Концепція розвитку кластеру «Економіка» в територіальній громаді.
Для початку розвитку сучасної територіальної громади потрібна стратегія сталого, комплексного її розвитку, тобто розвитку всіх життєво необхідних кластерів. Тому варто детально розробити структуру стратегії територіальної громади, яку можна буде згодом масштабувати на інші громади з корекцією деяких місцевих особливостей. В структурі стратегії чітко прописати конкретні тактичні шляхи розвитку кожного її етапу в кожному із кластерів. Це модель громади.
На другому етапі розвитку територіальної громади необхідно сформувати кластер «Економіка громади» і розробити перший пул першочергових проектів (не більше 5), що пройшли громадські слухання в громаді та визнані як найбільш затребувані та пріоритетні в даний час. Далі потрібно об’єднати ці проекти в робочий «портфель проектів» за профільними тематиками, попередньо розбивши кожен проект на конкретні задачі. Відповідно знаючи задачі та цілі кожного проекту потрібно активно шукати для їх фінансування залучені кошти, в національних програмах розвитку, залученні інвестицій, в т. ч. грантові (фандрейзинг, краудфандинг, краудсортсинг, коворкінг тощо)… Застосувати при цьому потрібно класичну модель проектного та грант менеджменту – модель «шашлик», з побудовою відповідності пріоритетів та очікувань всіх стейкхолдерів.
Готові проекти з фінансуванням об’єднуються в діючий «Портфель проектів». Згодом може одночасно реалізовуватись кілька «портфелів проектів». «Портфелі проектів» об’єднуються в Проектний офіс, який здійснює управління всіма процесами розвитку тактичних задач, доведення їх до ефективного результату. Кожен проект завершується сталим результатом через створення мікробізнесу, зокрема соціальні підприємства та підприємства «срібної економіки». Підприємництво будується на принципах енергозаміщення, екоресурсності, кругової економіки, соціальної відповідальності, екобезпеки, тощо…
В центрі всіх процесів діяльності територіальної громади повинна бути ЛЮДИНА, її екологія, духовність, фінансова стабільність та її щоденні побутові потреби (піраміда Маслоу).
Для об’єктивного контролю за якістю виконання всіх проектів в громаді пропонується створити Раду сталого розвитку територіальної громади – добровільний актив громади для самоконтролю діяльності виконавчої структури. Долучати в Раду потрібно найактивніших людей територіальної громади без обмежень віку, статі, освіти, релігійних переконань тощо.
У своїх діях всі інституції територіальної громади керуються спільно розробленим та затвердженим громадою Статутом територіальної громади. Статут територіальної громади – міні Конституція. В Статуті є економічний розділ, що передбачає розподіл та перерозподіл спільно створеної доданої вартості всіма членами громади. Таким чином частково чи максимально буде забезпечуватись соціальна справедливість в громаді та посильне піклування про потреби кожного члена територіальної громади.
Формуючи місцеві ринкові умови в громаді для всіх учасників (в т.ч. інвесторів), необхідно максимально знижувати будь-які трансакційні витрати, а також сприяти розвитку конкурентних переваг у широкому сенсі, і подолання “вузьких місць”, що заважають їхній реалізації. Тобто в підприємницькій діяльності елементи конкуренції підсилювати синергетичними процесами і міжгалузевою колаборацією.
Важливе місце в економічній моделі територіальної громади займає професійна бізнес освіта та просвітництво. Створення нових інноваційних робочих місць, орієнтованих на еко стандарти, через розвиток самозайнятості та підприємництва. Особливе місце в розвитку «срібної економіки» приділяється самозайнятості громадян, зокрема срібний туризм, срібний консалтинг, народний промисел, наставництво, інституційна передача практичного досвіду між поколіннями, тощо. Один з розділів економічної моделі передбачає формування гендерно-вікового паспорту територіальної громади. Це забезпечить здатність територіальній громаді генерувати власні, місцеві інновації (а не “впроваджувати” звідкись завезені у підприємництво, і не запозичувати в інших регіонах– це різні речі). Системна бізнес освіта забезпечить в громаді достатню концентрацію талантів та інші стартові умови, які часто важко виміряти за якимось параметрами (такі, як культура, цінності, духовність, традиції виховання тощо), що сприяють інноваціям. Саме здатність генерувати власні інновації тут і зараз є найголовнішою конкурентною перевагою економіки територіальної громади.
Через бізнес освіту ми створюємо міні еко системи розвитку підприємництва, зокрема підприємництва подвійного призначення (дуальне підприємництво) – це формат соціального підприємництва та підприємництва срібної економіки» людей 50+ для людей 50+. Соціальне підприємництво та «срібна економіка» стали трендом у світі і активно розвивається і в Україні. Особливо їх синергетичне поєднання в територіальній громаді чи об’єднанні кількох територіальних громад. Це прототип майбутнього економіки громади, де мінімізований розподіл між бізнесом та громадським сектором, а підприємницька діяльність є усвідомленою та добровільно створює вимірювальну для людини соціальну цінність. Тобто ці види підприємницької діяльності роблять територіальну громаду «живим організмом», що відчуває потреби і «точки болю» кожного члена громади. Соціальне підприємництво та «срібна економіка», генерує додану вартість і частково направляє ці кошти на вирішення соціальних питань громади, в якій здійснюється підприємницька діяльність. Тобто на рівні створення нових інноваційних робочих місць, підприємництвом буде частково дофінансовуватись освіта, медицина, елементи соціального захисту, розвиток людини, духовні і релігійні потреби громадян, тощо.
Таким чином ми не просто даємо нашим українським громадянам в територіальних громадах з певною періодичністю засоби до існування та прямого відтворення (КСВ, благодійність, меценатство, пожертви), а працюємо системно, даємо «Вудочку» та ще й створюємо для них маленьке озеро, «зариблюємо» його і в додачу даємо можливість стати нашими партнерами пожиттєво. Система економічного розвитку територіальної громади має включати як мінімум:
- Системну Бізнес освіту для підприємців та самозайнятих
- Просвіта здорового способу життя, виховання усвідомленого споживача. Велнес — система оздоровлення.
- Залучення ресурсів консультантів 50+ Служба Старших Експертів
- Проектний офіс
- Ко-воркінг центр для обслуговування підприємців.
Це дуже актуально саме сьогодні, в 2022 – 2025 роках, коли український уряд разом з громадянами територіальних громад змушені вибудовувати на найближчі 5-7 років «економіку війни», а також активно планувати її продовження – «економіку перемоги». Обидва цих сегменти національної економіки повинні активно імплементувати якісний ресурс – потужний волонтерський рух. Волонтери за 5 місяців війни рф, формалізували свою діяльність та стали міцним і надійним тилом для українців (як військових так і цивільних). Одна із нагальних задач волонтерського руху, до кінця 2022 року стати надійним тилом «економіки війни». Адже війна для українців, це збереження і територій держави і людей і економіки. При цьому, якогось вибору для всіх гілок влади в Україні тут немає.. це триєдина задача забезпечення сталої генерації ВВП держави та територіальних громад.
Тиркало В.Б., МВА
