Моніторингова група ОЗОН Центру громадянських свобод та UAnimals протягом трьох місяців, з липня по вересень 2024 року, проводили дослідження, в рамках якого було перевірено стан 484 укриттів у 10 містах України. Серед них є адміністративні центри – Київ, Черкаси, Чернігів, Миколаїв, Луцьк, Вінниця, Запоріжжя та Одеса, а також, більш маленькі міста, такі як Шостка у Сумській області та Роздільна в Одеській.
Кожному місту давалася загальна оцінка від 1 до 5 за суб’єктивними враженнями моніторингової групи, все спиралося на нормативно-правову базу цивільного захисту від Міністерства внутрішніх справ України. Зокрема, за основу взято наказ №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», а також «Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджені цим наказом.
Основні характеристики, за якими оцінювались укриття:
Доступність – електронне маркування (позначка на онлайн-мапі чи на сайтах), маркування в реальному житті (напис «Укриття» тощо). Наявність інформації щодо відповідального за бомбосховище (номер телефону, інші контактні дані). Вільний доступ, незалежно від воріт, шлагбауму, охорони та інших факторів, включаючи безпроблемну можливість входу для людей з особливими потребами (наявність пандуса або пологого спуску).
фотографії зі звіту Третьої національної кампанії моніторингу укриттів.
Базова якість – наявність запасів питної води, електропостачання, туалет, вентиляція, місця для сидіння, комфорт під час перебування в укритті.
Доступність укриттів для людей з домашніми тваринами – новий критерій для цієї дослідницької кампанії, який з’явився в цьому році через новий наказ від МВС №18 «Про внесення змін до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», в якому йдеться про забезпечення безпеки своїй тварині. Йшла мова про те, чи є в тих чи інших бомбосховищах окремо відведене місце чи кімната для людей з домашніми тваринами, і чи можна відвідувати сховище людям з домашніми улюбленцями.
(У дослідженні укриттів не враховувались бомбосховища закладів освіти, та державних, або промислових установ, до яких немає вільного доступу звичайним цивільним обличчям, а також, в Києві не враховувались станції метро)
За даними моніторингової групи, результати дослідження виявились невтішними, і хоч в тих чи інших аспектах помітні покращення ніж рік чи 2 роки тому, всі моменти з укриттями, за словами кампаніїʼ, бажають кращого, зокрема і в Києві, де загальний стан укриттів, який моніторингова група оцінила в 3 бали з 5, в порівняні з минулорічними 2,5. Тож, 2 жовтня, біля Київської міської державної адміністрації, була організована акція «Доступне укриття – безпека життя», яка націлена на донесення владі та суспільству проблем зі станом укриттів в столиці.
Акція «Доступне укриття – безпека життя» біля КМДА, 2 жовтня.
«Загалом, наша мета це розуміти зріст проблем, наскільки вони масштабні, і що можна зробити вже сьогодні, щоб побороти цю ситуацію. По Києву, наприклад, ми бачимо, що з минулого року вже є покращення, тобто, більшість укриттів ви вже можете знайти на онлайн мапі. Якщо ви вб’єте, умовно, “Богдана Хмельницького 5” ви, швидше за все, знайдете, де можна сховатися, але також лишається близько 37% зачинених укриттів. І це погана ситуація, може звісно здаватися, що це мало, всього 37%, але в контексті повномасштабної війни і шахедів вночі – це дуже багато, і нам потрібно максимально мінімізувати цей відсоток. Також є проблеми з внутрішньою базовою якістю: електрика, питна вода тощо.», – Іванна Мальчевська, координаторка моніторингової групи ОЗОН Центру громадянських свобод.
Іванна також розповіла, як саме проводилися ці дослідження, та як про результати повідомляли місцевим владам:
«Як взагалі здійснюється моніторинг, це небайдужі громадяни, які долучаються до кампанії, проходять спеціальне навчання, отримують форму, оцінки базової доступності і якості укриттів, і потім проходять по містах, наприклад, у Києві, на різні вулиці і на мапі перевіряють кожне укриття, наскільки це можливо. В Києві було перевірено 201 укриття з загальної кількості (понад 4 тисяч), в Одесі також багато перевірили, 43, а у Шостці ми перевірили всі 35 укриттів, і місцева влада вже отримала повну базу з адресами і з зафіксованими даними. Києву ми теж передали дані, департамент з муніципальної безпеки вже їх має. Наскільки вони будуть опрацьовані, ми побачимо вже наступного року під час наступної кампанії, а конкретно зараз нам потрібно, щоб нас почули і почались якісь зміни.», – каже Іванна.
Пресі на місці події вдалось поспілкуватись безпосередньо з директором з муніципальної безпеки КМДА, Романом Ткачуком, який розповів про поточну ситуацію в місті та плани на майбутнє:
«В 2022 році були проведені ремонтні роботи в 563 укриттях на 323 мільйони грн, в 2023 році в 1105, на виконання цих робіт ми витратили 1 млрд 443 мільйони – це все ми кажемо про комунальні об’єкти, тобто там, де місто може вкладати кошти на відновлювальні роботи. В 2024 вже заплановано півтора мільярда грн на виконання ремонтних робіт, також, в планах є облаштувати захисними спорудами і освітні заклади, які не мають достатньої безпеки, і це вже робиться, до кінця року ми чекаємо інформацію від районних адміністрацій. В 2025 плануємо ще більше збільшити об’єм коштів і роботи.», – Роман Ткачук, директор департаменту з муніципальної безпеки КМДА.
