У серпні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 15 випадків порушення свободи слова в Україні. Шість із них пов’язані з російською агресією, ще дев’ять – це порушення, за які відповідальні українські громадяни та інституції. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
За вісім місяців 2026 року загальна кількість зафіксованих ІМІ порушень уже перевищила показник за весь 2025 рік – 136 проти 130. З них у 2026 році 67 випадків пов’язані з російською агресією (41 за січень – серпень 2025 року), а 69 – це порушення, за які відповідальні українські громадяни та інституції (38 за той самий період торік).
Серед 69 порушень, відповідальність за які у 2026 році лежить на українських громадянах та інституціях, найчастіше ІМІ фіксував перешкоджання законній журналістській діяльності та обмеження доступу до інформації – по 14 випадків. Інтернет-тиск зафіксовано 12 разів (сім кібератак і п’ять інших випадків інтернет-тиску), погрози – дев’ять разів, непрямий тиск – дев’ять, юридичний тиск – дев’ять. Також зафіксовано один напад і один випадок пошкодження майна журналістів.
Порівняно з підсумками всього 2025 року вже перевищено річні показники перешкоджання законній журналістській діяльності (14 проти 13), обмеження доступу до інформації (14 проти 11), погроз (дев’ять проти п’яти) та юридичного тиску (дев’ять проти п’яти). Непрямий тиск уже дорівнює показнику за весь 2025 рік (дев’ять випадків), тоді як кібератак поки менше – 7 проти 15.
Злочини РФ
У серпні стало відомо про загибель двох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення:
- Олександр Назаренко – військовослужбовець, голова Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів України та головний редактор менської газети “Наше слово”. Помер 26 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумщині. Назаренко поскаржився на погане самопочуття. Йому викликали евакуацію, однак до лікарні не довезли.
- Володимир Тиртичний – військовослужбовець і медійник Starlight Media. У липні 2024 року його призвали на військову службу. Із 14 листопада того ж року вважався зниклим безвісти. Про загибель стало відомо 28 серпня 2026 року.
Пошкоджені редакції
- Редакція газети “Вісті Барвінківщини” зазнала пошкоджень унаслідок російського обстрілу Барвінкового на Харківщині. Вибухова хвиля вибила вікна й двері, пошкодила стіни та стелю, зруйнувала меблі.
- У Запоріжжі російська атака пошкодила студію Радіо на дотик. Вибито панорамні вікна, пошкоджено стіну та двері, приміщення засипало уламками скла. Працівники не постраждали, медіа продовжило роботу.
- Російський безпілотник вибухнув біля редакції газети “Вісті Нововоронцовщини” в Нововоронцовці на Херсонщині. Вибило вікна й двері, приміщення засипало склом. Редакція евакуювала майно та шукає інше приміщення для роботи.
- У Києві пошкоджено офіс телеканалу “Ми – Україна” внаслідок масованої російської атаки. Вибито вікна, пошкоджено ньюзрум і частину стелі. Працівники не постраждали, телеканал продовжує працювати в штатному режимі.
- У Слов’янську Донецької області внаслідок російського авіаудару пошкоджено будівлю, де працювала редакція місцевої газети “Вісті”: вибило вікна, рами та решітки, а також зруйнувало вхід до редакції.
Медіа, що припинили роботу через війну
- “Кременчуцька газета” з Полтавщини тимчасово зупинила випуск друкованої версії через наслідки повномасштабної війни, зокрема падіння рекламного ринку та мобілізацію працівників. Онлайн-версія продовжує працювати.
Порушення, не пов’язані з російською війною проти України
У серпні ІМІ зафіксував дев’ять порушень прав журналістів: погрози (1), обмеження доступу до інформації (1), непрямий тиск, зокрема стеження за журналістами (3), кібератаки (1), юридичний тиск (3). Порушення сталися в Києві, Чернігівській, Львівській, Харківській, Волинській та Вінницькій областях. Серед порушників – представники місцевої влади, працівники поліції та приватні особи.
Погрози
- Головна редакторка Oboz.ua Леся Гасич та журналістка Ольга Ганюкова заявили про погрози через матеріал про можливі псевдозбори коштів. Чоловік, який назвався ветераном Сергієм Янюком, вимагав видалити публікацію, погрожував журналісткам та їхнім родичам, а також закликав “атакувати редакцію”. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом погроз журналістам.
Доступ журналістів до інформації
- Журналіст Сєргєй Карась понад три місяці не може отримати від Чернігівської міськради повну інформацію про фінансування ремонту скверу. Міськрада надала відповідь лише на частину запитань, не повідомивши, зокрема, вартості робіт, джерела фінансування та інформації про тендер.
Непрямий тиск
- Журналіста hromadske Євгенія Шульгата затримали в Києві та доставили до ТЦК, хоча його військово-облікові документи, за даними редакції, не містили порушень. Під час затримання правоохоронці, за даними hromadske, назвались іншими іменами, застосували до журналіста силу, а записи з їхніх бодікамер згодом не знайшли.
- Журналіст-розслідувач і редактор видання “Наші гроші” Юрій Ніколов зазнав інформаційних атак та хвилі критики в соціальних мережах після публічного порівняння закупівельних цін на безпілотні літальні апарати.
- Журналіст “Української правди” Михайло Ткач заявив, що за його колегою зі слідчого відділу видання у Львові стежили протягом двох днів. Редакція розцінила це як тиск на журналіста й перешкоджання його професійній діяльності та закликала правоохоронців встановити причетних і замовників стеження.
Кібератаки
- Сайт харківського медіа “Ґвара” зазнав хакерської атаки: користувачів переспрямовувало на сторонню сторінку, а на сервері виявили шкідливі PHP-файли та змінені системні файли WordPress. Редакція відновила сайт із резервних копій і не втратила матеріалів.
Юридичний тиск
- Колишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих подав позов проти ZN.UA та журналістки Інни Ведернікової через розслідування про діяльність групи адвокатів. Він вимагає спростування інформації та майже 500 тисяч гривень судових витрат. Представник ZN.UA вважає позов таким, що має ознаки SLAPP.
- У Вінницькій області мати загиблого військовослужбовця Марія Шиндер подала позов до двох місцевих медіа – “Dепитати?” та “Ми – Вінничани” – через публікації про діяльність ФОП її сина: вона вимагає визнати інформацію недостовірною, видалити матеріали та опублікувати спростування.
- Центр журналістських розслідувань “Сила правди” отримав від Волинської ОДА лист із попередженням про можливу кримінальну відповідальність журналістів після їхнього розслідування про психоневрологічний інтернат. Юрист ІМІ розцінив такі дії як тиск та спробу незаконно вплинути на роботу журналістів.
Повний перелік зафіксованих у серпні випадків – нижче.
