Середній вік дорослих біженців з України, які проживають у Польщі, становить 38 років; 5 проц. є людьми пенсійного віку, – йдеться у звіті, надісланому ПАП із соціологічного дослідження «Біженці з України в Польщі», проведеного EWL Migration Platform та дослідження Східної Європи у Варшавському університеті.
Опитування проводилося українською мовою серед громадян України, які залишили батьківщину та приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року. Воно проводилось з 23 березня по 3 квітня 2022 року на вибірці n = 400 осіб, дорослих біженців з України.
У звіті аналізується: скільки біженців з України планують залишитися в Польщі довше, чи хочуть вони працювати тут за спеціальним законом, як оцінюють свої знання польської та англійської мов, які професії представляють, які регіони та місця Польщі найчастіше обирають, який план реалізувати після закінчення війни в Україні і чого бояться найбільше.
Серед 400 опитаних біженців найбільшу групу склали особи віком 36-45 років (34 проц.), а найменшу – 18-25 років (17 проц.). На групу людей віком 45+ припадає 23 проц., а у віці 26-35 років – 26 проц.
Звіт показує, що переважна більшість українців, які зараз перебувають у Польщі, – це люди, які проживають у північному регіоні (36 проц.) та в центрі України (24 проц.).
Респондентів запитали, чи приїхали вони до Польщі з дітьми до 18 років. За даними опитування, 37 проц. українців прийшли без дітей, 37 проц. прийшли з однією дитиною, 18 проц. з двома дітьми, і 8 проц. з трьома і більше. У 2021 році аж 53 проц. біженців з України зізналися, що приїхали до Польщі без дітей.
Аж 94 проц. респондентів 2022 року на запитання, чи залишився хтось із найближчих родичів в Україні, відповіли ствердно. 48 проц. з них зізналися, що їхні родичі мають намір приєднатися до них у Польщі.
Опитування показує, що 53 проц. біженців мають вищу освіту, 8 проц. неповна вища освіта, 22 проц. професійно-технічну освіту, а 16 проц. середню.
Щодо знання польської мови, то майже половина (45 проц.) респондентів зізналися, що вони зовсім не знають нашу мову або знають її дуже погано. Лише 9 проц. стверджує, що володіє польською мовою на хорошому, дуже хорошому або відмінному рівні.
У 2021 році лише 6 проц. біженців з України не знали польської мови, а 46 проц. схарактеризували рівень свого знання польської мови як хороший, дуже хороший або ідеальний.
Звіт показує, що переважна більшість біженців знає російську (90 проц.) та англійську (55 проц.) принаймні на комунікативному рівні. Респондентів також запитали про те, що найбільше вплинуло на вибір Польщі як країни проживання під час війни.
Респонденти могли вибрати до трьох відповідей із 16 можливих. 36 проц. вказали, що «Польща є найближчим культурним сусідом», 27 проц. «має друзів та знайомих у Польщі», а 24 проц. «у нього є сім’я в Польщі».
Більше половини українських біженців (56 проц.) мають намір повернутися на батьківщину якомога швидше після закінчення війни, 24 проц. планує залишитися в Польщі довше, а 7 проц. заявляє, що залишиться тут назавжди.
12 проц. респондентів зізналися, що мають намір поїхати в іншу країну. Найчастішими країнами призначення були Німеччина (26 проц.), США (16 проц.) та Великобританія (11 проц.).
За даними, зібраними в ході дослідження, цілих 63 проц. українців заявляють про намір працювати в Польщі. 17 проц. біженців – висококваліфіковані спеціалісти, 15 проц. – вчителі та працівники освітньої галузі, 14 проц. є працівниками сфери послуг, 13 проц. працівники збуту та торгівлі, 7 проц. робітники фізичної праці, техніки та офісні працівники, 6 проц. безробітні – 5 проц. керівники, студенти та учні, а також рятувальники та медичні сестри – 3 проц. є підприємцями, 2 проц. співробітники ІТ[1]сектору та 1 проц. лікарі.
Найбільше, 45 проц. респондентів визнають, труднощів з працевлаштуванням є основним страхом життя за кордоном. 40 проц. вказує на відсутність родичів, які залишилися в Україні, і 38 проц. на погане володіння мовою (у цьому випадку респонденти могли вибрати максимум три відповіді з десяти можливих).
Дослідження біженців з України, які проживають у Польщі, здійснювалося шляхом особистих індивідуальних інтерв’ю з використанням планшетів (CAPI F2F). Опитування дало відповіді 85 проц. жінок і 15 проц. чоловіків. Щоб відобразити гендерну структуру (з точки зору гендерної структури в статистиці надання номерів PESEL біженцям), результати були зважені за статтю. Результат склав 93,5 проц. жінки, 6,5 проц. чоловіки (у 2021 році – 42 проц. жінок, 57 проц. чоловіків).
Дослідження проводили у двох містах – Варшаві та Кракові. Опитування проводилися поблизу приймальних номерів PESEL та поблизу залізничних станцій та пунктів прийняття біженців.
Опитування було випадковим, що забезпечувало його репрезентативність. Наскрізний характер респондентів підтверджується тим, що серед них були мешканці всіх регіонів України, представники різних вікових груп, професій та рівнів освіти, а також жителі міст і сіл. Для порівняння були використані результати попереднього дослідження іноземних працівників з України в Польщі, проведеного в грудні 2021 року (CAWI, n = 600).
