fbpx

Першими ластівками глобального потепління стали частіші стихійні лиха та падіння врожаїв.

Глобальне потепління вже не зупинити й до цього причетні люди. Такий невтішний висновок зробили експерти міжурядової групи з питань зміни клімату в доповіді, яку нещодавно опублікувала Організація Об’єднаних Націй. Цей документ у світові вже охрестили «сценарієм апокаліпсиса». Насправді сценаріїв є кілька, а людству залишається обрати один з них: від найменш драматичного до найбільш катастрофічного. Йдеться про те, наскільки у найближчі десятиліття може зрости середня температура на планеті, якщо не буде зменшено викидів парникових газів. Такі сценарії могли б здаватися абстрактною та далекою перспективою, однак ми вже є свідками кліматичних змін, які торкнулися й України.

Згідно з оприлюдненою доповіддю, науковці дослідили, як у світі змінювалася температура повітря з другої половини ХІХ століття. Виявилося, що десятиліття між 2011-2020 роками стало на 1,09 градуса теплішим, ніж у 1850-1900-х. Таким чином останні п’ять років на Землі стали найгарячішими за всю історію з 1850-го. Ймовірно на 90 відсотків, що такі кліматичні зміни були викликані людською діяльністю. А саме: викидами парникових газів. Однак це лише початок.

Експерти міжурядової групи запевняють, навіть якщо людство скоротить викиди парникових газів, до 2040 року середня температура зросте на 1,5 градуса (тут і далі порівнюють з 1850-1900 роками). Таке, на перший погляд, «незначне потепління» спричинить невідворотні, драматичні зміни: танення льодовиків, підтоплення деяких регіонів, посуху, зникнення низки видів тварин і рослин. А також — збільшення кількості руйнівних стихійних лих, які коливатимуться від масштабних пожеж, викликаних тривалою спекою, до паводків і ураганів.

Світ все сильніше змінюватиметься з кожним новим підвищенням температури. Фото: знімок з презентації міжурядової групи з питань зміни клімату

Наприклад, науковці припускають, що до 2050 року зникне більшість льодового покриву Арктики. Найперше це спричинить підняття рівня світового океану та, як наслідок, повне зникнення маленьких островів і затоплення прибережних територій різних країн світу. Звісно це буде не величезне цунамі, яке все накриє водою, а поступовий процес, що триватиме десятиліттями. Крім того, посилюватиметься боротьба за корисні копалини. США і Китай вже змагаються за право після сходження вічної мерзлоти в Гренландії добувати там рідкоземельні метали, які нині використовують для виготовлення комп’ютерної техніки.

Якщо ж світ найближчими роками не скоротить викиди вуглецю, зростання температури може сягнути двох градусів до 2060 року і 2,7 градуса — до кінця цього століття. За найгіршими прогнозами, впродовж найближчих ста років на планеті може стати гарячіше на чотири-п’ять градусів. Нині важко повністю осягнути наслідки таких кліматичних змін. Ймовірно вони означатимуть перетворення цілих регіонів на пустелі, збільшення кліматичних біженців, голод через брак харчів і навіть війни за питну воду. Людство досі має шанс запобігти найгіршому розвитку подій, але повністю уникнути кліматичних змін, на думку ООН, вже неможливо.

Наслідки глобального потепління для України. Підтоплення

Науковці розділили Європу на кілька регіонів, які матимуть подібні наслідки кліматичних змін. Україна потрапила у «Західна та Центральна Європа». Якщо впродовж кількох найближчих десятиліть середня температура у цьому регіоні зросте хоча б до двох градусів, місцевим урядам і жителям потрібно водночас готуватися до підтоплення деяких територій, збільшення кількості повеней і посух.

Подібні дослідження проводять не лише на міжнародному рівні, а й в Україні. Наприклад, представники громадської організації «Екодія» спрогнозували, як танення льодовиків вплине на нашу країну. Вони переконують, що підняття рівня світового океану означатиме підняття рівня Чорного та Азовського морів.

Як наслідок, орієнтовно до 2100 року в зоні затоплення може опинитися приблизно 52 тисячі будівель у прибережній зоні Запорізької, Одеської, Херсонської, Донецької та Миколаївської областей та тимчасово окупованої Автономної республіки Крим. Зокрема, повністю або майже повністю море може поглинути міста Щолкіне на території Криму й Вилкове на Одещині, а Бердянськ може затопити на понад 30 відсотків, Одесу — на 17 відсотків, Херсон — на понад 13 відсотків.