ЗЛОЧИНИ РФ
Пошкоджені редакції – 5
1. Внаслідок російського обстрілу пошкоджено редакцію газети “Вісті Барвінківщини” на Харківщині
05.08.2026 Внаслідок російського обстрілу міста Барвінкове Харківської області в ніч на 5 серпня зазнала пошкоджень редакція газети “Вісті Барвінківщини”, що розташована в центрі міста. Про це газета повідомила на своєму сайті.
За інформацією редакції, вибухи сталися поруч із будівлею, де колектив працює вже понад 20 років. Вибухова хвиля вибила вікна та двері, пошкодила стіни й стелю, зруйнувала меблі, а приміщення засипало уламками скла. Також були розкидані документи та інше редакційне майно.
У редакції зазначили, що це вже другий випадок, коли їхній офіс потерпає від російських атак. У 2022 році приміщення також було пошкоджене внаслідок обстрілу. Після цього колектив відновив редакцію та продовжив випуск газети.
Крім редакції, значних руйнувань зазнала адміністративна будівля, у якій вона розташована. Також вибито вікна та пошкоджено балкони в сусідньому багатоквартирному будинку, постраждала крамниця.
Попри завдані руйнування, редакція заявила, що продовжить працювати. У виданні повідомили, що вдалося зберегти команду та оргтехніку, тому газета й надалі виходитиме для своїх читачів.
2. У Запоріжжі через російську атаку постраждала студія “Радіо на дотик”
11.08.2026 У Запоріжжі у ніч на 11 серпня внаслідок російської комбінованої атаки постраждала студія медіа “Радіо на дотик”. У приміщенні вибило панорамні вікна, пошкодило стіну та двері між студією і гостьовою кімнатою. Про це регіональній представниці Інституту масової інформації повідомила головна редакторка “Радіо на дотик” Ольга Вакало.
За словами Вакало, найбільше постраждали панорамні вікна студії – вони повністю вибиті. Звукоізоляційні штори, які були встановлені на вікнах, утримали частину скла, однак уламки все одно розлетілися по приміщенню.
“У нас панорамні вікна, вони повністю пошкоджені, вилетіли повністю. На щастя, у нас штори, звукоізоляційні штори, які були на цих вікнах, вони втримали, і це розлетілося по студії, але більше на підлозі”, – сказала головна редакторка.
Також пошкоджена стіна між гостьовою кімнатою та студією, а частина дверей між приміщеннями вибита.
На третьому поверсі постраждала кімната, де медіа зберігало коробки від техніки та інше приладдя. Там також вибило скло й двері, а приміщення засипало уламками.
Стан обладнання наразі перевіряють. За словами Вакало, зовні техніка не має видимих пошкоджень, однак її засипало пилом і склом.
“Будемо перевіряти, чи воно працює. На щастя, тут зараз є навіть освітлення. Ми думали, ми брали ліхтарики розбирати, але світло є розбираємо зараз зі світлом”, – сказала журналістка.
Попри пошкодження студії, працівники медіа не постраждали. “Найголовніше – всі живі”, – сказала Вакало.
Через пошкодження студії запланований на 11 серпня прямий ефір проведуть у незвичному форматі.
“Я думаю, що просто з телефона вийдемо”, – розповіла головна редакторка.
За її словами, гостям ефіру редакція ще зранку повідомила, що цього дня не зможе повноцінно працювати зі студії.
“Втім, сподіваємося все-таки працювати і надалі”, – додала Вакало.
3. Російський дрон пошкодив редакцію єдиної діючої газети Бериславського району
14.08.2026 У селищі Нововоронцовка Херсонської області 14 серпня внаслідок атаки російського безпілотника пошкоджено приміщення редакції газети “Вісті Нововоронцовщини”. Про це регіональному представнику Інституту масової інформації Сергію Нікітенку повідомила головна редакторка видання Ірина Теличко.
За її словами, великий російський дрон вибухнув за кілька метрів від будівлі, в якій розташована редакція. На момент вибуху працівників у приміщенні не було, тому ніхто не постраждав.
“Ми не знаємо, якого саме типу був дрон, але очевидно, що великий, бо вибуху був страшної сили. Це був масований обстріл центральної частини селища”, – розповіла Ірина Теличко.
Внаслідок вибуху в редакції вибило вікна та двері, приміщення засипало склом. Відразу після обстрілу редакція почала рятувати вціліле обладнання, документи та інше майно.
“У перший день ми оперативно вивозили найцінніше, адже була ймовірність повторного обстрілу, а вже сьогодні ми продовжували евакуацію майна”, – додала вона.
Наразі місцева влада, за словами редакторки, намагається оперативно ліквідувати наслідки атаки. Водночас редакція намагається знайти інше приміщення для роботи, оскільки у пошкодженому приміщення відсутні світло та інтернет.
Як зазначає представник ІМІ, “Вісті Нововоронцовщини” нині залишаються єдиним місцевим медіа Бериславського району, яке працює на постійній основі на місці, та єдиним у Херсонській області друкованим локальним медіа.
Безпекова ситуація у Нововоронцовській громаді залишається однією з найважчих. Майже всі населені пункти громади перебувають у “червоній зоні”. Нововоронцовка розташована на березі колишнього Каховського водосховища та зазнає щоденних російських атак із застосуванням дронів та артилерії.
4. Офіс телеканалу “Ми-Україна” зазнав руйнувань внаслідок обстрілу РФ
20.08.2026 Офіс телеканалу “Ми – Україна” зазнав пошкоджень внаслідок масованої атаки Росії на Київ в ніч на 20 серпня. Персонал не постраждав. Про це повідомляється на сайті телеканалу.
У приміщенні телеканалу вибито вікна, значних пошкоджень зазнав ньюзрум. Вибуховою хвилею також знесло частину стелі в коридорах офісу.
На каналі зазначають, що незважаючи на обстріли, продовжують працювати у штатному режимі.
“Найголовніше, що всі наші люди живі. Все інше відновимо: будівлю відремонтуємо, техніку замінимо, студію відбудуємо. А хто такі росіяни і якими методами вони воюють, українцям пояснювати не потрібно. Ударом по редакції нас не залякати і мовчати не змусити. Ми працювали, працюємо і будемо працювати”, – наголосив керівник медіагрупи “Ми-Україна” Ігор Петренко.
5. Росіяни пошкодили у Слов’янську будівлю редакції газети “Вісті”
26.08.2026 У Слов’янську Донецької області 26 серпня внаслідок російського авіаудару пошкоджено будівлю, де працювала редакція місцевої газети “Вісті”: вибило вікна, рами та решітки, а також зруйнувало вхід до редакції. Про це повідомило онлайн-медіа “Карачун”.
Наразі невідомо, в якому стані перебуває майно редакції: стаціонарні комп’ютери, принтери, сканери, меблі тощо. Перевірити це поки що немає можливості.
