Забрудненість повітря є великою проблемою в мегаполісах в усьому світі. Київ – не виключення. Мешканці української столиці час від часу відчувають “дивний присмак у повітрі”, але загалом до цього повітря звикли. А от жителі регіонів з більш сприятливими екологічними умовами, зокрема мешканці сільської місцевості одразу відчувають різницю і можуть навіть відчути погіршення самопочуття, потрапивши до Києва. Чим дихають кияни? Яку небезпеку для здоров’я становить повітря в столиці? До яких кроків має вдатись влада, аби поліпшити ситуацію?
Хто і що забруднює повітря в Києві?
Перш за все, це викиди з промислових підприємств, на яких, до того ж, здебільшого функціонує обладнання з фільтрації викидів ще радянських часів.
Також, постійним джерелом забруднення повітря є автомобільний транспорт із двигуном внутрішнього згоряння. І хоча сучасні технології щосили зводять рівень шкідливих викидів до мінімуму, проблема все ж існує. Адже, по-перше, не кожен автомобіліст слідкує за показниками викидів з його машини, по-друге, на сучасних, найменш “безпечних”, машинах їздять далеко не всі. Не кажучи вже про власників так званих “євроблях”, які завозять в не найкращому стані, і в яких часто несправна система вихлопу.
Нарешті, пожежі на торф’яниках у передмістях, на незаконних стихійних сміттєзвалищах, на підприємствах – викиди продуктів згоряння становлять небезпеку, потрапляючи в повітря. Лісові пожежі також все більш суттєво доповнюють перелік несприятливих чинників.
Яку небезпеку становить київське повітря для громадян?
Не секрет, що дихати забрудненим повітрям небезпечно для здоров’я. Детально про це в своєму блозі розписувала ще колишня в.о. МОЗ України Уляна Супрун. Зокрема, вона зазначала, що забруднене повітря містить не лише небезпечний для життя чадний газ. В ньому можуть бути такі речовини та їхні частинки, як свинець, сірка, формальдегід, бензопірен, оксиди і діоксиди азоту та багато інших шкідливих для здоров’я людини речовин. Постійне дихання таким повітрям призводить до численних захворювань з летальними наслідками, таких, як ішемічна хвороба серця, інсульти, астма, онкологічні захворювання. Також забруднене повітря погіршує стан шкіри, послаблює імунітет. Становить воно небезпеку і для вагітних: внутрішньоутробні вади розвитку, народження дітей з недостатньою вагою та вродженими захворюваннями, передчасні пологи, важкий перебіг вагітності тощо. Як наслідок, смертність через забруднене повітря:
- 40% – ішемічна хвороба серця;
- 32% – тяжкий перебіг інфекційних захворювань;
- 8% – інсульт;
- 7% – пневмонія, рак легень;
- 6% – обструктивні захворювання легень.
Найнебезпечнішим забруднене повітря є для дітей та осіб літнього віку – найбільш вразливих категорій. Їхній імунітет значно слабший, і в дітей можуть розвиватись різноманітні хронічні захворювання, а літнім людям постійне перебування в забрудненому середовищі загрожує підвищеним ризиком деменції.
Також, частинки шкідливих речовин у повітрі негативно впливають на неврологічний та психічний стан людини.
Показники забрудненості повітря в Києві
За ініціативою Kyiv Smart City було запущено проєкт “Контроль якості повітря”, метою якого стало визначення найбільш небезпечних з точки зору екології столичних районів. За допомогою спеціальних приладів вимірювались показники чистоти повітря. Нормою вважається індекс у сто одиниць. Індексація протилежно пропорційна щільності шкідливих часток у повітрі: чим вища ця щільність – тим нижче індекс. Дані отримуються за допомогою наземних та супутникових технологій.
Згідно даних, отриманих дослідниками, найгірші показники стану повітря має Дарницький район – всього 41 одиниця зі 100. Дещо ліпша ситуація в Солом’янському районі – 61 одиниця. І це за сприятливих погодних умов. Прилади зафіксували зростання концентрації шкідливих часток на 40% при зростанні показників вологості повітря до 70%.
Найчистішими районами за результатами досліджень стали Оболонський, Подільський та Деснянський райони – там індекс перевищує позначку 85.
Така різниця в індексі пояснюється наявністю або відсутністю промислових підприємств, зелених зон, а також інтенсивністю автомобільного руху. Найчистіші райони мають потужні транспортні розв’язки з метрополітеном та наземним електротранспортом, тоді як Солом’янка та Стара Дарниця не можуть похизуватись такими “привілеями”.
Що має зробити міська влада?
Перш за все, ініціатива дослідження ступеню забрудненості повітря має йти не від громадян, а від міської влади. Її завдання – контролювати не тільки показники приладів, а й самі чинники.
Тож до яких кроків має вдатись влада, аби забезпечити киян відносно чистим повітрям?
По-перше, контроль роботи підприємств, зокрема – встановлення сучасного обладнання, яке дозволить мінімізувати кількість шкідливих відходів виробництва.
По-друге, розвиток велоінфраструктури та інфраструктури для електротранспорту – створення велодоріжок, збільшення кількості станцій заряду персонального електротранспорту.
По-третє, оптимізація комунального транспорту з метою поліпшення комфортного пересування ним та зменшення необхідності користуватись маршрутками. Зокрема мова йде про відкриття нових станцій метрополітену та нових зупинок електричного комунального транспорту (трамваїв, тролейбусів).
По-четверте, озеленення міста за сучасними стандартами з використанням хвойних порід дерев, які, на відміну від листяних, здатні синтезувати повітря протягом усього року і не мають шкідливого “побічного ефекту” у вигляді необхідності спалювання листя.
По-п’яте, підвищений контроль над сміттєзвалищами, зокрема жорсткі штрафні санкції за створення та спалювання незаконних стихійних сміттєзвалищ.
Нарешті, найменше, що може і має зробити міська влада – це проведення масштабної інформаційної кампанії серед населення про необхідність дбайливо ставитись до навколишнього середовища та вчасне інформування киян про зміни в стані міського повітря.
Самим киянам рекомендовано в екстрених ситуаціях зачинити вікна, не користуватись кондиціонерами, не виходити на вулицю без нагальної потреби, а в разі необхідності вийти – користуватись респіратором. Саме респіратором, який, на відміну від медичної маски, здатен фільтрувати не всі, але більшість шкідливих часток, що потрапляють у повітря.
Автор: Горбенко А.С.
