fbpx

Володимир Паніотто генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Доктор філософських наук, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), професор кафедри соціології Університету «Києво-Могилянська Академія» Володимир Паніотто розповів виданню «Коментарі», чому деякі соцдослідження викликають недовіру, а також – з чим пов’язаний міф про нечесні рейтинги

Рейтинги завжди були головною основою для довіри або недовіри до соціологів. Основою для скепсису є власні політичні орієнтації – якщо в новому опитуванні рейтинг твоєї політичної сили знизився, то такий рейтинг неодмінно “куплений”. На жаль, рівень соціологічної культури політиків і журналістів залишає бажати кращого, в інтерпретації даних постійно робляться помилки. 1. Порівнювати рейтинги можна лише при однакових списках. Наприклад, якщо в списку кандидатів крім Бойко є і Медведчук з тієї ж партії, то рейтинг Бойко буде менше. До реєстрації партій і кандидатів на виборах різні центри моделюють різні ситуації і використовують різні списки, всі вони мають право на існування. І це не є маніпуляцією громадською думкою. Наприклад, політична сила проводить “праймеріз”, вирішує, кого краще виставити на виборах. Маніпуляцією можна назвати лише випадок, коли після реєстрації партій чи кандидатів у опитуванні фігурує не той список, який буде використовуватися на виборах. 2. Найчастіше, публікуються два види рейтингів. Перший – рейтинги по відношенню до всіх опитаних. Другий – до тих, хто планує брати участь і визначився з вибором. Порівнювати можна лише один і той же тип рейтингу. Перший рейтинг показує, які відмінності значимі, саме для нього розраховані всі помилки вибірки. Другий рейтинг (по відношенню до тих, хто прийде і визначився) найближче до результатів виборів, його ще називають імітацією виборів (якщо цікавить, які партії можуть пройти в парламент, то треба дивитися саме цей рейтинг). Але при цьому слід враховувати похибку вибірки по рейтингу 1. І на презентації нашого останнього опитування, і в Фейсбуці я просив звернути на це увагу. І писав, що “Європейська солідарність”, ОПЗЖ і “Слуга народу” ділять між собою місця 1-3. Ми не можемо сказати, яка з цих партій випереджає інших, тому що різниці їхніх рейтингів незначущі. Це не завадило у всіх публікаціях повідомляти, що ЄС вийшла на перше місце. 3. На жаль, зараз збільшилася різниця між звичайними – “віч-на-віч” – інтерв’ю (face – to – face, які позначаються як F2F) і телефонними інтерв’ю. У F2F інтерв’ю через пандемію вноситься неконтрольований зсув, відмови пустити в квартиру інтерв’юерів залежать від відсотка захворювань в області, від довіри респондента до влади і тому, що вона робить. А в телефонних опитуваннях на 10% більше людей з вищою освітою (і вище рейтинг ЄС і Порошенко), ніж в F2F інтерв’ю. Які дані більш точні, ми не знаємо, тому що не було перепису і невідомий розподіл населення за освітою. Порівнювати зараз можна тільки дані, отримані тим же методом. …Після 2004 року всім рейтингами професійних соціологічних компаній можна довіряти. Міф про нечесні рейтинги породжений некомпетентністю інтерпретацій, прагненням трактувати різницю в кілька відсотків як значущу і звинуваченнями в корупції, якщо тобі не подобається результат. Цей міф посилюється через те, що замовники дозволяють (як власники отриманої соціологами інформації) публікувати лише вигідні для себе дані. Тому здається, що соціологи “підіграють” замовнику. Крім того, є псевдосоціологи, які імітують проведення соціологічних опитувань, а ТВ канали і видання, що належать політичним силам, усвідомлено публікують цю імітацію.

Джерело