fbpx

Тривалість життя в усьому світі неухильно зростає і наразі у середньому становить 72 роки. Однак багато людей живуть значно довше, й 100 років — це ще не межа.

Часто це пов’язують зі здоровим способом життя і спадковістю. Однак попри впевненість вчених у тому, що генетика грає важливу, якщо не вирішальну роль в довголітті, сам механізм продовження життя загалом залишається невивченим.

Як зазначає кореспондент ВВС Леонід Лунєв, таке знання могло б сильно просунути людство – якщо не в пошуку еліксиру вічної молодості, то хоча б в отриманні важливих інструментів боротьби зі старінням.

Великий крок у цьому напрямку зробила група дослідників на чолі з професором Паоло Гараньяні з університету Болоньї.

Вони секвенували геноми 81 людини віком понад 105 і 110 років, а потім порівняли їх з геномами відносно молодої групи здорових людей віком 68 років.

“Люди з другої групи не страждали багатьма захворюваннями, пов’язаними з віком, і тому були прекрасним прикладом здорового старіння”, – підкреслює професор Гараньяні.

Як з’ясували вчені, серед людей з групи 105+ було більше володарів п’яти основних генетичних варіацій, пов’язаних з ефективним “ремонтом” ДНК, ніж в групі молодших людей.

Результати, отримані під час попередніх досліджень групи з 300 столітніх людей, виявили у них наявність тих же генних груп.

Вони успадкували ці гени від батьків, однак ДНК може змінюватися і впродовж нашого життя.

Деякі з таких змін, відомі як соматичні мутації, відбуваються у специфічних клітинних лініях у всьому організмі. Вони пов’язані з процесом старіння.

Попри те, що люди зі старшої групи прожили на три, а то й чотири десятки років довше, аніж люди з молодшої групи, у них виявилося набагато менше таких мутацій.

На думку вчених, це означає, що деякі люди просто народжуються з генними варіаціями, що дозволяють краще “ремонтувати” ДНК. Саме у них більше шансів дожити до дуже глибокої старості.

Утім сам механізм уповільнення соматичних мутацій залишається загадкою.

З упевненістю можна сказати лише те, що здатність організму зменшувати шкоду, яку завдають клітинам, відіграє ключову роль в довголітті.

Джерело