Українським компаніям після закінчення війни доведеться адаптувати до цивільної роботи мільйони українських військових. Для успіху в реінтеграції, цей процес потрібно починати одразу після мобілізації
Багато роботодавців зацікавлені у працевлаштуванні українських ветеранів після їхнього звільнення з військової служби, проте, згідно з низкою досліджень, щонайменше половина українців, які повернулися з війни, не повертаються у компанії та підприємства, в яких вони працювали до війни. Часто у цьому винні не роботодавці, проте багато в чому саме від них залежить успіх реінтеграції захисників України.
У другій частині серії матеріалів UBR.ua, присвячених адаптації ветеранів до цивільної роботи, йтиметься про те, чому військовослужбовці, які звільнилися, не знаходять собі місця на довоєнних роботах і як роботодавцю допомогти адаптуватися демобілізованому співробітнику. Для цього ми розпитали великі українські компанії про їхній досвід та плани з реінтеграції ветеранів.
Чому ветеран не повертається на роботу та як діяти роботодавцю
Досвід російсько-української війни періоду 2014-2022 років показує, що значна частина ексвійськовослужбовців, попри спроби повернутися на довоєнні цивільні місця роботи, зазнавали цього невдачі. Про це свідчать соціологічні дослідження, втім, що дозволяють судити про проблему лише приблизно через епізодичність їх проведення та невелику кількість респондентів.
Так, із 77 ветеранів АТО, які у 2021 році взяли участь в опитуванні порталу Happy Monday та ГО “Професіонали майбутнього”, більш ніж половина (48 осіб) не повернулися на попереднє місце роботи, хоча 42 респонденти намагалися це зробити.
У рамках дослідження “Українського ветеранського фонду” (УВФ) від червня-липня 2023 року, в якому також наводяться вищевказані дані опитування Happy Monday, були опитані військові, що звільнилися, брали участь у відображенні повномасштабної російської агресії – вже в дещо більшій кількості – 120 осіб. Це опитування зафіксувало ще нижчий рівень повернення на довоєнну роботу. З опитаних ветеранів лише 10,8% поновилися на попередньому місці, а ще 2,5% знову повернулися служити до ЗСУ.
Зважаючи на опитування, причини неповернення військових на минулу цивільну роботу бувають різні. Це і банальні закриття компаній, на яких ветерани працювали до війни (5,8% опитаних УВФ дали таку відповідь), а також переїзд, сімейні обставини або “інші причини” – у сумі ці три відповіді дали 10% респондентів.
Дещо поширенішою причиною неповернення на попередню роботу були стан здоров’я або інвалідність (12,5%). Як показує практика, у випадку з останньою із зазначених причин роботодавець часто може зберегти ветерана в компанії, адаптувавши робоче місце під його потреби або перевівши на іншу, потрібну йому посаду. Ті підприємства, які мають для цього кошти, можуть організовувати медичну та психологічну допомогу ветеранам, зокрема в рамках комплексних програм їх адаптації.
Як розповіли нам у корпорації “Біосфера”, їхня комплексна програма реінтеграції ветеранів включає організацію медичної діагностики та лікування, а також план адаптації та розвитку з урахуванням індивідуальних потреб. Окрім матеріальної підтримки, корпорація також забезпечує медичне страхування ветеранів.
“Для ветерана при поверненні у цивільне життя передбачено супровід, що включає роботу керівника, HR, наставника, спеціалістів відділу розвитку персоналу. План адаптації складається індивідуально, залежно від професії. Після завершення основних етапів адаптації можливе складання та супровід за планом індивідуального розвитку“, – розповіла про програму реінтеграції “Біосфери” HR-директорка корпорації Вікторія Желдак.
Як писав UBR.ua у попередньому матеріалі, на думку самих ветеранів, одним із найбільш необхідних їм адаптаційних заходів є професійна перепідготовка – часто вони відчувають, що втратили кваліфікацію за час служби.
Для надання можливості ветерану перекваліфікуватися, компанії можуть як створювати власні навчальні програми, так і користуватися державними. Наприклад, мережа супермаркетів VARUS бере участь у програмі перенавчання та соціалізації ветеранів, ініційованої інспекцією з праці та зайнятості населення.