Це вже другий потужний удар по будівлі редакції “Вістей” за час російсько-української війни. Вперше будівля постраждала під час бойових дій у Слов’янську навесні-влітку 2014 року. Тоді внаслідок обстрілу в будівлі вибило вікна.
“Через кілька днів після деокупації Слов’янська (у липні 2014 року – прим.редакції), я зайшов до свого кабінету і не впізнав його. Всюди розбите скло, залишки віконних рам. Вітер ганяє по кабінету листи паперу, газетні номери. На столах величезний шар пилу… Але за два тижня ми відновили випуск газети”, – розповів головний редактор “Вістей” Олександр Кульбака.
За його словами, до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну редакція продовжувала працювати та була прибутковим підприємством.
Нині колектив релокованої редакції працює дистанційно з різних регіонів України – зокрема з Одеси, Києва, Харкова та Дніпропетровської області.
Газету друкують у Вінниці, після чого “Нова пошта” доставляє її до Слов’янська. Там за допомогою місцевої влади та волонтерів безкоштовно роздають людям.
10 вересня слов’янські “Вісті” відзначатимуть 109-ту річницю. Це найстаріша газета Донеччини.
Медіа, що припинили роботу через війну – 1
1. Тимчасово припинила виходити друком “Кременчуцька газета”
20.08.2026 Редакція видання “Кременчуцька газета” (Полтавська область) тимчасово призупинила випуск друкованої газети. Про це представниці Інституту масової інформації Надії Кучер повідомив головний редактор “Кременчуцької газети” Олег Булашев.
За його словами, на рішення вплинули наслідки повномасштабної війни Росії проти України.
“Вплинули об’єктивні обставини – падіння рекламного ринку, мобілізація працівників та загальна ситуація, спричинена війною”, – розповів Олег Булашев.
Останній друкований номер “Кременчуцької газети” вийшов 13 серпня. За словами головного редактора, паузу у випуску паперової версії редакція планує використати для аналізу своєї роботи, пошуку нових ідей та підготовки нових історій.
Водночас редакція продовжує працювати в онлайн-форматі.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ЩО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З РОСІЙСЬКОЮ ВІЙНОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Погрози, залякування, переслідування – 1
1. Oboz.ua заявив про тиск та погрози через матеріал про можливі псевдозбори
19.08.2026 Редакція онлайн-медіа Oboz.ua заявила про тиск і погрози через публікацію про можливі псевдозбори коштів. До поліції із заявою звернулися головна редакторка видання Леся Гасич та журналістка Ольга Ганюкова.
Про це журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян повідомила головна редакторка видання Леся Гасич.
За словами Гасич, тиск пов’язаний з матеріалом від 26 вересня 2025 року “В Україні викрили гучну аферу зі збором коштів для “військової ЗСУ”: хто така Ірина Готун і чому скандал набирає обертів”. У публікації медіа посилалося на дані полковника Збройних сил України Анатолія Штефана, коментарі інших військових, волонтерів та інші публікації в медіа щодо можливих порушень під час зборів на підтримку Готун.
Як розповіла Гасич, 8 серпня 2026 року чоловік, який назвався ветераном російсько-української війни Сергієм Янюком (позивний Латиш), почав телефонувати авторці матеріалу Ользі Ганюковій з латвійського номера. Він також надсилав їй відеоповідомлення з вимогою видалити публікацію.
Згодом, розповіла Гасич, він перемкнувся на неї та її родичів, погрожуючи “зіпсувати життя” та “погратись у війну”. Янюк також написав заяву до Служби безпеки України, звинувативши її у вчиненні кримінального правопорушення. Однак, додала журналістка, СБУ відмовила у внесенні даних до ЄРДР через відсутність складу злочину.
“Я попередила про його терор шеф-редактора і всіх, кому він ще міг телефонувати. Також написала заяву до поліції та СБУ. Так само відповіла йому, що ми готові розмістити коментар і спростувати інформацію, якщо будуть докази, і попросила їх надіслати на редакційну пошту. Він відповів, що зараз надішле і через хвилину на редакційну пошту приходить заява на мене з темою “Леся Гасич агент фсб рф”, де в тексті про скоєння мною кримінального злочину через написання новини. СБУ відмовила йому у внесені його заяви до ЄРДР через відсутність складу злочину”, – пояснила Леся Гасич.
Вона також зазначила, що поліція за її зверненням відкрила кримінальне провадження за статтею 345-1 ККУ – погроза або насильство щодо журналіста.
Леся Гасич також зазначила, що не має думок з приводу того, чому погрози почали надходити саме зараз – через майже рік після публікації.
За словами Гасич, першоджерелом інформації про сумнівні збори був полковник ЗСУ Анатолій Штефан. Згодом він видалив свій допис. За даними редакції, на нього також чинився тиск із вимогою прибрати публікацію.
Пізніше Янюк сконтактував із шеф-редактором Oboz.ua Орестом Сохаром. Редакція погодилася тимчасово зняти матеріал, щоб додатково перевірити факти, та надіслала запити щодо діяльності Ірини Готун до відповідних інстанцій.
Однак, за словами Гасич, після цього тиск на редакцію не припинився. Янюк опублікував у Facebook відео із закликами до побратимів “атакувати редакцію”, а 16 серпня викликав наряд поліції до офісу видання в Києві, подавши скаргу.
10 серпня 2026 року Леся Гасич звернулася до правоохоронців із заявою про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та погрози життю. За її словами, заяву зареєстровано.
Під час додаткової перевірки журналісти з’ясували, що восени 2025 року телеканал “Дім” також вилучив з відкритого доступу випуск програми за участю Ірини Готун через інформацію про сумнівний характер її діяльності та зборів. За наявними даними, Готун раніше проходила службу в АТО та має статус ветеранки, однак була звільнена з військової служби за станом здоров’я. Наразі банківську банку, яку використовували для її зборів, заблоковано.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ журналістів до інформації – 1
1. Чернігівська міськрада понад три місяці не розкриває джерело фінансування ремонту скверу Трампа
14.08.2026 Чернігівська міська рада понад три місяці не надає місцевому журналісту Сєргєю Карасю інформації про фінансування ремонтних робіт на території колишнього скверу “Казка” (нині – сквер Трампа) в мікрорайоні Шерстянка.
Про це журналіст повідомив представнику Інституту масової інформації в Чернігівській області Андрію Кужелю.
Попри звернення журналіста до уповноваженого Верховної Ради з прав людини, він досі не отримав відповіді на ключові питання: хто виділив кошти, у якому обсязі та чи проводився тендер.
30 квітня 2026 року Сєргєй Карась через Урядовий контактний центр подав до Чернігівської міської ради запит на публічну інформацію щодо будівельних робіт на території скверу. Журналіст просив надати інформацію, хто фінансує ремонт, який його загальний обсяг, з якого бюджету – міського чи обласного – виділено кошти, коли роботи розпочалися та мають завершитися, а також чи проводилася закупівля через систему “Прозорро”.
