Дослідницька компанія «Соціополіс» провела всеукраїнське опитування громадської думки з метою з’ясування ставлення населення України до актуальних соціально-політичних питань. Зокрема, в ході опитування респонденти висловлювали свою думку щодо електоральних уподобань на виборах Президента України та Верховної Ради України, питань, пов’язаних із війною та переговорним процесом, а також ситуації з корупцією в Україні та проведенням виборів.
Терміни проведення польового етапу опитування – з 16 по 21 вересня 2026 року.
Метод опитування – телефонне інтерв’ю CATI (Сomputer-Аssisted Telephone Іnterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів).
Цільова аудиторія – жителі України віком від 18 років, за винятком жителів Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, окремих районів Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та інших тимчасово окупованих територій, де на час проведення опитування був відсутній мобільний зв’язок українських операторів. Жителі України, які на час проведення опитування перебували за межами України, до досліджуваної генеральної сукупності (об’єкта дослідження) не включалися.
Обсяг вибірки –1002 респондентів.
Теоретична статистична похибка репрезентативності частки ознаки з довірчою ймовірністю 0,95 та без урахування дизайн-ефекту не перевищує:
- 3,1% – для даних, близьких до 50%;
- 2,7% – для даних, близьких до 25% і 75%;
- 2,5% – для даних, близьких до 20% і 80%;
- 2,2% – для даних, близьких до 15% і 85%;
- 1,9% – для даних, близьких до 10% і 90%;
- 1,4% – для даних, близьких до 5% і 95%;
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ
1. Більше половини опитаних жителів України (53,6%) вважають, що у разі реального припинення бойових дій та призначення виборів президентські та парламентські вибори мають відбутися одночасно. 22,2% респондентів вважають, що першими мають відбутися вибори Президента України, 19,0% – що першими мають відбутися вибори депутатів Верховної Ради України.
2. Згідно з результатами опитування, у разі проведення виборів до Верховної Ради України у другій половині вересня 2026 року найвищий рівень підтримки отримала б група з чотирьох політичних сил, показники яких є досить близькими: потенційна Партія Валерія Залужного, потенційна Партія Володимира Зеленського, партія Петра Порошенка «Європейська Солідарність» та потенційна партія Андрія Білецького «Третя Штурмова». За потенційну Партію Валерія Залужного проголосували б 13,2% від усіх опитаних або 16,0% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором; за потенційну Партію Володимира Зеленського – відповідно 11,4% і 13,9%; за партію «Європейська Солідарність» – відповідно 11,1% і 13,5%; за потенційну партію «Третя Штурмова» – відповідно 10,8% і 13,1%.
Далі в електоральному партійному рейтингу ідуть потенційна Партія Кирила Буданова та партія Дмитра Разумкова «Розумна політика». За потенційну Партію Кирила Буданова проголосували б 7,5% від усіх опитаних та 9,1% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором; за партію «Розумна політика» – відповідно 6,5% і 7,9% респондентів.
Потенційні Партія Ігоря Терехова та Партія Михайла Федорова мають однакові показники підтримки – по 4,9% від усіх опитаних та по 6,0% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором. Партію Сергія Притули «24 СЕРПНЯ» підтримали б 3,3% від усіх опитаних та 4,0% серед тих, хто визначився зі своїм вибором; потенційну Партію Олександра Усика – відповідно 3,0% і 3,6%; партію ВО «Батьківщина» – відповідно 2,5% і 3,0%.
Водночас 9,5% опитаних не змогли визначитися, за яку політичну силу вони проголосували б, 6,6% – не брали б участі у голосуванні, а 1,6% респондентів – зіпсували б виборчий бюлетень.
3. Згідно з результатами опитування, якби вибори Президента України відбувалися у другій половині вересня 2026 року, найбільшу кількість голосів виборців отримали б Володимир Зеленський та Валерій Залужний. За Володимира Зеленського проголосували б 19,1% від усіх опитаних або 23,0% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором; за Валерія Залужного – відповідно 19,0% і 22,9%. Далі в президентському рейтингу йдуть Петро Порошенко (8,9% від усіх опитаних та 10,7% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором), Кирило Буданов (відповідно 7,9% і 9,5%), Андрій Білецький (7,2% і 8,7%), Михайло Федоров (6,3% і 7,6%) та Дмитро Разумков (5,7% і 6,9%). Олександра Усика підтримали б 2,7% від усіх опитаних та 3,2% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором, Юлію Тимошенко – відповідно 2,5% і 3,0%. Водночас 8,5% опитаних не змогли визначитися, за кого вони проголосували б, 7,2% – не брали б участі у голосуванні, а 1,2% – зіпсували б виборчий бюлетень.
4. Результати моделювання другого туру виборів Президента України свідчать про суттєві відмінності у рівні підтримки кандидатів залежно від складу потенційної пари.
– У парі Валерій Залужний – Володимир Зеленський за Валерія Залужного проголосували б 46,1% від усіх опитаних, а за Володимира Зеленського – 28,0%. Серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором, відповідні показники становлять 62,2% і 37,8%. Не брали б участі у голосуванні 16,4% опитаних, 4,8% – зіпсували б бюлетень, 4,7% – не змогли визначитися зі своїм вибором.
– У парі Кирило Буданов – Володимир Зеленський за Кирила Буданова проголосували б 35,6% від усіх опитаних, за Володимира Зеленського – 26,9%; серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором, – відповідно 57,0% і 43,0%. Не брали б участі у голосуванні 24,8%, зіпсували б бюлетень 7,2%, не змогли визначитися – 5,5%.