“Програма дозволяє ветеранам проходити курси різного спрямування, які дають змогу перекваліфікуватися та отримати можливість працевлаштування на нові посади. До того ж ми розглядаємо можливість створення спеціальної програми соціалізації військових, яка полегшить для них процес повернення до команди”, – прокоментувала нам керівниця відділу роботи з персоналом VARUS Олена Семидоцька.
За словами представників “Біосфери”, у їхній корпорації співробітники-ветерани можуть скористатися різноманітними навчальними програмами, серед яких як дистанційні курси навчання за десятками напрямів (маркетингу, продажу, управління персоналом, роботи з ПЗ, розвитку керівників тощо), так і офлайн корпоративні тренінгові програми (зокрема розроблені індивідуально, зважаючи на професію та потреби працівника).
В агрокомпанії “Сингента” у майбутньому планують запровадити навчальні програми, які допоможуть “переформатувати військові навички у громадянські ролі, скоригувати можливу різницю у досвіді”, розповіла директор відділу управління персоналом “Сингента” Мілена Метейко. У “Біосфері” вже помічають позитивний вплив армійського досвіду своїх співробітників на корисні у цивільному житті компетенції.
“У спілкуванні з мобілізованими співробітниками ми бачимо їхній розвиток за навичками роботи з технікою і не тільки. Також є приклад, коли наш співробітник зараз набуває великого управлінського досвіду, керуючи військовим підрозділом, хоча раніше досвіду управління не мав“, – зазначила Вікторія Желдак з “Біосфери”.
Проте часто військовослужбовці, що звільнилися, не розглядають варіант повернутися на стару роботу з причин, які роботодавець змінити не здатний. 10% ветеранів-співрозмовників УВФ зазначили, що вирішили не повертатися на колишнє місце праці через втрату мотивації, інтересів чи зміну пріоритетів. До таких випадків також необхідно ставитися з розумінням, погоджуються опитані нами компанії.
“Зважаючи на ті комунікації, які вдається будувати з нашими працівниками, які зараз у ЗСУ, більшість таки налаштована на повернення. І все ж, гадаю, що частина працівників вирішить змінити життя та сферу діяльності. Поки що у нас немає таких прикладів, і досить складно говорити навіть про прогнозні цифри, враховуючи, що більшість усе ще служить і ухвалюватиме рішення вже після повернення“, – зазначила UBR.ua керівник департаменту роботи з персоналом корпорації “УкрАвто” Олена Короленко.
У “Біосфері” також зазначили, що за потреби допомагають співробітникам-ветеранам з перекваліфікацією для пошуку нового робочого місця та поза корпорацією. Нині цим займаються власні спеціалісти у відділі навчання компанії. Надалі “Біосфера” планує пропонувати ветеранам, які бажають змінити роботу, консультативну підтримку у рамках співробітництва з організацією Veteran Hub.
Реінтеграція ветеранів починається одразу після мобілізації, а завершаться у колективі
Більшість працівників українського бізнесу, які пішли на війну, все ще продовжують військову службу. Проте ті компанії, куди вже встигли повернутись демобілізовані, часто успішно їх реінтегрують у робочий процес. Позитивний досвід цього є і в “УкрАвто”.
“У корпорації за період війни глобальних змін у робочих процесах та взаємодіях між підрозділами не відбувалося, і коли колеги повертаються до роботи, завжди є люди, готові підтримати та адаптувати їх до реалій не військового життя. На підприємствах структури діє більш індивідуальний підхід до кожного учасника бойових дій, який повертається до роботи, враховуючи як характер їхньої служби загалом, так і, на жаль, і характер травм, які вони дістали під час служби“, – розповіла Короленко з “УкрАвто”.
Попри відсутність в українського бізнесу великої практики адаптації ветеранів, цей процес можна розпочинати задовго до звільнення співробітника з військової служби. Як вважають у “Біосфері”, “реінтеграція ветерана починається з моменту його мобілізації”.