8 травня виконком міськради відповів Карасю, що його лист не відповідає вимогам до запиту на публічну інформацію. Тому його вирішили розглядати відповідно до Закону України “Про звернення громадян” – у місячний, а не п’ятиденний строк, передбачений для запитів на публічну інформацію.
Однак, розповів журналіст, навіть цей продовжений строк не дотримали. 7 серпня міська рада надала відповідь, проте не на всі запитання. У відповіді міськрада зазначила, що ремонт елементів благоустрою скверу, зокрема тротуарного покриття, виконувався в межах капітального ремонту аварійного каналізаційного колектора на вулиці Дмитра Самоквасова, а замовником робіт виступило КП “Чернігівводоканал”.
Водночас міськрада не надала інформації про загальний обсяг витрачених коштів, джерело їхнього фінансування та проведення тендерної процедури. За словами Карася, саме ці дані він намагався отримати через запит.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зауважує, що виконком мав надати журналісту частину запитуваної інформації. Зокрема, щодо замовника робіт, їхньої вартості, строків виконання, оскільки це має бути чітко відображено в проєктній та поточній господарській документації щодо виконання робіт.
“Цю документацію або принаймні частину з неї виконком мав надати у відповідь на запит. Цитуючи постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10, виконком ігнорує важливе положення: “У разі якщо запит на інформацію за своїм змістом поєднує предмет регулювання Закону “Про доступ до публічної інформації” та Закону “Про звернення громадян”, то такий “запит-звернення” повинен розглядатись у відповідних частинах у строк та порядок, передбачені відповідними законами. Водночас розпорядник у п’ятиденний строк повинен відповісти по суті запиту, а також повідомити запитувача, що решта питань розглядатимуться як звернення”, – зазначив Володимир Зеленчук.
Отже, на думку юриста, виконком не надав інформації на запит, хоча повинен був і міг це зробити.
Водночас, зауважив Зеленчук, частина питань, що містяться в запиті, дійсно потребують певного дослідження, а відповідь на них не відображена в документах чи на інших носіях інформації, тому вони підлягають розгляду в порядку реагування на звернення громадян.
Крім того, у своєму блозі Сєргєй Карась зазначив, що версія міськради про виконавця робіт суперечить публічній заяві депутатки міськради Марини Семененко. Вона раніше повідомляла, що ремонт скверу проводився за результатами розгляду звернення 267 мешканців Шерстянки управлінням ЖКГ міськради та КП “Зеленбуд”, тобто називала іншого замовника й іншу підставу для початку робіт.
10 липня та повторно 12 серпня Сєргєй Карась звернувся зі скаргою до представниці уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Чернігівській області Лариси Шумної. Він попросив посприяти в отриманні інформації та притягнути до відповідальності посадовців міськради за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Секретаріат уповноваженого повідомив про проведення перевірки за скаргою.
НЕПРЯМИЙ ТИСК
Інші випадки непрямого тиску – 2
1. Hromadske: Поліцейські під час затримання Шульгата назвались іншими іменами, а записів з бодікамер немає
11.08.2026 Поліцейські, які затримували 27 липня журналіста hromadske Євгенія Шульгата, назвалися несправжніми іменами, а їхні нагрудні камери були вимкнені. Про це заявило hromadske, яке дослідило обставини затримання журналіста.
Редакція з’ясувала, що версії поліції та водія таксі щодо причини зупинення автомобіля відрізняються, а імена трьох поліцейських, які, за даними поліції, здійснювали затримання, не збігаються з названими журналісту. Крім того, у поліції не виявилося записів з нагрудних камер цих правоохоронців.
Як пише видання, 27 липня в Києві поліція зупинила таксі, у якому їхав Євгеній Шульгат, і наділа на нього кайданки. Йому пояснили, що причиною затримання стало порушення ним правил військового обліку.
Водночас, зазначає редакція, документи, які були в їхньому розпорядженні на момент затримання, свідчили, що Шульгат не мав зафіксованих порушень правил військового обліку та не перебував у розшуку.
Юрист hromadske Ілля Подворний пояснив, що, згідно з військово-обліковими документами, згенерованими журналістом у застосунку “Резерв+” у травні 2026 року та повторно після затримання, порушень не було, а такі документи є чинними протягом року з моменту видавання. За інформацією юриста, Шульгат не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та не сплачував штрафів.
“За відсутності обов’язку самостійно проходити ВЛК, факту виклику з боку ТЦК та СП, статусу “обмежено придатний” та будь-яких зафіксованих порушень обліку підстава затримання, наведена поліцією, є юридично неспроможною, а застосований до Євгенія Шульгата захід примусу – неправомірним”, – пояснив юрист.
За словами Шульгата, документи представникам поліції він показав і погодився на поверхневий обшук. Спочатку поліція в коментарі УП підтвердила, що її співробітники перевірили журналіста й з’ясували, що він не пройшов ВЛК і тому його доставили до ТЦК. Пізніше, того самого вечора, поліція Києва офіційно заявила, що автомобіль зупинили для перевірки документів, а Шульгат, за її версією, відмовився їх показати.
Пізніше у відповіді на запит hromadske поліція повідомила, що під час перевірки через інформаційну систему на 102 надійшло звернення щодо виявлення Шульгата. За версією поліції, під час перевірки в нього були відсутні військово-облікові документи, через що його запросили проїхати до Голосіївського районного ТЦК та СП.
Редакція зауважує, що ця версія не збігається з поясненням транспортної компанії, водій якої керував автомобілем, в якому їхав Шульгат. Там повідомили hromadske, що авто зупинили через несправність одного із сигнальних вогнів, а не через звернення на 102. Документи пасажира поліція перевіряла вже після зупинення автомобіля, після чого ухвалила рішення затримати журналіста.
Медіа зазначає, що поліція наразі не пояснила, хто саме телефонував на 102 і в чому полягала скарга щодо Шульгата.
За словами журналіста, саме затримання здійснювали представники поліції особливого призначення, які застосували до нього фізичну силу.
Фрагмент розмови, який Шульгат встиг записати, свідчить, що правоохоронці відрекомендувалися як Сергієнко Ігор Миколайович та Миколайчук Микола Сергійович. Водночас у відкритих джерелах hromadske не знайшло згадок про співробітників поліції особливого призначення з такими іменами.
Згодом у поліції повідомили, що затримання здійснювали інші правоохоронці:
- старший сержант поліції Сергій Українець – поліцейський-водій взводу № 1 автотранспортної роти полку поліції особливого призначення №1 ГУНП у Києві;
- старший сержант поліції Микола Аврамов – інспектор взводу № 2 роти № 1 цього полку;
- сержант поліції Іван Тригуб – поліцейський взводу № 2 роти № 1 цього полку.
