fbpx

В аналітичному звіті подано результати дослідження сприйняття громадян(к)ами України сексистської реклами. Висновки ґрунтуються на всеукраїнському репрезентативному опитуванні та результатах експериментів, проведених зокрема за допомогою технології eye-tracker.

Дослідження довело наступне:

● Сексистська реклама не призводить до запам’ятовування бренду, а також відволікає увагу від об’єкту реклами. Назва торгової марки запам’ятовується в 3 рази краще при перегляді НЕдискримінаційної реклами, аніж дискримінаційної.

● Однаково негативно і чоловіки, і жінки ставляться до «надмірної/агресивної об’єктивації» та сцен гендерно обумовленого насильства, які більшість вважають взагалі неприпустимими для зображення в рекламі.

● Хоча гендерні стереотипи виявлені у майже 50% опитаних, 70% жінок та 57% чоловіків відверто негативно ставляться до нав’язування стереотипів у рекламі.

● Найчастіше зразки дискримінаційної реклами респондент(к)и описували трьома словами: «дурна», «вульгарна» та «принижуюча людську гідність».

● Простежується зростання рівня обізнаності споживачів/ок про шкідливий вплив сексизму в рекламі та, відповідно, їх готовність відмовитись від товарів/послуг бренду, що використовує сексистські рекламні меседжі.

● Споживачі/ки реклами з вищою освітою, жінки та молодь від 18 до 40 років краще розпізнають та найбільш негативно ставляться до дискримінаційної реклами за всіма категоріями, ніж особи з професійно-технічною або середньо-спеціальною освітою, чоловіки та старше покоління.

● Сегменту, який би стабільно позитивно ставиться до сексистської реклами за всіма категоріями, протягом дослідження виявлено не було.

Дослідження проведено Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні в партнерстві з компанією ~ing]DIVISION та Українською Асоціацією Маркетингу за підтримки компанії CBR, адвокатського об’єднання «Sayenko Kharenko», Української Маркетингової Групи.

Джерело

COVID-19 Live