Зони можливого затоплення. Синім позначені зони при піднятті рівня моря на 0,82 метра, а лазуровим — 0,91 метра. Фото: знімок з дослідження ГО «Екодія»

На півдні врожаї впадуть, а на півночі зростуть: ситуація зі сільським господарством

За інформацією Національного інституту стратегічних досліджень (далі НІСД), оскільки Україна розташована у помірному кліматичному поясі, за помірного сценарію глобального потепління для неї будуть не настільки драматичними, як для субтропічних і тропічних країн. Попри це середня температура повітря впродовж кількох десятиліть найбільше зросте у степовій і лісостеповій зонах. На 1,65 та 1,74 градуса відповідно. Фактично це змістить у північному напрямку межі цих природних зон. Також може знизитися рівень опадів і врожаїв. Останнє може спричинити здорожчання харчів.

«Наразі сільськогосподарська галузь України не є екстремально вразливою до зміни клімату. Однак зміна погодних умов зумовлюють збільшення кількості та інтенсивності посух. Це в поєднанні з іншим впливом людей може розширити зону ризикового землеробства й спричинити спустелення в південних областях, — йдеться у дослідженні НІСД. — Внаслідок інтенсивного потепління останніх десятиліть вже відбулися зміни у структурі сільськогосподарського виробництва, площі посівів польових культур і рівні їх врожайності. Степова зона, у якій зосереджено 46 відсотків посівів зернових, нині забезпечує лише 35 відсотків загального виробництва зерна (для порівняння, у 1990 році — 45 відсотків). Натомість зросла врожайність на території Полісся та Лісостепу».

Як в Україні змінювалася середня річна температура повітря. Фото: знімок з аналітичної доповіді НІСД «Зміна клімату. Наслідки та заходи адаптації»
 

За останні 20 років кількість посух в Україні зросла майже вдвічі. Зокрема, помітна небезпечна тенденція до їх повторення у зонах достатнього зволоження, яка охоплює Полісся та північні частини Лісостепу. Якщо надалі зростатиме дефіцит природного забезпечення вологою орних земель, до 2050 року в південних регіонах України близько трьох мільйонів гектарів ріллі можуть стати непридатними для рослинництва. Зокрема, на території Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей. Щоб зменшити негативні наслідки кліматичних змін, там потрібно створити належні системи зрошення та дренажу полів.

«Натомість у північних регіонах країни у найближчі 10-20 років формуються сприятливі умови для вирощування соняшнику, кукурудзи, зерна більш урожайних середньостиглих та пізніх сортів. Також у лісостеповій зоні змістилася межа промислового вирощування баклажанів, солодкого перцю та томатів. Проте зріс ризик зменшення територій зі сприятливими умовами для культивування картоплі, капусти й огірків», — зазначають експерти НІСД.

Зміна структури посівів і виробництва основних сільськогосподарських
культур, відсоток до загального по країні. Фото: знімок з аналітичної доповіді НІСД «Зміна клімату. Наслідки та заходи адаптації»

Серед інших небезпечних наслідків кліматичних змін на території України називають: збільшення стихійних лих, випадків серцево-судинних захворювань і захворювань дихальних шляхів, кишкових інфекцій, зменшення площ лісів і втрата біорізноманіття, прихід нових чужорідних шкідників, падіння економіки, навантаження на енергетичну систему…

Ми повинні готуватися до невідворотних змін: поради експерта

Степан Кушнір з громадської організації «Хмельницький енергетичний кластер» порівнює глобальне потепління зі захворюванням людини. Якщо температура тіла зросла до 37,8 градуса — це не смертельно. Однак сигналізує, що з організмом щось не те і його потрібно лікувати. Інакше подальше зростання температури може спричинити смерть. Аналогічна ситуація з кліматом: якщо людство негайно скоротить викиди парникових газів, то воно зможе впоратися з майбутніми замінами.

«Підвищення середньої світової температури повітря не означає, що всі місяці року стануть теплішими на градус-два, — розповідає Степан Кушнір. — Насправді йдеться про більш суровий клімат: посушливі, спекотні місяці влітку та короткі, але суворі зими. Все залежить від конкретного регіону. До того ж ми вже можемо бачити, як змістилися сезони. В таких умовах частішими та потужнішими стають і стихійні лиха».

За його словами, наразі проблема кліматичних змін об’єднала більшість країн світу. Вони мають подбати про скорочення рівня парникових газів, шляхом певних законодавчих змін, впровадження заходів з енергоефективності та відновлювальних джерел енергії, оновлення інфраструктури. Такі цілі наведенні у Паризькій угоді, яку Україна підписала у 2016 році. Однак кожен з нас також може внести свою лепту в спільну справу. Як мінімум, хоча б не спалювати на городі суху рослинність.

«Крім скорочення викидів потрібно подбати про адаптацію України до кліматичних змін. Наприклад, у містах висаджувати більше дерев. Працювати над проведенням централізованого водопостачання у села, де пересихають криниці, та забезпечити сучасну систему зрошування полів. Для захисту врожаю від непередбачуваного чергування посух зі зливами та граду можна використовувати теплиці», — зазначив Степан Кушнір.

Джерело

COVID-19 Live