Також, Роман розповів про співробітництво з ОЗОН та як саме муніципальною владою перевіряється стан укриттів в столиці:
«По-перше, я дуже вдячний громадськості за те, що вони займають таку активну позицію в питаннях укриттів в тому числі. Безпосередньо з ОЗОНом ми домовлялися про те, що вони будуть нашими громадськими інспекторами, і що вони будуть виконувати цю роботу. З Іванною Мальчевською ми підтримуємо близький зв’язок, вона надає інформацію та своє зауваження, ми тим самим реагуємо на ці зауваження, доводимо до районних адміністрацій і перевіряємо, що зроблено. Наприклад, надійшло зауваження, що в укритті немає сидіння, вільного доступу, маркування – ці всі зауваження спочатку тижня доводяться до керівників районів, а потім перевіряється нами, виправляється це, чи ні.», – розповідає директор.
Як було зазначено раніше, в моніторингу укриттів були залучені громадяни з різних міст України, натомість у мешканки Харкова, яка була на мітингу в якості протестувальника, виникли з цим проблеми, через що це місто не потрапило у кінцевий шортлист перевірок:
«Я мала моніторити укриття в Харкові, але на жаль, я цього не здійснила, тому що вони були просто зачинені. Найперша проблема це знайти сайт з нормальною цифровою картою бомбосховищ, але я почала шукати це все власноруч, побачила табличку «Укриття», хотіла перевіряти, а вони були зачинені, або інше – укриття знаходиться в під’їзді, під’їзд на домофоні, а до домофона в мене, звісно, нема доступу. Ситуацію з безпекою в Харкові всі прекрасно знають: в тебе є менше хвилини, щоб кудись сховатися, і тільки якщо ти живеш біля метро, ти можеш врятувати своє життя, а так, ситуація дуже неспокійна як в центрі, так в інших районах міста, теж саме стосується і містечок за Харковом. Ми очікуємо дій, зробити таблички з укриттями, зробити їх доступними та назначити відповідальних за них людей, це все не займає занадто багато коштів, в нас вже не один раз були випадки, коли люди помирали від вибухів прям біля бомбосховищ.», – Кароліна, мешканка Харкова
Загалом, по Україні була надана така оцінка: найкраща ситуація з міст, що були досліджені, виявилась в Одесі, там кампанія дала оцінку 3,9 з 5, далі йдуть Луцьк та Черкаси, там були видані 3,3 та 3,2 бала відповідно, потім йде Київ з раніше повідомленою оцінкою 3. Миколаїв, Роздільна та Шостка отримали 2,6, 2,5 та 2,3 бали, а найгіршу ситуацію з рейтингу міст показав Чернігів з загальним 1 балом з 5.
Повна статистика зі звіту.
Цьогоріч Шостка взяла верх серед укриттів за такими показниками як доступність (знайдених укриттів 94,2%, відкритих 82,6%), а також, за деякими показниками щодо внутрішнього стану, наприклад, технічна води, її 69% в бомбосховищах міста, та наявність місць для сидіння (82,8%).
Однак і Одеса, яка посідає найвище місце в топі, теж показує високі рейтинги в багатьох питаннях. Наприклад, Одеса має найкращу ситуацію з вказівними знаками (83,7%) та кращий результат з забезпечення базових потреб всередині укриття, а саме, місто посідає перші місця в рейтингах запасів питної води (60%), світла (76,7%), туалетів (58%), та вентиляції повітря (65%).
А от Роздільна, що в Одеській області, показала ліпший результат щодо нового результату, про домашніх улюбленців. З домашніми тваринами впускають у 66,6% укриттів, окрім цього, 53% укриттів мають окрему кімнату або зону для перебування з домашніми тваринами.
Найгірші ж показники демонструють Чернігів та Миколаїв, ці міста посідають найнижчі місця у різних показниках. Наприклад в Чернігові, який посідає перше місце в антирейтингу, найбільше всього проблем з доступністю укриттів (28% знайдених і 15,6% відчинених), також в Чернігові найнижчий показник з забезпеченням технічної води (13%), світла (15,6%), туалетів (12,5%), вентиляції повітря (15,6%) та місць для сидіння (12,5%). Миколаїв же посідає найнижчі місця серед показників запасу питної води (4%), та обидва міста показують погану доступність для людей з домашніми тваринами.
У звіті своєї роботи ОЗОН заявляє, в роботі з захисними спорудами важливо памʼятати про головне – якісні та доступні укриття – це базова потреба в Україні і її якість та реалізація напряму впливає на безпеку населення.
Артем Шумаков
#доступність #укриття #працездатність #дослідження #перевірка #тварини #облаштування #УСП #USP