За словами юриста hromadske Іллі Подворного, якщо правоохоронці справді назвалися несправжніми іменами, це є порушенням. Стаття 18 Закону України “Про Національну поліцію” зобов’язує поліцейського, звертаючись до особи, назвати своє прізвище, посаду та звання, а на вимогу – показати службове посвідчення.
Оскільки учасники подій по-різному описують обставини затримання, hromadske звернулося до поліції із запитом надати відеозаписи з нагрудних камер правоохоронців.
У поліції повідомили, що таких записів немає. ГУНП у Києві повідомило hromadske, що за цим фактом ініціювали службове розслідування.
Зрештою, 27 липня Шульгата доставили до ТЦК. Після з’ясування обставин його відпустили зі скеруванням на проходження ВЛК.
Станом на зараз журналіст пройшов ВЛК і мобілізувався до Збройних сил України, обравши підрозділ, у якому нестиме службу.
Євгеній Шульгат спеціалізується на антикорупційних розслідуваннях. Його матеріали стосуються, зокрема, діяльності представників СБУ, Нацполіції, прокуратури та митних органів.
Серед його останніх розслідувань:
- матеріал про майно родини полковника Нацполіції Олексія Єлхіна, зокрема оренду його дружиною Mercedes G-Class 2023 року в компанії, оформленій на прибиральницю;
- розслідування про майно родини посадовця СБУ Івана Калабашкіна, вартість якого оцінюють майже у $2 мільйони;
- матеріал про російське громадянство дружини генерала СБУ Віктора Доровського та нерухомість його родини вартістю близько $1,3 мільйона;
- розслідування про елітну нерухомість родини високопосадовця СБУ Олексія Прокопенка, орієнтовною вартістю $600 тисяч.
Редакція hromadske заявляє, що з огляду на обставини затримання, різні версії щодо причин зупинення автомобіля та поведінку правоохоронців вбачає в ситуації ознаки тиску. Редакція продовжує з’ясовувати обставини події та звертається до поліції з додатковими запитами.
Як повідомляв ІМІ, 27 липня hromadske заявило, що в Києві поліція затримала їхнього журналіста Євгенія Шульгата та доставила його до ТЦК.
У поліції Києва повідомили, що Шульгат відмовився показати документи, які посвідчують особу, а також військово-облікові документи. За словами правоохоронців, у зв’язку з цим його затримали та доставили до одного з районних ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних. За попередньою інформацією поліції, журналіст також не пройшов військово-лікарську комісію у встановленому порядку.
Журналіста hromadske Євгенія Шульгата ввечері 27 липня відпустили з ТЦК, йому вручили повістку на проходження ВЛК.
Раніше Київський міський ТЦК та СП підтвердив, що поліція доставила Євгенія Шульгата до одного з районних центрів комплектування. За інформацією ТЦК, під час перевірки з’ясувалося, що журналіст не пройшов військово-лікарську комісію у встановленому порядку.
2. Журналіст Юрій Ніколов заявив про інформаційні атаки після публікацій щодо цін на дрони
12.08.2026 Журналіст-розслідувач і редактор видання “Наші гроші” Юрій Ніколов зазнав інформаційних атак та хвилі критики в соціальних мережах після публічного порівняння закупівельних цін на безпілотні літальні апарати. Про це Юрій Ніколов повідомив у випуску YouTube-проєкту “Є питання”. У коментарі виданню ZMINA він пояснив, чим ця атака відрізняється від попередніх.
За його словами, дискредитаційна кампанія проти нього розпочалася після того, як він порушив питання про необхідність зниження цін на дрони компанії Firepoint та відкриття ринку для дешевшої альтернативи. Журналіст підкреслив, що його метою було збереження бюджетних коштів для забезпечення більшої кількості озброєння для Збройних сил України.
“Я воюю за те, щоб з’явилася можливість знижувати ціни. Мені потрібно, щоб на фронті в нас було більше дронів за одні й ті самі гроші. Коли в тебе є мільярд, ти на нього можеш купити або 100 дронів, або 200. Що ти вибереш? Під певні завдання, щоб щось купити дешевше, під щось – дорожче, але щоб була можливість купити більше зброї під завдання”, – зазначив Ніколов.
За словами журналіста, після цього допису представники оборонного сектору та низка телеграм-каналів звинуватили його в порівнянні некоректних характеристик безпілотників та неекспертності.
Ніколов пов’язує появу публікацій проти нього зі спробами зберігати старий уклад монопольних закупівель та унеможливити публічне обговорення ціноутворення на дрони й ракети. Медійник додав, що очікує подальшого інформаційного тиску у зв’язку з розслідуваннями в інших сферах.
У коментарі виданню ZMINA Юрій Ніколов пояснив, чим, за його спостереженнями, нинішня інформаційна атака відрізняється від припустимих критичних зауважень.
“Критика насамперед – це аналіз дій. Конструктивна критика ґрунтується на фактах і оцінює вчинки, дає можливість для врахування висловлених зауважень у своїй поведінці. Критика переходить у деструктивну, коли автор переносить її чисто на емоційні образи свого об’єкта критики для знецінення. І перетворюється на інформаційну атаку, коли знеціненням об’єкта починають займатися телеграм-помийки та інші інформаційні канали, де можна анонімно замовити розміщення будь-якого тексту”, – підкреслив він.
Водночас Ніколов наголосив, що його основне питання не змінилося: держава має намагатися купувати більше дронів за ті самі кошти. Він пояснив це тим, що бюджет України обмежений, тому економія під час закупівель дає змогу придбати більше озброєння для потреб фронту.
За його словами, якщо на закупівлю є мільярд гривень, держава має обирати між можливістю придбати, наприклад, 100 або 200 дронів залежно від їхніх характеристик і завдань. Тому він виступає за те, щоб створювати умови для зниження цін і конкуренції між виробниками.
“Зараз збройне лобі використовує такі аргументи: все має бути секретним, ніяких тендерів, бо це страшна таємниця; військові закупівлі настільки складні, що в них ніхто нічого не розуміє, окрім кількох людей, що мають довіру оборонно-промислового комплексу. І саме цей комплекс якраз і зацікавлений у підтримці завищених цін через свою природу. ОПК – це бізнес. А бізнес насамперед орієнтований на отримання прибутку.
А в отриманні більшої кількості дронів за одні й ті самі гроші зацікавлені абсолютно інші люди – споживачі продукції ОПК. От між цими аудиторіями і є конфлікт інтересів, під час якого між представниками цих аудиторій іскрить. Іноді на рівні конструктивної критики, іноді деструктивної. І іноді на рівні дорогих інформаційних атак”, – пояснив розслідувач.
Ніколов наголосив, що не ставить за мету змусити Fire Point знижувати ціни. Натомість він вважає важливим домагатися появи такої можливості через конкуренцію та проведення тендерів.
