти, у вибірці було небагато. Тому, на думку експертів ІМІ, медіа мають автономніше формувати порядок денний у темі освіти та порушувати теми, що, можливо, свідомо замовчуються владою.
Аналіз проводився за період 14–28 серпня 2026 року в 10 загальнонаціональних медіа: “Українська правда”, Цензор.НЕТ, ТСН, УНІАН, РБК-Україна, NV, 24 канал, Новини.LIVE, Корреспондент.net і “Суспільне Новини”.
#освіта #ІМІ #моніторинг #суспільство #стандарти #аналітика #інформаційнаполітика #держава #дослідження #медіаграмотність #Україна #журналістика #незалежнімедіа #медіа #УСП #USP
