fbpx

На ук­ра­їнсь­ко­му рин­ку пра­ці до­сі за­ли­ша­єть­ся під­ви­ще­ним по­пит на ро­бо­чі міс­ця. Ба­жа­ючих знай­ти ро­бо­ту знач­но біль­ше, ніж про­по­зи­цій. Се­ред тих, хто сти­ка­єть­ся з най­більши­ми проб­ле­ма­ми пра­цев­лашту­ван­ня, — юрис­ти, стра­ху­валь­ни­ки, дер­жавні служ­бовці, ос­ві­тя­ни, спе­ці­аліс­ти сфе­ри ав­то­мо­біль­но­го тран­спор­ту. Ці про­фе­сії від по­чат­ку вій­ни є най­менш зат­ре­бу­ва­ни­ми, но­вих ва­кан­сій для них вкрай ма­ло. Про­те кри­за за­че­пи­ла усі без ви­нят­ку про­фе­сій­ні сфе­ри. Кіль­кість ва­кан­сій на рин­ку пра­ці до­сі за­ли­ша­єть­ся ниж­чою, ніж до вій­ни.

Сти­ка­ючись з проб­ле­ма­ми пра­цев­лашту­ван­ня че­рез не­дос­татню кіль­кість про­по­зи­цій ро­бо­ти у сво­їй про­фе­сії, ук­ра­їн­ці на­ма­га­ють­ся пе­рек­ва­лі­фі­ко­ву­ва­ти­ся. Про­те вар­то заз­на­чи­ти, що про­фе­сій­на пе­ре­під­го­тов­ка є ак­ту­аль­ним яви­щем не ли­ше в умо­вах вій­ни. Змі­ни, які нас­та­ють швид­ки­ми тем­па­ми в усіх сфе­рах, со­ці­аль­ні та тех­но­ло­гіч­ні яви­ща, які впли­ва­ють на ри­нок пра­ці, ви­ма­га­ють від су­час­них пра­ців­ни­ків бу­ти гнуч­ки­ми та здат­ни­ми до пос­тій­но­го нав­чання й пе­ре­нав­чання. Без­пе­рер­вне про­фе­сій­не нав­чання є ак­ту­аль­ною тен­денці­єю сві­то­во­го рин­ку пра­ці про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су.

Як по­ка­за­ли ре­зуль­та­ти бліц-опи­ту­ван­ня, про­ве­де­но­го кад­ро­вим пор­та­лом grc.ua, ли­ше чверть спе­ці­аліс­тів не має пот­ре­би у пе­рек­ва­лі­фі­ка­ції. 17 % опи­та­них про­дов­жу­ють по­шу­ки ро­бо­ти у сво­їй про­фе­сії, ще 8 % шу­ка­ють до­дат­ко­вий під­ро­бі­ток, про­те не змі­ню­ють ос­новну про­фе­сію. 2 % опи­та­них від­по­ві­ли, що не ма­ють жод­но­го ба­жан­ня по­чи­на­ти все з ну­ля та нав­ча­ти­ся но­вій про­фе­сії.

Не зва­жа­ючи на те, що змі­на про­фе­сії у де­яких ви­пад­ках є чи не єди­ною мож­ли­віс­тю знай­ти ро­бо­ту під час вій­ни, біль­шість ук­ра­їн­ців сти­ка­ють­ся з проб­ле­ма­ми пе­рек­ва­лі­фі­ка­ції че­рез влас­ні стра­хи чи інер­тність.

Що пе­реш­коджає змі­ни­ти про­фе­сію тим, хто хо­тів би зро­би­ти це? Пе­ре­важ­на біль­шість з тих, хто не зва­жу­єть­ся здій­сни­ти пе­рек­ва­лі­фі­ка­цію, не мо­же виз­на­чи­ти­ся з про­фе­сі­єю та сфе­рою, де б во­ни мог­ли пра­цю­ва­ти да­лі. Ці фа­хів­ці не зна­ють, на якій ро­бо­ті во­ни мо­жуть зас­то­су­ва­ти свої знан­ня та на­вич­ки.

Се­ред стра­хів, з яки­ми сти­ка­ють­ся у про­це­сі змі­ни ро­ду ді­яль­нос­ті, спе­ці­аліс­ти най­час­ті­ше на­зи­ва­ють по­бо­юван­ня то­го, що не змо­жуть ре­алі­зу­ва­ти­ся у но­вій про­фе­сії. Зу­пи­няє фа­хів­ців змі­ни­ти про­фе­сію та­кож страх то­го, що до­ве­деть­ся по­сіс­ти ниж­чу по­са­ду та, від­по­від­но, зни­зи­ти свій звич­ний рі­вень до­хо­ду. А ще є страх то­го, що нап­рацьова­ний дос­від ста­не не­пот­рібним та його не­мож­ли­во бу­де зас­то­су­ва­ти у но­вій сфе­рі.

Ще од­ні­єю при­чи­ною, яка за­ва­жає змі­ни­ти про­фе­сію, є від­сутність змо­ги от­ри­ма­ти но­ві знан­ня чи ос­ві­ту.

Се­ред ін­ших при­чин, заз­на­че­них рес­понден­та­ми, — страх роз­ча­ру­ва­ти­ся, від­чу­ти ма­те­рі­аль­ні труд­но­щі під час по­шу­ку ро­бо­ти, від­сутність ста­біль­нос­ті в кра­їні, вік, стан здо­ров’я і, на­віть, лінь.

Джерело

COVID-19 Live