fbpx

Сумарно людство провело в Інтернеті понад 1,3 мільярда років лише за минулий рік. Це дані щорічного звіту Global Digital 2021. Більшість цього часу — в соцмережах. 

Нині з майже восьмимільярдного населення планети соцмережі використовують 4,2 мільярда людей — більш як половина. За останнє десятиліття кількість прихильників соціальних медіа потроїлась, а за останній рік зросла приблизно на 13%, зокрема через пандемію.

Що таке соцмережі у 2021-му — у світі та в Україні? Як вони змінюються та як змінюють нас і нашу поведінку? І чи маємо ми ще шанс повернутись в офлайн?

Facebook — лідер, Clubhouse поки пасе задніх

Уже багато років найпопулярнішою соцмережею світу є Facebook. Станом на січень 2021-го там було понад 2,7 мільярда користувачів.

На другому місці уже кілька років незмінно залишається YouTube — більш ніж 2 мільярди юзерів.

Далі — месенджери WhatsApp та Facebook Messenger, а також Instagram. TikTok має сьому позицію, а Twitter — узагалі шістнадцяту.

Не шукайте в цьому переліку так жваво нині обговорюваного Clubhouse — його аудиторія становить близько 10 мільйонів користувачів, і в тренди він поки не потрапляє.

Україна відповідає світовим трендам: майже 60% українських інтернет-юзерів є користувачами Facebook. Дещо поступаються йому популярністю YouTube (43%) та Instagram (30%).

До того ж, за даними Kantar Україна, протягом останніх п’яти років найбільш стрімко розвиваються саме Facebook та Instagram — передусім завдяки забороні російських соцмереж.

За даними дослідження комунікаційного агентства «Рlusone», Facebook є лідером майже в усіх областях та обласних центрах України — за винятком хіба що Харківської області, де Instagram популярніший за Facebook, а також Одеської та Запорізької, де обидві соцмережі поширені однаково.

«Тренди популярності соцмереж у нас один в один як у світі. З’являється покриття 4G, з’являється можливість купити пристрої для виходу в Інтернет, в регіони йде оптика, будуються провайдери — тож Інтернет-аудиторія в Україні збільшується», — пояснює hromadske Олександр Глущенко, член правління Інтернет асоціації України.

Скільки часу «крадуть» соцмережі?

Спершу здається, що нібито й небагато: щодня користувач витрачає на них у середньому 2 години 25 хвилин. Але за тиждень «випадає» цілий день. А якщо тенденція збережеться — у 2021-му всі користувачі соцмереж загалом витратять на гортання стрічки, написання постів, лайки та репости аж 420 мільйонів років.

Найактивніші користувачі соцмереж наразі — філіппінці: в середньому вони проводять там 4 години 15 хвилин на день. Японці ж сидять у соцмережах найменше — до однієї години.

Українці ж станом на серпень 2020-го витрачали на соцмережі в середньому по 2 години 19 хвилин. Для порівняння: ходили українці протягом дня менше — 1 годину 45 хвилин.

Щоправда, користувачі почали витрачати більше часу на соцмережі після початку карантинних обмежень, аби компенсувати брак живого спілкування. За результатами опитування GlobalWebIndex, 42% користувачів тепер проводять більше часу в соціальних мережах, ніж до пандемії.

У середньому кожен із нас має дев’ять акаунтів у різних соцмережах. Лідери — індуси: на людину припадає близько 11,5 акаунтів; найменший показник у японців — 3,8.

Чи змінила пандемія наші онлайн-звички?

У 2020-му в соцмережах з’явилося майже пів мільярда нових користувачів — тобто щосекунди реєструвалися близько 15 людей. Деякі соцмережі на тлі пандемії стали гіперпопулярними: наприклад, TikTok лише в березні 2020 року отримав понад 12 мільйонів нових юзерів.

Крім того, соцмедіа стали ще більш важливим джерелом отримання новин — зокрема й про коронавірус. Як ідеться в Social Media Flagship Report, 47% користувачів інтернету дізнавались їх саме з соцмереж.

Через це навіть актуалізувалось поняття doomscrolling — безупинне поглинання величезної кількості негативних новин онлайн.

Але загалом використання соцмереж стало більш розмаїтим, ніж раніше. Якщо раніше в пріоритеті було міжособистісне спілкування, то в часи коронавірусу мережі стали вкрай потрібними ще й бізнесу — для власної промоції. Загалом минулого року близько 40% юзерів використовувало соцмережі для роботи.

