Чому арештовують лише частину відмитих активів?
1 344 кримінальні правопорушення за легалізацію майна зареєстрували у 2025 році за даними Генеральної прокуратури України. Це у 3,4 раза більше, ніж у 2021 році, і майже у 5 разів більше, ніж у 2019 році. Встановлена вартість відмитого майна сягнула 12,35 млрд грн, тоді як під арешт потрапило 590 млн грн. Наразі до суду доходить майже кожна друга справа.
1 344 кримінальні правопорушення за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 ККУ), зареєстрували торік. Це у 3,4 раза більше, ніж у 2021 році та майже у 5 разів більше, ніж у 2019 році.
| 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | 2025 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Обліковано правопорушень | 283 | 348 | 395 | 437 | 969 | 1 132 | 1 344 |
| Направлено до суду | 88 | 93 | 103 | 146 | 413 | 558 | 609 |
Водночас дедалі більше таких справ доходять до суду. Якщо у 2020–2021 роках судову перспективу мало лише кожне четверте кримінальне правопорушення, то зараз — майже кожне друге. У 2024 році до суду було направлено 49% проваджень, а у 2025 році — 45%.
Для доведення саме легалізації майна мало встановити не лише факт можливого первинного злочину — слідство має довести походження активів від конкретного злочину, простежити рух коштів, а також підтвердити, що відповідні операції були спрямовані саме на приховування або маскування їхнього незаконного походження. Саме з цим на практиці виникає найбільше труднощів, зазначають юристи. Саме тому дуже часто після гучного початку розслідування та заяв про відмивання коштів справа або взагалі нічим не завершується, або ж обвинувачення за ст. 209 КК України зникає в процесі розслідування, пояснює радник юридичної фірми Asters Орест Стасюк.
Загалом 3,3 тисячі кримінальних проваджень за відмивання коштів опрацювали торік. Понад половина справ була розпочата ще в попередні роки. За результатами розслідувань до суду передали 595 обвинувальних актів, а підозри отримали 832 людини.
Загальна сума відмитого майна становила 12,35 млрд грн, а під арешт потрапило 590 млн грн.
«Така різниця між сумами, які фігурують у провадженнях, і реально арештованими активами є цілком закономірною. Для арешту майна слідству потрібно обґрунтувати зв’язок конкретного активу з імовірним злочином. На початкових етапах розслідування зробити це часто складно або неможливо, тому суми арештів можуть суттєво відставати від сум, які фігурують у матеріалах справ. У подібних справах значно важливіше дивитися на кількість обвинувальних вироків, які набрали законної сили, та на обсяг активів, щодо яких суд дійсно встановив злочинне походження коштів і конфіскував, а не лише на суми, які були заявлені слідством на початку розслідування»,
— зауважує Орест Стасюк.
Найбільше проваджень відкрила Національна поліція України: 61% усіх справ. Ще 16% розслідувало Бюро економічної безпеки, 11% — Державне бюро розслідувань, 7% — Національне антикорупційне бюро України. Частка Служби безпеки України та Держфінмоніторингу склала по 3%.
Втім, якщо оцінювати не кількість справ, а масштаби виявлених схем, лідерами є саме Бюро економічної безпеки та НАБУ. У справах, які розслідувало БЕБ, встановлено факти легалізації майна на суму 5,42 млрд грн, а у справах НАБУ — на 4,56 млрд грн. Разом ці два органи виявили понад 10 млрд грн легалізованих активів, або 81% від загальної встановленої суми.
| Бюро економічної безпеки | 5,42 |
|---|---|
| НАБУ | 4,56 |
| ДБР | 1,11 |
| Національна поліція | 1,2 |
| Держфінмоніторинг | 0,04 |
| Органи безпеки | 0,02 |
Про масштабність таких розслідувань свідчать і середні суми в одній справі. Якщо у провадженнях БЕБ на один обвинувальний акт припадає в середньому 63,8 млн грн легалізованого майна, то у справах НАБУ цей показник сягає 240,1 млн грн.
603 правопорушення за легалізацію майна зафіксували за перші 5 місяців цьогоріч. Це на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас у 38% таких проваджень було повідомлено про підозру, а до суду дійшло 25% справ.
Контекст
Варто зазначити, що стрімке зростання кількості справ про відмивання коштів пов’язане не лише з активністю правоохоронців, а й із змінами до законодавства, які набули чинності у 2020 році. Якщо раніше для розслідування відмивання коштів потрібно було спочатку довести основний злочин, з якого походили гроші чи майно, та отримати рішення суду, то тепер стаття про відмивання коштів дедалі частіше фігурує як додаткова кваліфікація у справах про корупцію, економічні та інші тяжкі злочини. Тому зростання статистики значною мірою відображає зміну підходів до розслідування, а не лише збільшення кількості самих злочинів.
#відмиваннягрошей #Дослідження #тенденції2025 #боротьбазвідмиванням #фінансовийаналіз #фінансовірозслідування #моніторингтранзакцій #фінансовийконтроль #економічнізлочини #антилегалізація #фінансовапрозорість #фінансовізлочини #протидіявідмиванню #економічнабезпека #ризикивідмивання #фінансовиймоніторинг #УСП #USP
