fbpx
Люди протестують перед консульством США в Нууку проти намірів американського лідера Дональда Трампа анексувати острів, Гренландія, 17 січня 2026 року. Getty Images/Sean Gallup

Переважна більшість жителів Гренландії не вважають, що приєднання острова до США було б вигідним. Про це свідчать результати нового соціологічного опитування на тлі заяв президента США Дональда Трампа про можливе встановлення американського контролю над територією.

Про це повідомляє данська газета Copenhagen Post.

Згідно з результатами дослідження, 76% опитаних гренландців заявили, що не бачать користі від приєднання до США. Лише 8% респондентів підтримали цю ідею, ще 16% не визначилися з відповіддю.

Автор опитування Суне Стеффен Гансен зазначив, що результати свідчать про загальне задоволення жителів Гренландії нинішнім статусом території.

“Люди, які живуть у Гренландії, цілком задоволені поточною ситуацією”, — сказав Гансен в коментарі Copenhagen Post.

Опитування також показало негативне ставлення більшості гренландців до американської системи соціального забезпечення. Зокрема, лише 10% дорослих заявили про “переважно” або “дуже” позитивне ставлення до системи охорони здоров’я, освіти та догляду за людьми похилого віку в США, пише американська газета The Wall Street Journal.

Гренландія є самоврядною територією у складі Данії та функціонує за скандинавською моделлю соціального забезпечення, яка передбачає загальнодоступну медицину та соціальні виплати. Значна частина системи фінансується за рахунок дотацій уряду Данії, який пообіцяв додатково виділити 1,6 млрд данських крон (близько 253 млн доларів) на охорону здоров’я та інфраструктуру до 2029 року.

Данські посадовці неодноразово висловлювали сумніви, що США готові фінансувати подібну модель у разі зміни статусу острова. Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен заявив, що не вірить у можливість запровадження американцями скандинавської системи соцзабезпечення в Гренландії.

“Я не думаю, що США заплатять за скандинавську модель соціального забезпечення в Гренландії. Ви ж не запровадили її у власній країні”, — сказав Расмуссен 15 січня.

Опитування проводили з 16 по 28 січня, у період, коли Дональд Трамп та інші американські посадовці активізували риторику щодо Гренландії, аргументуючи це питаннями національної безпеки та протидії впливу Росії й Китаю в Арктиці.

Водночас 54% респондентів заявили, що стурбовані або дуже стурбовані можливістю розміщення американських військ на території острова.

Опитування охопило 610 дорослих жителів Гренландії та проводилося телефоном і онлайн. Похибка становить близько 4%.

Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії

Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є “абсолютною необхідністю” для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.

Уже 7 січня 2025 року Трамп припустив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до “приєднання” острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.

На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.

Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.

Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.

14 січня 2026 року Франція на запит Данії ухвалила рішення про розгортання невеликого військового підрозділу в Гренландії, узгодивши це з кількома країнами НАТО. Шведські, норвезькі та німецькі військові також прибули на острів для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії. Посилення військової присутності збіглося з терміновим розгортанням данських підрозділів у Нууку на тлі заяв Дональда Трампа про можливий контроль США над островом.

17 січня 2026 року Трамп оголосив про запровадження 10% мит на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію, з 1 лютого та про намір підвищити їх до 25% з 1 червня, однак реалізації цієї ініціативи вдалося уникнути. Водночас протягом наступних двох днів група німецьких військових і двоє нідерландських офіцерів залишили територію Гренландії.

Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.

#протест #Гренландія #арктичнийрегіон #референдум #суспільнадумка #суверенітет #Данія #політика #політичніпроцеси #автономія #міжнароднівідносини #національніінтереси #геополітика #незалежність #США #міжнароднеправо #опитування #громадянськапозиція #громадськийрух #приєднання #УСП #USP

Джерело