– У парі Кирило Буданов – Михайло Федоров за Кирила Буданова проголосували б 36,0% від усіх опитаних, за Михайла Федорова – 26,2%; а серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором, – відповідно 57,9% і 42,1%. Не брали б участі у голосуванні 23,9% респондентів, зіпсували б бюлетень – 6,2%, не змогли визначитися – 7,7%.
– У парі Кирило Буданов – Валерій Залужний за Кирила Буданова проголосували б 29,4% від усіх опитаних, за Валерія Залужного – 43,6%; а серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором, – відповідно 40,3% і 59,7%. Не брали б участі у голосуванні 17,1% респондентів, зіпсували б бюлетень – 4,6%, не змогли визначитися – 5,3%.
– У парі Володимир Зеленський – Михайло Федоров за Володимира Зеленського проголосували б 31,7% від усіх опитаних, за Михайла Федорова – 33,6%; а серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором, – відповідно 48,5% і 51,5%. Не брали б участі у голосуванні 23,1% респондентів, зіпсували б бюлетень – 7,0%, не змогли визначитися – 4,6%.
– У парі Валерій Залужний – Михайло Федоров за Валерія Залужного проголосували б 45,4% від усіх опитаних, за Михайла Федорова – 24,4%; а серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором, – відповідно 65,0% і 35,0%. Не брали б участі у голосуванні 18,7% респондентів , зіпсували б бюлетень – 4,8%, не змогли визначитися – 6,8%.
5. Відносна більшість опитаних жителів України (46,4%) вважає, що найважливішою метою України у війні має бути збереження незалежності та суверенітету, навіть за умови територіальних втрат. Відновлення контролю над окупованими територіями як найважливішу мету України вважають 25,8% респондентів, а досягнення військової поразки або військового послаблення Росії – 14,7% респондентів.
6. Більшість опитаних (59,5%) вважають, що Україна може досягти перемоги у війні шляхом поєднання військових дій та дипломатії. Виключно військовий шлях до перемоги вважають можливим для України 15,2% респондентів, а виключно дипломатичний шлях – 14,9% респондентів. 5,9% респондентів вважають, що Україна не зможе досягти перемоги у війні жодним із шляхів, а 4,5% респондентів – не змогли визначитися з відповіддю на вказане запитання.
7. Негативні оцінки проведення двосторонніх переговорів між делегаціями США і Росії та між делегаціями США і України переважають над позитивними. Повністю або скоріше негативно оцінюють факт проведення таких переговорів 50,7% респондентів, тоді як повністю або скоріше позитивно – 40,1% респондентів. Ще 9,3% респондентів не змогли визначитися зі своєю оцінкою згаданих переговорів.
8. Переважна більшість опитаних жителів України (75,2%) вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні збільшився. На думку 16,1% респондентів, рівень корупції залишився на тому ж рівні, і лише 3,5% респондентів вважають, що він зменшився. Ще 5,2% опитаних не змогли визначитися зі своєю відповіддю.
9. Високий рівень корупції в Україні респонденти найчастіше пов’язують із Президентом України та його оточенням (Офісом Президента), Верховною Радою України / народними депутатами, а також правоохоронною та судовою системою. З Президентом України та його оточенням високий рівень корупції пов’язують 59,0% опитаних, з Верховною Радою України / народними депутатами – 54,7%, з правоохоронною та судовою системою – 48,2%. Дещо рідше респонденти пов’язують високий рівень корупції з Кабінетом Міністрів України / Урядом (38,9%), олігархами та великим бізнесом (37,0%), окремими міністерствами – оборони, енергетики тощо (34,4%), місцевою владою / органами місцевого самоврядування (34,3%).
10. Серед жителів України немає переважаючої точки зору щодо того, чи має незмінний або зростаючий рівень корупції впливати на рішення про проведення виборів. 40,0% респондентів вважають, що вибори мають бути проведені лише після завершення війни. Водночас 31,8% респондентів вважають, що за умови подальшого зростання корупції вибори мають бути проведені. На думку 24,4% респондентів, рівень корупції взагалі не повинен впливати на рішення про те, чи проводити вибори.
Коментар щодо доцільності проведення опитувань громадської думки під час війни:
Актуальність і доцільність отримання соціологічних даних про стан суспільних настроїв у воєнний час є не меншою, ніж у мирний період, — навпаки, вони набувають навіть більшого значення для розуміння процесів, що відбуваються в державі, та для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Водночас необхідно враховувати низку специфічних чинників, які впливають на організацію та результати опитувань громадської думки: масштабні міграційні переміщення населення; обмежену досяжність населення територій, які перебувають у зоні бойових дій; нижчу готовність до участі в опитуваннях серед респондентів із позицією, відмінною від домінантних суспільно-політичних поглядів; можливу нещирість респондентів чи надання частиною з них суспільно очікуваних відповідей.
Такі обставини можуть зумовлювати певне зниження репрезентативності вибірок і зростання як випадкових, так і систематичних похибок. Проте навіть за наявності цих факторів результати опитувань, проведених із дотриманням принципів вибіркового спостереження, процедур контролю якості польових робіт, зберігають задовільну надійність і аналітичну цінність. У ситуації воєнного часу, коли достовірна рамка генеральної сукупності відсутня або недоступна, генерація випадкових номерів мобільних телефонів (RDD) є одним із обґрунтованих та практично реалізованих методів отримання репрезентативних даних, які дозволяють робити достовірні висновки про основні тенденції в настроях населення, відстежувати динаміку громадської думки та забезпечують достатній рівень репрезентативності для формування обґрунтованих соціально-політичних оцінок.
#корупція #соціологія #другийтур #Зеленський #переговори #вибори #суверенітет #Україна #Буданов #Порошенко #опитування #громадськадіумка #Залужний #політика #дипломатія #рейтинг #парламентськівибори #війна #антикорупція #президентськівибори #УСП #USP
