fbpx

В Колумбійському університеті Нью-Йорку було проведено дослідження, яке демонструє причинно-наслідковий вплив заходів, спрямованих на скорочення бідності, на мозкову діяльність у ранньому дитинстві. 

Дані рандомізованого контрольного дослідження дослідження «Перші роки дитини» показують, що передбачуваний щомісячний безумовний грошовий переказ сім’ям з низьким рівнем доходу може мати причинний вплив на мозкову діяльність немовляти. У контексті більших економічних ресурсів досвід дітей змінився, а їх мозкова діяльність адаптувалася до цих переживань. Було показано, що результати мозкової активності пов’язані з розвитком наступних когнітивних навичок.

Бідність дітей раннього віку довгий час асоціювалася з нижчими шкільними досягненнями, освітою та заробітками дорослих. Більше того, починаючи з раннього дитинства і до підліткового віку, вищий дохід сім’ї, як правило, пов’язаний з вищими балами в оцінках мови, пам’яті, саморегуляції та соціально-емоційної обробки. 

Крім того, бідність корелює зі структурним розвитком і функціональною активністю областей мозку, які підтримують ці навички. Наприклад, вищий дохід сім’ї пов’язаний з більшою площею поверхні кори головного мозку, особливо в регіонах, які підтримують мову дітей та виконавчу діяльність. 

Ця асоціація є найсильнішою серед найбільш економічно неблагополучних сімей, що свідчить про те, що дане збільшення сімейного доходу може бути пов’язане з більшими відмінностями в структурі мозку серед економічно неблагополучних дітей порівняно з більш благополучними однолітками.

Результати ЕЕГ справді вказали на відмінності між активністю мозку у дітей із двох груп грошової допомоги. У немовлят із сімей, яким видавали більшу суму, спостерігалася сильніша активність у середньо- та високочастотному діапазоні коливань, тобто альфа-, бета- та гама-ритмів, із акцентом на бета-ритми. Таку активність пов’язують із кращими результатами мовленнєвих, когнітивних та соціально-емоційних навичок у старших дітей та підлітків. Водночас у дітей, які отримували невелику допомогу, трохи сильніше проявлявся тета-ритм, що попередні дослідження пов’язували із проблемами поведінки, навчання та уваги, хоча у сім’ях з більшою виплатою зниження цієї активності не спостерігалося.

Оскільки більша грошова допомога виявилася пов’язаною із активністю мозку немовлят, яку асоціюють із кращими когнітивними навичками, автори вважають свої результати свідченням, що бідність сама є чинником відмінностей у розвитку мозку дітей. У такому разі фінансова підтримка сімей із низьким доходом може посприяти добробуту дитини не лише в плані кращих умов зростання, але й розвитку мозку, особливо у такий вразливий для нього період перших років життя.

Між тим, автори закликають проводити наступні дослідження питання, вказуючи на кілька обмежень їхньої роботи, як-от невдалу спробу зібрати дані ЕЕГ від усієї вибірки через пандемію та неможливість підтвердити у цій роботі, що виявлені відмінності в мозковій активності дітей проявляться надалі відмінностями в когнітивних та соціальних навичках.

Джерело

COVID-19 Live