Журналіст також розповів, що під час дискусії його критики постійно повторювали аргумент про неможливість порівнювати різні дрони. Він вважає, що в такий спосіб частина представників оборонної сфери фактично намагається обмежити коло людей, які можуть публічно говорити про закупівлі та економіку війни.
Ніколов визнав, що люди, які роками працюють в оборонній сфері, справді накопичили значний досвід і знання. Однак, на його думку, це не означає, що лише вузькі спеціалісти можуть обговорювати питання вартості озброєння та ефективності використання державних коштів.
Журналіст також пояснив, що його мета полягає не в тому, щоб завдати шкоди конкретному виробнику, а в тому, щоб держава могла отримувати більше озброєння за доступні їй кошти.
Ніколов також припустив, що нинішня хвиля жорсткої критики пов’язана не лише зі збройним лобі, оскільки до неї також долучилися представники інших груп, зокрема прихильники окремих урядових реформаторів.
Він переконаний, що інформаційні атаки посиляться, оскільки його команда продовжує працювати над новими розслідуваннями. Зокрема, нові матеріали стосуватимуться корупції в будівельній та енергетичній сферах.
Ніколов каже, що очікує нових нападок найближчими тижнями, однак це не змусить його припиняти роботу. На його думку, уникати важливих тем лише через можливу критику означало б нічого не робити.
Стеження за журналістами – 1
1. Журналіст УП Михайло Ткач заявив про стеження за його колегою у Львові 31.08.2026 Керівник відділу розслідувань видання “Українська правда” та журналіст Михайло Ткач заявив про стеження за співробітником їхнього відділу у Львові. Про це Ткач повідомив на своїй Facebook-сторінці, оприлюднивши фотографії та відео ймовірних спостерігачів.
За словами Ткача, зафіксовані особи стежили за журналістом протягом двох днів.
“Панове демократи з дитинства, чия “наружка” загубилась у Львові біля співробітника відділу розслідувань “Української правди” і блукає два дні? Дайте, будь ласка, інформацію про хлопців – допоможемо повернути керівництву”, – написав Михайло Ткач.
Журналіст закликав спільноту поділитись інформацією, якщо комусь відомі особи на фотографіях, а також звернувся до користувачів із проханням про поширення допису.
Інформацію про стеження за співробітником відділу розслідувань УП підтвердила і головна редакторка видання Севгіль Мусаєва. Про це вона написала на Facebook-сторінці.
“Хочу наголосити: незаконне стеження за журналістом – це тиск на редакцію, перешкоджання професійній діяльності та пряма загроза безпеці нашого колеги. Вимагаємо від правоохоронних органів встановити цих осіб і з’ясувати, хто замовив стеження. Ми також шукатимемо відповіді самостійно”, – зазначила головредка.
Вона додала, що стеження не зупинить розслідувань редакції, “але його замовники мають пам’ятати: таємне дуже швидко стає публічним”.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Кібератаки на медіа, журналістів – 1
1. Сайт харківського медіа “Ґвара” зазнав хакерської атаки
12.08.2026 Сайт харківського медіа “Ґвара” 12 серпня зазнав хакерської атаки. Замість звичного контенту під час відкриття сторінки користувачі бачили сторінку японською мовою про продаж фотоапарата. Про злам повідомив головний редактор медіа “Ґвара” Сергій Прокопенко.
У коментарі регіональній представниці Інституту масової інформації Юлії Напольській він розповів, що проблеми з роботою сайту почались о 13:00. Спочатку з’явилася помилка 404 (Not Found), а також повідомлення в панелі управління та зміні сторінок.
Редакція одразу звернулася до IT-компанії, яка обслуговує сайт. Станом на зараз фахівці працюють над відновленням його роботи.
За словами Сергія Прокопенка, лише тиждень тому на сайті оновили ядро порталу та застарілі плагіни. Такі оновлення редакція регулярно проводить для підвищення безпеки сайту.
Згодом сайт відновив роботу. За словами Прокопенка, через несанкціоноване втручання сайт не відображав матеріали медіа та переспрямовував користувачів на сторонню сторінку.
Як розповів Сергій, під час перевірки фахівці виявили на сервері велику кількість шкідливих PHP-файлів, які дозволяли зловмисникам отримувати доступ до сайту та завантажувати додатковий шкідливий код. Також були змінені окремі системні файли WordPress.
Сайт відновили з резервних копій. За словами Прокопенка, дані та матеріали медіа не були втрачені.
Команда “Ґвари” аналізує причини та обставини атаки. У медіа зазначають, що передбачені протоколи безпеки та робота професійної команди технічної підтримки допомогли відновити сайт.
ЮРИДИЧНИЙ ТИСК
Зловживання позовами проти медіа – 2
1. Фігурант розслідування ZN.UA подав позов до редакції
10.08.2026 Колишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих подав до Печерського районного суду Києва позов проти ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової. Він вимагає визнати недостовірною інформацію з розслідування “Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів” від 22 квітня 2025 року про діяльність так званої групи Борзих та низки наступних публікацій. Про це повідомляється на сайті ZN.UA.
Як пише медіа, окремі претензії Борзих стосуються публікації його імені як підозрюваного до набрання законної сили обвинувальним вироком. Також він просить стягнути з відповідачів майже 500 тисяч гривень судових витрат, з яких 300 тисяч – витрати на правову допомогу.
Перше судове засідання в справі було призначено на 10 серпня, але суд переніс на вересень.
Медіа нагадує, що НАБУ оголосило про підозру трьом адвокатам компанії “Гарантія ваших прав”, серед яких Дмитро Борзих. За даними слідства, вони мали несанкціонований доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень правоохоронних органів, зокрема близько 30 справ НАБУ щодо топкорупції. Саме це стало предметом розслідування ZN.UA.
Під час підготовки правової позиції в суді адвокати ZN.UA звернулося до НАБУ. Бюро підтвердило, що Дмитро Борзих має статус підозрюваного в кримінальному провадженні № 52023000000000620.
НАБУ також звернуло увагу на позицію Верховного Суду, відповідно до якої спори щодо спростування інформації органів досудового розслідування не можуть розглядатися в цивільному процесі. Оцінювати таку інформацію можна в межах відповідного кримінального провадження.
Представники ZN.UA вважають, що Борзих фактично намагається в цивільному процесі оскаржити обставини, які є предметом кримінального провадження НАБУ.
Представник ZN.UA адвокат Євген Воробйов вважає, що позов має ознаки SLAPP (Strategic Lawsuit Against Public Participation) – стратегічного позову, який може використовуватися для тиску на журналістів через судові процедури та фінансові вимоги.
Представник Інни Ведернікової адвокат Роман Васильняк зазначає, що сторони в судовому процесі перебувають у нерівних умовах.
ZN.UA проаналізувало дані порталу “Судова влада України” та Єдиного державного реєстру судових рішень щодо руху позовів Борзих і заявляє, що виявило ознаки так званої судової каруселі.
