fbpx

Міжнародна група науковців виявила нову популяцію синіх китів на заході Індійського океану, в Аравійському морі. Дотепер вважали, що цей регіон населяє лише одна популяція, але дослідження співів цих тварин вказало на існування й іншої, ймовірно, нечисленної популяції. Такі результати опублікували вчені у статті журналу Endangered Species Research.

Як розпізнають китів?

Сині кити (Balaenoptera musculus) є найбільшими тваринами сучасності з довжиною тіла, що може сягати 30 метрів. Цей вид тварин вчені схильні розділяти на 2-4 підвиди, базуючись на відмінностях в зовнішньому вигляді, генетиці, розповсюдженню та, звісно, пісням. Співи синіх китів є унікальними для окремих популяцій, що дозволяє віднести їх до конкретних так званих “акустичних популяцій”. В Індійському океані їх нараховують чотири, що належать до трьох підвидів китів. Принаймні, так вважали дотепер, поки дослідники з Океанаріума Нової Англії не почули невідомий раніше спів.

Що почули вчені?

2017 року дослідники зареєстрували незвичайні співи китів біля узбережжя Мадагаскару. Трохи пізніше такі ж звуки зареєстрували в західній частині Аравійського моря. Вважалося, що на півночі Індійського океану води населяє лише одна популяція синіх китів, що виконує шрі-ланкійський варіант пісні (NIO). Однак подальший аналіз показав, що звуки не збігаються зі співами відомих популяцій.

Дослідники визначили, що кити з невідомими піснями проводять біля Аравії близько пів року, з грудня по травень, а на іншу половину року вони мігрують південніше, до берегів архіпелагу Чагос чи навіть Шрі-Ланки. Це означає, що вчені, мають справу з новою популяцією китів північно-західного Індійського океану. Поки що невідомо, до якого підвиду вона належить, але науковці не відкидають можливість того, що кити можуть належати до взагалі нового підвиду.

Що дають ці знання?

Попри те, що сині кити населяють всі океани, їхня чисельність є низькою, зокрема, в Індійському океані та, особливо, Аравійському морі. У XX столітті у його водах активно проводилися китобійні, особливу шкоду з яких нанесла радянська китобійна промисловість у 1960-х роках. Тоді було вбито близько 1300 китів, скоріш за все, що створило суттєву загрозу для місцевих популяцій. Масове знищення може пояснити, чому новий варіант пісні вчені почули лише зараз, коли кількість китів стала поступово зростати. Дізнаючися більше про нечисленних синіх китів, природоохоронці можуть забезпечити їм кращий захист. Останній все ще їм необхідний: хоча китобійні зараз майже не проводяться, зростаюча людська діяльність на морі все одно заважає відновитися китам.

Джерело