fbpx

Найчастіше з початку 2021 року атакують жителів великих міст

За півтора року відсоток українців, які б звернулися до правоохоронців через шахрайські дії знизився з 21% до 10%. Водночас кожен другий зіштовхувався зі зловмисниками в Інтернеті, а кожен сьомий — втратив кошти через фішинг (вид шахрайства, метою якого є виманювання в довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних клієнтів онлайнових аукціонів, сервісів із переказу або обміну валюти).

Найбільше потерпають від онлайн-шахраїв мешканці Київської, Дніпропетровської та Харківської областей. Кіберзлочинці ж найчастіше атакують користувачів через популярні месенджери, а от електронна пошта задля обману українців під час онлайн-шопінгу популярністю майже не користується. Такі дані презентує сайт безкоштовних оголошень OLX, згідно з результатами опитування 55 тисяч покупців та продавців у серпні 2021 року.

За останні пів року 45% з опитаних українців стикалися зі спробами онлайн-шахрайства. Водночас минулого року цей показник був удвічі менший — 22%.

Найчастіше з початку 2021 року атакують жителів великих міст. Хоч кіберзлочинці й намагаються ошукати активніше жіночу аудиторію, проте потрапляють на схеми однаково часто як чоловіки, так й жінки (40% та 60% відповідно).

«Понад половина шахрайських випадків (54%) виявився продаж нереальних товарів з передоплатою, — зауважує речниця OLX Ярослава Сорока. — На другому місці (28%) — фішингова атака, коли у месенджерах користувачам надсилали шкідливе посилання на підробну платіжну форму. На третьому місці (11%) — шахрайства з надсиланням фейкових скриншотів / квитанцій про сплату товару. Схема з підставним кур’єром, коли приїжджає таксист і шахрай-покупець переконує швидко віддати йому товар, обіцяючи зарахування коштів на рахунок продавця, — вже не така популярна, однак і з нею зіткнулися 7% користувачів».

Після фішингових атак шахраїв у 2021 під час онлайн-шопінгу 14% жертв втратили свої кошти. У переважній більшості випадків — 83% — сторонні посилання на шкідливі сайти надходили у месенджери (Telegram, Viber, WhatsApp). Ще 6% жертв отримали фішингове посилання через SMS, а от через пошту шахраї практично не атакують пересічних українців — таких спроб зафіксовано лише 2%.

Джерело

COVID-19 Live