fbpx

Більшість (83%) українців не мають улюблених брендів. Тому 54% опитаних вважають за необхідне продовження рекламування товарів та послуг у воєнний час. Проти лише 17%. Проте 45% вважають, реклама має враховувати воєнні реалії.

Про це свідчать результати опитування споживачів про сприйняття рекламного креативу під час війни, проведеного галузевим підрозділом Google та дослідницькою компанією Kantar, повідомляє RAU.

Вплив війни на споживачів

Очікувано військові події істотно вплинули як на матеріальне становище українців, так і на їхній психологічний стан. Так, 70% зазначають, що війна вплинула на психологічну сферу життя. Водночас 56% опитаних говорять про погіршення умов/якості життя, а 47% — про втрату роботи чи доходу.

Війна ніяк не торкнулася лише 7% аудиторії, а про втрату майна заявили 5% опитаних. Найбільша їхня частка (13%) має дохід у межах 10 000 — 12 500 грн, а в діапазоні 5000 — 15 000 грн перебуває дохід близько 40% респондентів.

Інфографіка: rau.ua

Критерії вибору бренду

Ставлення до брендів, які продовжують працювати на територіях країн-агресорів, вкрай негативне: 71% бойкотують такі компанії й лише 9% не звертають на це уваги. 89% шукають товари-замінники цим брендам. Водночас 53% населення віком 18−60 років віддають перевагу українським брендам, тому що прагнуть підтримати як самі бренди, так і українську економіку в цілому. Серед молоді цей показник вищий — майже 60%. Лише 10% продовжують споживати переважно імпортні марки товарів.

Інфографіка: rau.ua

При виборі бренду найбільше значення має зв’язок бренду з країнами-агресорами, ціна та підтримка ЗСУ. Лише третина респондентів при виборі товару враховує наявність лінійки товарів з українською символікою або використання патріотичної айдентики. Тому що 51% опитаних вважають практичні дії брендів (наприклад, волонтерство) ціннішими, ніж символічні дії.

Інфографіка: rau.ua

Щоб скласти враження про конкретну марку товару, кожен другий читає про неї відгуки та дивиться огляди. Майже чверть респондентів шукає інформацію про бренди в соціальних мережах, але лише аудиторія до 35 років уважніше стежить за сторінкою бренду (21% проти 16% у старших поколінь) і дивиться, що рекомендують блогери (23% проти 18%).

Так само, як і у звичайних магазинах, при ухваленні рішення про покупку онлайн українці насамперед звертають увагу на три головні фактори: магазин підтримує ЗСУ; у магазині відсутні товари із країн-агресорів; тут уже робили замовлення до війни.

Інфографіка: rau.ua

Однак також важливими є українські товари в асортименті, україномовний інтерфейс, мова консультантів та чітка патріотична позиція.

Актуальна реклама

Примітно, що 83% не мають улюблених брендів. Тому 54% опитаних вважають за необхідне продовження рекламування товарів та послуг у воєнний час. Проти цього виступає лише 17%. Однак, як зазначають 45%, такі рекламні активності повинні враховувати воєнні реалії, а 55% вважають за доречне використання військової теми. Патріотична тема в рекламі є дуже доречною — так вважають 92%.

Інфографіка: rau.ua

Водночас 23% українців зазначають, що в період воєнного стану є дії брендів, які дратують: використання національної символіки з комерційною метою, невраховування реалій війни або навпаки спекуляція і піар на темі війни.

Більше третини респондентів вважають за доречне використання медійних персон, військових ЗСУ та відомих волонтерів як бренд-амбасадорів. Найменш доречним у рекламі бренду виглядає залучення політичних діячів — лише за 10% опитаних.

Інфографіка: rau.ua

Адаптація креативних матеріалів із російського ринку викликає негативні емоції у 53% українців. 71% позитивно ставиться до гумору у рекламі, особливо до використання популярних мемів як на військову, так і невійськову тематику. Втім, 32% респондентів не подобається згадувати образи окупантів у рекламі.

Найбільш позитивно сприймається реклама, де є пропозиція спеціальних умов (знижок, акцій) — за це виступають 80% опитаних.

#реклама #війна #опитування

Джерело

COVID-19 Live