Загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури досягла $84,8 млрд

За спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну – прямі втрати, розраховані в цьому проєкті,  і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо) – коливаються від $564 до 600 млрд. 

Станом на 18 квітня загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури, тільки на основі публічних джерел, досягла $84,8 млрд або майже 2,5 трлн грн.

За останній тиждень прямі втрати економіки України через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури зросли на $4,45 млрд.

Про це свідчить аналіз, який здійснюється в межах проєкту “Росія заплатить” командою KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської школи економіки) за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерства інфраструктури.

В рамках проєкту спільно командою KSE Institute працюють волонтери з Центру економічної стратегії, Dragon Capital, Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Прозорро.Продажі та Prozorro. Також минулого тижня до проєкту з оцінки втрат доєдналась Українська рада торговельних центрів, що допомагає оцінювати збитки за профільним напрямом, а також в частині готельного бізнесу та роздрібних мереж. 

За спільними оцінками Мінекономіки та KSE, загальні втрати економіки України через війну, враховуючи як прямі втрати, розраховані в цьому проєкті, так і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), коливаються від $564 млрд до $600 млрд.

В цілому, за 54 дні війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 23 тис кілометрів доріг, 32 тис квадратних метрів житлового фонду. У порівнянні з останнім тижнем зросла кількість пошкоджених або зруйнованих об’єктів і тепер становить щонайменше 408 дитячих садочків, 623 закладів середньої, передвищої та вищої освіти, 206 медзакладів, 154 заводи та підприємства. В переліку пошкоджень та руйнувань через війну щонайменше 68 адміністративних будівель, 277 мостів та мостових переходів, 11 військових аеродромів, 11 аеропортів та 2 порти. Також станом на 18 квітня пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 91 релігійна та 109 інших культурних споруд.

Прямі втрати України від пошкодження фізичної інфраструктури, на основі публічних джерел та даних органів влади, станом на 18 ківтня 2022, з початку воєнних дій

Найбільше зростання втрат за останній тиждень зумовлено зростанням пошкоджень та руйнувань підприємств, зокрема внаслідок збільшення інформації щодо кількості підприємств, що зазнали пошкоджень, а також використання непрямих методів оцінки втрат підприємств, що належать до малого бізнесу. Також в оновлених розрахунках було уточнено вартість пошкодженого та зруйнованого житлового фонду. 

Про методологію оцінки фінансових втрат України

Розрахунки формуються на основі аналізу кількох тисяч публічних повідомлень від громадян, уряду, місцевих органів влади щодо втрат та пошкоджень по всій країні, а також опосередкованих методах оцінки, таких як розрахунок орієнтовної площі пошкодженого внаслідок воєнних дій майна у найбільш постраждалих містах.

Методологія оцінки враховує досвід Світового банку щодо аналізу втрат в Сирії та Іраку, а також рекомендації провідної української інвестиційної компанії Dragon Capital. Ми плануємо продовжувати цю роботу в майбутньому, що дозволить деталізувати оцінку обʼєкту по регіонах і типам будівель, втратах комунальних мереж та інфраструктури тощо.

Через відсутність регулярних публічних оновлень інформації щодо загальної кількості зруйнованого та пошкодженого житла, зокрема у розрізі регіонів та кількості приватних/багатоквартирних будинків, застосовуються непрямі методи оцінки вартості зруйнованої житлової нерухомості. Також оцінка вартості пошкодженого та зруйнованого житла включає оцінку у потребі видатків на демонтаж зруйнованих будівель та проведення ремонту “до заселення” у будинках, які потрібно буде будувати. В оцінці активів підприємств не враховується знос, а також додаються незавершені інвестиції та запаси.

На поточному етапі аналізу було уточнено кількість медичних закладів, що було пошкоджено/зруйновано (з урахуванням даних від Міністерства охорони здоров’я), а також середню вартість оцінки одного медичного закладу, з урахуванням аналізу фінансової звітності тих закладів охорони здоров’я, які вдалось ідентифікувати, а також з урахуванням середніх цін на будівництво/реконструкцію нових лікарень різного профілю, за даними тендерів у системі Prozorro, що відбулись до початку воєнних дій.

Також у новому релізі ми виключили з оцінки вартість Запорізької АЕС, з урахуванням того, що обсяг її пошкоджень, згідно з повідомлень Енергоатому, не є суттєвим, і є таким, обсяг якого важко визначити.

Дані оцінки не є вичерпними: інформація про численні пошкодження та руйнування може бути відсутня через відсутність можливості у громадян, місцевих та державних органів влади оперативно фіксувати завдані пошкодження у розрізі кожного міста та населеного пункту.

За відсутності інформації на даному етапі, оцінка включає лише втрати від знищення/руйнування будівель, не враховуючи вартість обладнання (зокрема в лікарнях, наукових установах, пошкоджені транспортні засоби тощо). Дані оцінки будуть поступово додаватись на наступних етапах оновлень показника.

Також наразі оцінка не враховує інформацію про шкоду, завданої внаслідок бойових дій, мінування, природним ресурсам, тваринному господарству, запасам компаній (на складах, в магазинах тощо), рухомого майна, військового майна, майна телеком-операторів тощо. Ця інформація доповнюватиметься та уточнюватиметься після завершення бойових дій у відповідних регіонах України.

Джерело