До того ж дослідники зазначали, що життя в соцмережах стало реалістичнішим. Усі перебували вдома на самоізоляції, тож на ідеальні картинки в Instagram (які часто дратували) більше не було попиту.

«Головне, що нас об’єднало — це наш спільний досвід, який з’явився несподівано», — пояснює професорка Університету Південної Кароліни та експертка зі соціальних медій Карен Норт.

Інша експертка, Палема Рутлідж, директорка дослідницького центру психології ЗМІ вважає, що користувачі більш активно використовували соцмережі, щоб вгамувати тривогу.

«Можливість зв’язатися через багато різних платформ не лише допомагає полегшити відчуття ізоляції, а ще й збільшує психологічний комфорт. Люди почуваються менш самотніми — а значить, їм не так страшно, що вони не впораються з цим самотужки», — каже експертка.

Юзери вже не ті

Якщо вірити свіжій статистиці, то старші вікові групи в аудиторії деяких платформ зростають найбільш динамічно. Скажімо, протягом останнього року у Facebook кількість користувачів, старших за 65 років, зросла приблизно на чверть. Хоча основна частина користувачів соцмережі — люди віком від 25 до 34 років.

В Україні ж ситуація з аудиторією найпопулярніших соцмереж ось така:

«Навколо соцмереж дуже багато міфів. Наприклад, що у Facebook тільки старша аудиторія, а у Instagram — тільки молода. Насправді аудиторія Instagram трошки молодша, ніж у Facebook, але не суттєво. А у TikTok 60% аудиторії зараз віком 18-35 років. Коли ці соцмережі тільки з’явилися, то перші користувачі справді була молодою аудиторією, яка пробує все нове. Але згодом вона «подорослішала», бо почали приєднуватись інші вікові групи», — пояснює hromadske Іван Куреченко, голова комітету Інтернет-асоціації України з питань інтернет-реклами.

«В Україні соцмережі доходять і до літніх людей: вони уже не можуть не зважати на блага цивілізації, якщо усі їхні родичі ними користуються. Зазвичай телефон із виходом в Інтернет їм купують діти, щоби бути на зв’язку», — додає Олександр Глущенко, член правління Інтернет-асоціації.

Facebook лишається переважно «жіночою» соцмережею. Але якщо поглянути на десять найпопулярніших соцмереж за кількістю щомісячних юзерів, то «чоловічих» платформ буде більше: Twitter, LinkedIn, YouTube, TikTok, Reddit та WhatsApp.

Якщо розглядати середню кількість користувачів соцмереж у світі — чоловіків буде більше на 8%. Однак від регіону до регіону ця цифра різниться. У Європі, США та Австралії, наприклад, жінки користуються соцмережами більш активно.

В Україні користувачі найпопулярніших соцмереж в усіх вікових групах — також переважно жінки.

Несподівані тенденції поведінки в інтернеті можна спостерігати не лише в соцмережах. Наприклад, зростає популярність відеоігор серед старших людей. На початок 2021-го у відеоігри грають уже понад дві третини інтернет-користувачів віком від 55 до 64 років.

Цей же віковий сегмент, проте переважно жінки — серед найактивніших покупців онлайн-магазинів.

Онлайн назавжди чи діджитал-детокс?

Малоймовірно, що люди менше користуватимуться соцмережами після пандемії. Адже з великою ймовірністю «виходу з онлайну» (принаймні повернення до докарантинного рівня) не буде.

Автори звіту Global Digital 2021 обіцяють лише подальший розвиток цифрової революції та ще більшу затребуваність соцмереж — зокрема через гнучкі умови праці. Швидше за все, з’являться нові інструменти й послуги для ефективнішої комунікації команд, які працюють і навчаються віддалено.

Водночас своєрідний «діджитал-детокс» як наслідок втоми від соцмереж теж може стати новим трендом. Восени 2020-го компанія Brandwatch повідомляла про рекордну кількість випадків видалення акаунтів у соцмережах.

За її даними, це здебільшого відбувалося на тлі надмірної психологічної втоми від невпинного потоку інформації — часто негативної — та відчуття залежності. Крім того, дослідники зазначають, що згадки про соцмережі в новинах усе частіше пов’язувалися з негативом (дезінформація щодо COVID-19, заклики до протестів проти карантину, теорії змови напередодні виборів у США тощо).

Втім, на думку Олександр Глущенка, потреба «відпочити від соцмереж» — це лише тимчасовий тренд.

«Це було короткостроковим ефектом: ті, хто заявляв, що видаляється з платформ, все одно здебільшого потім повернулися», — зазначає експерт.

Джерело