fbpx

Середня реальна річна процентна ставка (РРПС) за мікрокредитами, які пропонують фінансові компанії, становить 28 тисяч відсотків річних, за банківським кредитом на особисті цілі – 121% річних.

Про це свідчать результати дослідження проєкту USAID “Трансформація фінансового сектору”.

Автори дослідження підкреслюють, що українські позичальники продовжують стикатися з високими процентними ставками та низьким рівнем дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування банками і фінансовими компаніями.

“Результати останньої хвилі дослідження банків методом “таємного покупця” засвідчили, що середня реальна річна процентна ставка (РРПС) банківського кредиту на особисті цілі становить 121% річних, тобто майже не змінилася порівняно з 138%, зафіксованими за результатами дослідження проєкту USAID у 2019 році.

Аналогічне дослідження фінансових компаній, які пропонують мікрокредити, показало, що середня РРПС становить астрономічні 28 000% річних”, – наголошують в USAID.

“Як банки, так і фінансові компанії не дотримуються вимог закону “Про споживче кредитування” стосовно умов договорів, розкриття інформації та реклами.

Також фінансові установи мають складнощі з передбаченим законодавством розрахунком РРПС відповідно до методики, встановленої НБУ”, – додали там.

Банки

Зазначається, що банки часто не дотримуються методики НБУ щодо розрахунку РРПС.

Так, у 37% договорів, підписаних “таємними покупцями”, РРПС за розрахунками проєкту USAID відрізнялася від РРПС, зазначеної у договорі.

“Банки також продовжують “робити вигляд”, що страхування не є обов’язковим, але вимагають від позичальників підписувати договір страхування в рамках надання кредиту.

Майже у половині паспортів споживчого кредитування не було вказано, що страхування є обов’язковим. Крім того, лише у 6% кредитів, за якими вимагалося страхування, позичальнику був наданий вибір з-поміж щонайменше трьох страхових компаній, як це вимагається за законом”, – свідчать результати дослідження.

Повідомляється, що багато кредитних договорів містять умови, які є незаконними.

Так, 77% договорів передбачали право кредитодавця вимагати дострокове погашення боргу в разі незгоди позичальника із пропозицією збільшити платежі за кредитним договором, а також залишали за банком право змінювати умови договору в односторонньому порядку (наприклад, змінювати розмір неустойки).

Фінансові компанії

Банки не єдині установи, які порушують права споживачів на ринку кредитування, додають в USAID.

Там нагадують, що з 8 січня 2021 року закон “Про споживче кредитування” почав діяти для мікрокредитів, виданих фінансовими компаніями.

“Фінансові компанії загалом не привели свої кредитні договори у відповідність до закону “Про споживче кредитування”, – наголошують автори дослідження.

Так, 86% договорів містили положення, які можуть розглядатися як незаконні (найчастіше це стосувалося збільшення процентної ставки за порушення виконання споживачем зобов’язань та застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення).

При цьому, у 51% візитів компанії стягнули з позичальників більше, ніж мали б стягнути відповідно до договору.

“Пересічному позичальнику мікрокредиту дуже складно це вирахувати самостійно і зрозуміти, що він переплачує за і так дорогий кредит”, – резюмують в USAID.

“Результати дослідження практик споживчого кредитування банків та фінансових компаній є глибоко невтішними. 

Неможливо розвинути ринок споживчого кредитування, якщо ви стягуєте високі процентні ставки та вдаєтеся до оманливих практик, порушуючи закон. А з точки зору фінансового благополуччя українців, поточні практики кредитування є просто шкідливими”, – заявив керівник Проекту USAID “Трансформація фінансового сектору” Роберт Бонд.

Обидва дослідження були проведені дослідницькою компанією Info Sapiens із залученням експертизи ГО “Гроуфорд інститут” та “Юридичний Альянс “ЕЛ СІ ЕФ” для банківського дослідження.

Джерело

COVID-19 Live