За даними видання, перший позов автоматизована система розподілила судді Тетяні Ільєвій. Наступного дня його повернули за заявою позивача. Ще до офіційного оприлюднення цієї ухвали, зазначає медіа, Борзих подав новий позов з такими самими вимогами.
Другий позов потрапив до судді Євгена Хайнацького, який заявив самовідвід через особисте знайомство з Борзих. Після повторного розподілу справа знову потрапила до Тетяни Ільєвої, яка також заявила самовідвід.
Зрештою, зазначає редакція, для авторозподілу залишилися двоє суддів – Сергій Вовк та Олексій Соколов. Справу отримав Соколов.
ZN.UA також раніше повідомляло, що голова Печерського районного суду Руслан Козлов є кумом Борзих.
ZN.UA наголошує, що розглядає цей позов не як приватний конфлікт Дмитра Борзих із журналісткою чи редакцією. На думку редакції, справа стосується права медіа висвітлювати суспільно важливі кримінальні провадження та права суспільства знати, кого і в чому підозрюють у справах, пов’язаних з топкорупцією.
Однією з принципових для редакції є вимога Борзих щодо публікації його імені як підозрюваного.
Редакція зазначає, що частина 4 статті 296 Цивільного кодексу України дозволяє оприлюднювати ім’я підозрюваного чи обвинуваченого до обвинувального вироку лише за його згодою. У 2025 році Верховний Суд підтвердив буквальне застосування цієї норми: сам по собі публічний статус людини та суспільний інтерес не дають медіа права називати її ім’я без такої згоди.
ZN.UA вважає, що такий підхід не відповідає європейським стандартам свободи слова, які, на думку редакції, передбачають захист людини від оголошення винною до вироку, але не встановлюють абсолютної заборони для медіа називати ім’я підозрюваного. Особливо це стосується справ щодо публічних осіб та кримінальних проваджень, які мають значний суспільний інтерес.
У редакції також вважають небезпечними законодавчі ініціативи, які можуть обмежити публічну комунікацію правоохоронних органів про кримінальні провадження. На думку ZN.UA, якщо правоохоронцям заборонять повідомляти про резонансні справи, а медіа не зможуть називати їхніх фігурантів, суспільство матиме значно менше можливостей контролювати перебіг боротьби з корупцією.
Редакція пов’язує цю проблему і з практикою затягування розгляду кримінальних справ, через що ВАКС потім змушений закривати провадження після спливу строків давності. На думку ZN.UA, це вже не просто обмеження свободи слова: “Це створення на державному рівні інструменту, який дозволяє фігурантам топкорупційних справ уникати відповідальності. І це проблема не лише ZN.UA. Вона стосується всієї медіаспільноти і суспільства”.
ZN.UA заявляє, що захищатиме свою позицію в суді та називатиме суспільно значущі факти й людей, яких вони стосуються, оскільки це є правом медіа виконувати свою роботу та правом суспільства на інформацію.
2. Два вінницькі медіа отримали позов через матеріали про ФОП загиблого військового
31.08.2026 Мати загиблого військовослужбовця Василя Шиндера Марія Шиндер подала позов через публікації на сайтах “Dепитати?” та “Ми – Вінничани”. Вона просить суд визнати поширену інформацію недостовірною, видалити обидва матеріали та опублікувати спростування.
Про це повідомляє регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області, який ознайомився з текстом позову.
24 серпня 2026 року Вінницький міський суд відкрив загальне позовне провадження. Підготовче засідання призначено на 23 вересня. Медіа готують відзиви на позов.
Йдеться про одну цивільну справу, а не два окремі позови. Відповідачами зазначені батько загиблого військового Володимир Шиндер, ГО “Автомайдан Вінниччина” та засновник сайту “Dепитати?”, а також ГО “Ліга справедливості України” і засновник сайту “Ми – Вінничани”.
Предметом спору стали дві публікації. 2 квітня 2026 року сайт “Dепитати?” оприлюднив матеріал “ФОП із того світу: як загиблий Герой виграв держзакупівлі у Хмільнику”. Наступного дня сайт “Ми – Вінничани” опублікував статтю “Як загиблий у 2022 році воїн вигравав у Хмільнику державні тендери на мільйони”.
У матеріалах ішлося про діяльність ФОП Василя Шиндера після того, як військовослужбовець зник безвісти в жовтні 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Медіа писали про договори, які надалі укладали від імені підприємця, можливе використання його електронного підпису, а також про родинний конфлікт навколо державної виплати сім’ї загиблого.
Одним із джерел інформації для цих матеріалів був батько військового Володимир Шиндер. Він передав медіа документи, таблиці з інформацією про договори та копії своїх звернень до правоохоронних органів.
Марія Шиндер заперечує викладені в публікаціях твердження. У позовній заяві вона зазначає, що статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не припиняв цивільної правоздатності її сина та не означав автоматичного припинення діяльності його ФОП.
За версією позивачки, зобов’язання підприємця могли виконувати наймані працівники та представники. Вона також стверджує, що електронний підпис для згаданих договорів не використовували, а частина операцій була прямими закупівлями, а не конкурентними тендерами.
Марія Шиндер просить суд визнати недостовірною інформацію в обох публікаціях, зобов’язати засновників сайтів видалити матеріали та розмістити спростування. Спростування, відповідно до позовних вимог, має залишатись у відкритому доступі стільки ж часу, скільки були доступні оскаржувані статті.
Також позивачка вимагає стягнути 10 тисяч гривень моральної шкоди в рівних частинах з Володимира Шиндера та двох медіа. Орієнтовний розмір витрат, пов’язаних з розглядом справи, у позові оцінено в 92 тисячі гривень.
За словами представників медіа, після виходу матеріалів представники Марії Шиндер не зверталися до редакцій з вимогами уточнити інформацію або опублікувати спростування до подання позову.
Пізніше тему діяльності ФОП Василя Шиндера висвітлювали й інші медіа, зокрема “20 хвилин”. Але ці видання не є відповідачами в справі.
Інші випадки юридичного тиску – 1
1. “Силі правди” напередодні виходу розслідування про інтернат пригрозили криміналом
31.08.2026 Центр журналістських розслідувань “Сила правди” напередодні виходу нового розслідування про можливі зловживання в психоневрологічному інтернаті на Волині отримав листа від директорки департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА Оксани Гобод з попередженням про можливу кримінальну відповідальність журналістів. Юрист Інституту масової інформації вважає такі дії посадовиці тиском та спробою незаконного впливу на журналістів.
Про це йдеться в розслідуванні “Сили правди”, оприлюдненому на ютуб-каналі видання, а також у коментарях представників медіа та посадовців для ІМІ.
29 серпня журналісти опублікували матеріал під назвою “Привласнення пенсій та експлуатація підопічних: що відбувається за стінами волинського інтернату” про Руденський психоневрологічний інтернат Волинської обласної ради.
