Думки і погляди українців, що є більш пріоритетним – добробут населення чи територіальна цілісність і суверенітет

Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 7 травня-3 червня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання, що респонденти вважають більш важливим для країни – добробут населення чи територіальна цілісність і суверенітет. Методом телефонних інтерв’ю (computer–assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) був опитаний 1000 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

У жовтні 2020 року (тобто за півтора року до повномасштабного вторгнення) КМІС ставив респондентам запитання, що є більш важливим для України – незалежність і цілісність її кордонів (як одна відповідь) чи добробут населення. Тоді 52% обрали «державницький» варіант, проти істотна частка (кожен третій – 33%) зазначили, що, на їх думку, добробут населення важливіше[1]. У грудні 2023 року ми повторно поставили це запитання. Хоча очікування від 2023 року не справдилися, але все ж після повномасштабного вторгнення відбувся істотний зсув у багатьох цінностях і орієнтаціях українців, тому ми очікували, що з цього запитання мали бути зміни порівняно з 2020 роком. Проте у грудні 2023 року 53% обрали «незалежність і цілісність її кордонів» і 34% обрали «добробут населення». Тобто фактично жодних змін не було порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення.

Зараз, у 2026 році, ми вирішили ще раз поставити це запитання. Водночас ми розділили його на два окремих запитання. В одному випадку ми протиставляли добробут і територіальну цілісність, в іншому випадку – добробут і суверенітет та незалежність. Ми їх розділили, тому що більше українців готові обговорювати тимчасові територіальні втрати, ніж питання суверенітету і незалежності України.

Частина експертів можуть справедливо зазначати, що протиставлення добробуту і, наприклад, суверенітету є до певної міри штучним, оскільки без суверенітету не буде і добробуту. Поступившись суверенітетом, люди не матимуть зрештою ні суверенітету, ні добробуту. Проте треба враховувати, що частина російської пропаганди та інформаційної війни – це переконати українців (і навіть ширше – європейців також), що не потрібно триматися за суверенітет, що можна ним трохи «поступитися», але при цьому отримати «винагороду» у вигляді кращого рівня життя. Тому така небезпечна конструкція цілком існує у свідомості частини громадян і важливо відстежувати, наскільки вона поширена.

Інший важливий методичний коментар – Україна дійсно просувається шляхом європейської інтеграції, що зрештою передбачатиме делегування певних повноважень на вищий рівень ЄС. Це також можна буде трактувати як обмеження суверенітету (дискусії про що ми бачимо в багатьох країна-членах ЄС). Проте наразі це питання не є частиною активних суспільних обговорень (особливо – на рівні звичайних громадян). Зараз питання суверенітету і незалежності є частиною дискурсу навколо війни з Росією і можливих мирних домовленостей. Водночас пізніше, коли після успішного для України завершення війни будуть інтенсивні дискусії навколо євроінтеграції, питання суверенітету набуде іншого забарвлення.

Пріоритети – добробут vs. територіальна цілісність і суверенітет

Отже, на графіку нижче наведені результати для обох пар. У парі з територіальною цілісністю 40% віддають перевагу добробуту населення, 48% – територіальній цілісності. Тобто більше тих, хто вважає важливішою територіальну цілісність, але водночас перевага на її користь є відносно незначною.

Проте в другій парі вже більшість – 59% – більш важливим вважають саме суверенітет і незалежність, а не добробут. Утім, доволі багато людей (29%) вважають добробут важливішим за суверенітет і незалежність.

Графік 1. Що з цього є більш важливим для України?

У таблиці нижче наведена двовимірна таблиця відповідей на обидва запитання, де сума комірок – 100%. Так, 21% респондентів послідовно, в обох парах, обирали «добробут населення». Тобто для 21% «добробут населення» важливіший і за територіальну цілісність, і за суверенітет.

Водночас 39% послідовно, в обох парах, обирали «державницьку» позицію, тобто для них територіальна цілісність і суверенітет важливіші.

Таблиця 1. Що з цього є більш важливим для України?

сума всіх комірок – 100%

Пріоритети (добробут vs. територіальна цілісність і суверенітет) у розрізі соціально-демографічних категорій

У таблиці нижче наведені відповіді респондентів у розрізі окремих соціально-демографічних категорій. Можна бачити, що існують певні відмінності. Ми пропонуємо звернути увагу на наступні відмінності:

• За довірою Президенту. Серед тих, хто довіряє В. Зеленському, більше тих, хто обирає територіальну цілісність і суверенітет та незалежність. Зокрема, 68% обирають суверенітет та незалежність проти 21%, які обирають добробут. Серед же тих, хто не довіряє йому, 42% обрали суверенітет та незалежність і 45% – добробут;
• За регіоном. Із Заходу на Схід трохи знижується частка тих, хто обирає територіальну цілісність (з 54% до 38%) і суверенітет та незалежність (з 64% до 53%). Проте водночас у всіх регіонах більше тих, для кого суверенітет та незалежність є більшою цінністю, ніж добробут населення;
• За віком. Чим молодші респонденти, тим значно менш важливою для них є територіальна цілісність. Серед 18-29 річних респондентів 62% обирають добробут, а не територіальну цілісність (її обрали 32%). Серед 30-44 річних менш виражено, але також переважає добробут – 50% проти 38%. І вже серед 45+ річних більше тих, для кого важливіше територіальна цілісність. Водночас у випадку суверенітету і незалежності тенденція подібна (з 20% серед 60+ річних до 40% серед 18-29 річних стає більше тих, для кого важливіше добробут, а не суверенітет і незалежності), але все ж у всіх вікових категоріях більше тих, хто більше цінує суверенітет і незалежність;
• За мовою спілкування вдома. Якщо серед українськомовних і двомовних громадян більшість (відповідно, 65% і 57%) вважають більш важливими суверенітет і незалежність, то серед російськомовних громадян – 41%. Водночас 48% російськомовних громадян віддають перевагу добробуту. Окремо зазначимо, що в цьому ж опитуванні ми запитували про сприйняття переслідування і утисків за російську мову[2]. Так, третина російськомовних громадян вважають, що в Україні є переслідування за ознакою мови, і серед цієї третини (якщо її рахувати за 100%) 74% вважають добробут важливішим за суверенітет і незалежність. Натомість серед російськомовних громадян, які не вважають, що в Україні є проблеми із російською мовою, більшість (58%) вважають важливішим саме суверенітет і незалежність.