Опитані нами компанії заявляють, що проводять щомісячні виплати мобілізованим співробітникам, допомагають із закупівлями амуніції та військової техніки, оплачують лікування у разі тяжких поранень. В “Епіцентрі”, розповіли в компанії, створено центр спілкування для мобілізованих працівників, через який вони звертаються за наданням їм спорядження та інших необхідних речей, у зокрема техніки.
“Ми підтримуємо зв’язок з усіма нашими співробітниками, які мобілізовані, цікавимося чи потрібна їм наша допомога. Неодноразово купували амуніцію для військовослужбовців. Також регулярно проводимо додаткові збори у соціальних мережах на різні потреби, запити отримуємо від самих військових чи їхніх сімей. Якщо зібраних коштів закриття збору бракує, закриваємо залишок самостійно. Таким чином, ми вже купували автомобілі, бронежилети та іншу амуніцію, тепловізори, безпілотники та багато іншого“, – розповіли в мережі VARUS.
Втім, процес реінтеграції може не обмежуватись матеріальною складовою. Важливим є постійний діалог з мобілізованим співробітником для запобігання його потраплянню до “комунікаційного вакууму”, який перешкоджатиме реінтеграції: діалог може здійснюватися і через привітання зі святами, висловлення подяки, увага до родин працівників, зазначають у “Біосфері”.
Мало того, мобілізованих співробітників можна повертати в роботу в компанії ще до їхнього звільнення зі служби. Так, в “УкрАвто” зазначили, що деякі з їхніх працівників-військових перейшли до штабів або отримали можливість повернутися до роботи у віддаленому режимі.
“Вони вже зараз активно залучені до виконання своїх безпосередніх обов’язків, що дуже позитивно впливає як на їхній емоційний стан, так і на нормальну комунікацію з колегами“, – зазначили в “УкрАвто”.
Успішна реінтеграція воїнів “з окопу до офісу” неможлива без попередньої підготовки трудових колективів. В агрокомпанії “Сингента” нам підкреслили, що в цьому процесі кожен захід, що впроваджується українськими компаніями, буде унікальним, оскільки практики підготовки керівників та команд до комунікації з ветеранами недостатньо розвинені не лише в Україні, а й у світі. У “Сингента” поки що у пошуку відповідних інструментів, щоб вони були якомога ефективнішими та дієвішими.
“Успіх реінтеграції певною мірою залежить саме від якості взаємодії керівника та підлеглого – як і коли ставити завдання та дедлайни, гнучкість у підходах управління, правила етикету, на що варто звернути увагу у процесі комунікації з таким співробітником та у відносинах між ветераном та колективом, як уникнути психотравматичних ситуацій для обох тощо“, – висловила нам думку Метейко з “Сингента”.
Повернення ветеранів з фронту змінить ринок праці
Український ринок праці перебуває лише напередодні серйозної трансформації у зв’язку з майбутнім поверненням на цивільні роботи захисників батьківщини. Після війни кількість ветеранів, членів їхніх сімей та сімей полеглих воїнів може досягти 3 млн осіб або 10% населення країни, прогнозували у Міністерстві у справах ветеранів. Українському бізнесу слід бути готовим до цього вже зараз.
“Ми повинні готуватися до повної зміни ринку праці, адже кількість ветеранів, які повертатимуться з війни, утворює значний пласт робочої сили іншого формату, який ми, як роботодавці, маємо всіляко підтримати та інтегрувати у бізнес-середовище. Це велике поле для роботи, і тут потрібний відкритий до нового та дуже креативний підхід“, – вважає Мілена Метейко з компанії “Сингента”.
В “Епіцентрі” при цьому наголосили, що програми інтеграції та адаптації демобілізованих мають бути запроваджені, зокрема, і державою.
“На базі компанії створюється потужна програма з адаптації демобілізованих, але бізнес потребує державних програм, що реалізуються на рівні всієї країни“, – зауважили в “Епіцентрі”.
#ветерани #робота #роботодавці #соціалізація #повернення #адаптація #мобілізація #військові #УСП #USP