За даними YouControl, заклад працює понад 36 років і підпорядковується Волинській облраді. У ньому проживають 167 жінок з ментальними порушеннями, які потребують догляду. Частина з них не розмовляє та не може самостійно себе обслуговувати. Водночас пів сотні мешканців інтернату офіційно є дієздатними.
Журналісти “Сили правди” розповіли, що керівниця цього закладу Олена Місюк залучала підопічних до робіт на власному господарстві. За словами мешканок інтернату, вони пололи моркву, цибулю та виконували іншу роботу. Як стверджують співрозмовниці журналістів, бригаду підопічних до господарства директорки привозив водій інтернату.
У розслідуванні також ідеться про непрозоре використання пенсій підопічних та залякування мешканців інтернату ін’єкціями в разі незгоди.
Під час підготовки матеріалу журналісти відкрито спілкувалися з керівництвом інтернату та представниками профільного департаменту.
За словами авторки й журналістки розслідування Наталки Коваль, посадовці коментували виявлені “Силою правди” факти, адже знали, що напередодні журналісти відвідували заклад.
Однак напередодні публікації розслідування редакція отримала листа від Волинської ОДА. У ньому журналістів звинуватили в незаконному проникненні до закладу та згадали про кримінальну відповідальність за ст. 182 Кримінального кодексу України (порушення недоторканності приватного життя).
Журналістка Наталка Коваль зазначила, що в листі ОДА йшлося про те, що журналісти нібито мали заздалегідь звернутися до директора інтернату із запитом на дозвіл відвідувати підопічних та брати в них інтерв’ю. У листі ОДА зазначалося, що дії журналіста супроводжувалися незаконним проникненням на територію закладу або шантажем, тиском на недієздатну особу.
Водночас у самому листі ОДА зазначила дату візиту журналістки до закладу, а у відео розслідування видно, як вона спілкується з директоркою Оленою Місюк та окремо з підопічними.
“Ми нікуди не проникали обманом і, перш ніж спілкуватися з підопічними, отримали на це дозвіл уповноваженої особи. А така поведінка посадовців – це для нас ще один сигнал того, що самому інтернату і профільному департаменту є що приховувати. Вони дуже хочуть, щоб про те, що відбувається в стінах Руденського психоневрологічного інтернату, ніхто ніколи не дізнався”, – прокоментувала Наталка Коваль.
За її словами, під час першого візиту журналістів директорка інтернату перебувала у відпустці. Дозвіл на знімання і записування коментарів тоді надала уповноважена особа. Під час другого візиту дозвіл на знімання надала безпосередньо директорка закладу Олена Місюк.
Редакція “Сили правди” в коментарі ІМІ уточнила, що після надсилання листа Оксана Гобод більше не зв’язувалася з журналістами.
“Станом на зараз ми чекаємо, щоб правоохоронні органи, керівництво ОДА та обласної ради самі зреагували на ситуацію. Ми сконтактували з представницею уповноваженого з прав людини у Волинській області”, – сказала журналістка Наталка Коваль.
Своєю чергою директорка департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА Оксана Гобод у коментарі представниці ІМІ заявила, що ситуацію потрібно додатково вивчити.
“Ми створимо комісію, перевіримо всі факти й тільки після цього будемо якось говорити”, – сказала вона.
Водночас після візиту журналістів до закладу його директорка Олена Місюк видала своїм підлеглим пам’ятку: “Повідомляємо, що фінансування Руденського психоневрологічного інтернату здійснюється за рахунок видатків з бюджету Волинської обласної ради, а не ЗМІ”.
У редакції “Сили правди” наголосили, що не платять героям своїх сюжетів. Журналісти сподіваються, що ні персонал, ні підопічні інтернату не зазнають переслідувань через спілкування з журналістами.
Речниця поліції у Волинській області Ольга Бузулук у коментарі ІМІ зазначила, що до поліції ніхто не звертався з ОДА через “незаконне” проникнення до психоневрологічного інтернату. Також правоохоронці не розслідують наразі справи щодо цього інтернату.
Юрист Інституту масової інформації Петро Стойнов вважає, що дії посадових осіб Волинської ОДА можуть свідчити про тиск на журналістів і спробу незаконно вплинути на їхню роботу.
“Звинувачення в нібито незаконному проникненні не мають під собою жодного правового підґрунтя. Психоневрологічний інтернат є комунальною установою, що фінансується за кошти обласного бюджету. Знімальна група перебувала на території інтернату відкрито, реалізуючи своє законне право на збір інформації, і головне – отримала згоду на перебування та знімання безпосередньо від уповноважених осіб адміністрації закладу. Отже, йдеться виключно про легальну журналістську діяльність, а не про “незаконне проникнення”, – зазначив юрист.
Окремо Петро Стойнов звернув увагу на питання обов’язкового дозволу опікунів на спілкування журналістів з підопічними. За його словами, частина підопічних інтернату є офіційно дієздатними, а тому самостійно реалізує свої права і не потребує дозволу керівництва для спілкування з представниками медіа.
Щодо недієздатних мешканців, юрист зазначив, що за законом саме опікун діє від імені та в інтересах недієздатної особи.
“Проте ключовим тут є саме формулювання “в інтересах підопічного”. Примусова праця на приватному господарстві та сумнівне розпорядження пенсіями жодним чином не в’яжуться із захистом прав цих людей. У цій ситуації виникає прямий конфлікт інтересів. Вимагати дозволу на інтерв’ю від особи, яка є фігурантом матеріалу і прикривається статусом опікуна, щоб приховати власні ймовірні зловживання, – це маніпуляція нормами цивільного права. Такий підхід є дещо нелогічним, бо він повністю унеможливлює громадський контроль за діяльністю комунального закладу”, – підсумував він.
Також Петро Стойнов вважає безпідставними погрози кримінальною відповідальністю за статтею 182 ККУ в цьому разі.
“Інформація про ймовірне порушення прав людини, примусову працю та непрозоре використання пенсій у комунальному закладі становить безумовний предмет суспільного інтересу. Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України “Про інформацію”, право громадськості знати ці факти переважає потенційну шкоду від їхнього поширення. Інтернат не є приватною власністю директора, а подібні листи від органу влади мають чітко виражений “охолоджувальний ефект”, спрямований на цензурування суспільно важливої теми”, – сказав юрист ІМІ.
#Моніторинг #БарометрСвободи #СвободаПреси #УкраїнськіМедіа #МедіаУкраїни #Журналістика #МедіаГрамотність #РегіональніМедіа #ПрозорістьМедіа #ЖурналістськіРозслідування #СвободаСлова #Дослідження #МедіаМоніторинг #МедіаСвобода #ІнститутМасовоїІнформації #Цензура #ДоступДоінформації #ПраваЖурналістів #Преса #ЗахистСлова #Серпень2026 #УСП #USP