Таблиця 2. Що з цього є більш важливим для України у розрізі соціально-демографічних категорій

Ставлення до припинення вогню за нинішньою лінією фронту у розрізі пріоритетів (добробут vs. територіальна цілісність і суверенітет)

У таблиці нижче наведені дані, як ставляться до різних сценаріїв припинення вогню за нинішньою лінією фронту[4] ті, хто вважають більш важливим добробут чи територіальну цілісність / суверенітет і незалежність.

Доцільно звернути увагу на сценарії, де бойові дії заморожуються без жодних гарантій безпеки для України. Серед тих, для кого добробут є більш важливим за суверенітет і незалежність, 49% готові підтримати такий варіант, категорично проти – 47%. Водночас серед тих, для кого суверенітет і незалежність більш важливі, 72% категорично відкидають таку пропозицію (готові підтримати – 24%).

Таблиця 3. Ставлення до припинення вогню за нинішньою лінією фронту у розрізі того, що вважають більш важливим для України

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Ми поділяємо точку зору, що без суверенітету і незалежності неможливо буде створити фундамент для процвітання України і підвищення добробуту населення. Тому ідея поступок суверенітетом для досягнення миру, що нібито дозволить підняти стандарти життя – це підступна пастка російського ворога. Навіть якщо через припинення бойових дій частина населення відчує покращення у рівні життя (і дуже сумнівно, що це насправді відчує більшість населення), але це буде лише короткостроковий перепочинок, який повернеться новою спробою Росії уярмити Україну. Середньо- і довгостроково Росія та росіяни повернуться, щоб завершити свій намір з убивства українців.

На щастя, у наших опитуваннях стабільна більшість (66%) українців усвідомлюють, що Росія прагне знищити українську націю або здійснити геноцид[5]. А 57% вважають, що навіть із гарантіями безпеки Росія спробує знову напасти на Україну (і ще 26% оцінили ймовірність як 50 на 50)[6]. Тобто більшість українців розуміють екзистенційний характер загроз з боку Росії і росіян.

Водночас ми не маємо заспокоювати себе, що для більшості українців суверенітет і незалежність є важливішими, за добробут. Все ж 29%, які вважають добробут більш важливим – це дуже істотна частка громадян (і особливо турбує поширеність поглядів серед більш молодих українців). І ми бачимо зв’язок таких поглядів із завершенням війни на будь-яких умовах. Тому просування такого наративу (про більшу важливість добробуту і доцільність поступок суверенітетом) містить серйозні ризики і загрози для безпеки України. Це вимагає консолідованих дій як української влади, так і опозиції та громадянського суспільства. Також це вимагає і дій Європейських союзників, де Росія також сіє аналогічну думку.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Що з цього є більш важливим для України? ЗАЧИТАТИ.РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ. ДОДАВАТИ «ЧИ» МІЖ ТВЕРДЖЕННЯМИ

А з цього? ЗАЧИТАТИ.РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ. ДОДАВАТИ «ЧИ» МІЖ ТВЕРДЖЕННЯМИ

РАНДОМІЗУВАТИ ПАРИ

Пара №1

Пара №2

[1] Суспільно-політичні орієнтації населення України: Жовтень 2020 року // https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=news&id=980&page=1    

[2] Динаміка ставлення до статусу російської мови в Україні протягом 1997-2026 років // https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1619&page=1

[3] Склад макрорегіонів такий: Захід – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центр – Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області, м. Київ; Південь – Дніпропетровська, Запорізька області, Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Схід – Донецька і Харківська області (формально до складу макрорегіону також включена Луганська область, але через майже повну окупації ніхто з респондентів зараз там не проживає, хоча є респонденти, які до 2022 року проживали в цій області).

[4] Ставлення до припинення вогню за нинішньою лінією фронту: результати опитування, проведеного протягом 7 травня-3 червня 2026 року // https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1615&page=1

[5] Яку мету Росія зараз ставить перед собою у війні проти України // https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1505&page=1

[6] Війна і мир: думки і погляди українців (результати опитування, проведеного 9-14 січня 2026 року) // https://kiis.com.ua/?cat=reports&id=1579&lang=ukr

#ТериторіальнаЦілісність #Мир #Війна #Опитування #Соціологія #Суверенітет #Україна #ГромадськаДумка #ПріоритетиУкраїнців #Добробут #НаціональнаБезпека #УСП #USP

Джерело