fbpx

Ми продовжуємо відстежувати динаміку настроїв та поведінки українців, що були вимушені виїхати в Європу внаслідок війни з росією. Ось що ми дізналися.

Ми провели дослідження, в якому взяли участь 2 307 переселенців, які наразі перебувають у 35 країнах. Результати опитування дають зрозуміти, який відсоток українців планує повертатись додому та як виглядає їх портрет, на противагу тих, хто збирається залишитись в Європі. Крім того, аналітики дізналися, якими європейськими послугами почали користуватись українці, скільки воєнних мігрантів вже знайшли роботу та які найближчі плани біженців в країнах перебування.

Соціально-демографічний портрет українського переселенця

Основний потік міграції з України припав на березень. Тоді кількість виїжджаючих з країни була безпрецедентно великою і супроводжувалась багатокілометровими чергами на кордоні. Зараз кількість тих, хто повертається дорівнює тим, хто їде з України. Змінилась і географія мігрантів. Навесні тікали від війни здебільшого мешканці Київської області, зараз їдуть переважно ті, хто живе в прифронтових зонах — Одеській, Дніпровській, Харківській областях. Крім того, зросла кількість тих, хто зміг виїхати з родиною і трьома дітьми. При цьому кількість жінок-біженок все одно переважає та складає 82%. Більшість воєнних мігрантів має дітей та проживали у великому місті.

Інфографіка: 4service Group

Чи планують українські переселенці повертатися?

У порівнянні з даними квітня, у червні настрої українців відрізнялись — кількість українців, що планують повернутись на Батьківщину, зменшилась. При цьому зріс відсоток тих, хто ще не вирішив та вагається. Не дивлячись на це, 66% все ще підтверджують свої наміри повернутись, а це переважна більшість. Лише 2% опитаних точно визначились з тим, що не поїдуть назад до України.

Портрет тих, хто планує залишитися в Європі, виглядає так:

— оформили посвідку на проживання;

— планують купівлю житла;

— знайшли роботу за кордоном;

— виїхали з дружиною чи чоловіком.

Частіше це біженці 35−44 років, які мають троє дітей та виїхали до Німеччини. Також, важливим мотиватором залишитися є втрата роботи в Україні.

Критеріями вибору місця тимчасового проживання для тих, хто планує повертатись додому, були:

— наявність родичів, друзів або знайомих;

— соціальне житло або виплати;

— знання мови.

Для тих, хто планує залишитись за кордоном, найважливішим у новій країні були: наявність роботи, клімат або сприятливі соціальні умови.

Як живуть українські переселенці в Європі?

Не дивлячись на те, що традиційно біженцям в Європі дорікають надмірною жагою до соціальних виплат, лише половина українців насправді отримує допомогу від європейських держав. Грошові виплати та фінансову підтримку з України отримують 23% біженців.

Інфографіка: 4service Group

Під час дослідження було вивчено також поведінкові особливості українців у міграції. Переселенці облаштовуються на новому місці, планують свій побут та продовжують допомагати рідним в Україні.

На момент опитування 76% переселенців вже оформили картку місцевого європейського оператора мобільного зв’язку. А також:

— оформили медичну страховку (46%);

— допомагають тим, кого залишили в Україні (46%);

— орендували окреме житло (31%);

— почали вчити місцеву мову (27%);

— планують брати участь у житті міста або селища, де наразі проживають (26%).

Як показують відповіді респондентів, українці за кордоном вже активно користуються місцевими сервісами, починаючи від закладів громадського харчування і закінчуючи послугами у галузі краси. Але не низька якість сервісу, на яку біженці схильні жалітись після життя в України, є найбільшим негараздом перебування в Європі.

Інфографіка: 4service Group

Емоціо vs раціо: труднощі перебування за кордоном

Туга за рідними, друзями та домівкою є найбільшою складністю на новому місці, згідно з даними дослідження. Понад 70% виділили цей пункт з-поміж інших. До інших труднощів емоційного характеру опитані віднесли:

— невизначеність та відсутність планів — 48%;

— стрес, депресія або інші психологічні проблеми — 45%;

— брак комунікації – 25%;

— брак інформації з інтеграційних або правових питань — 20%;

— нерозуміння соціальних або культурних особливостей іншої країни — 19%.

Аналітиками дослідницького холдингу також були виявлені труднощі раціонального характеру. Найбільше занепокоєння в українців викликає нестача коштів. Також опитувані стикаються зі складнощами пошуку окремого житла, роботи та медикаментів, бюрократичними бар’єрами та відсутністю програм підтримки для біженців.

Переважна більшість респондентів зізналися, що відчувають до себе доброзичливе ставлення місцевих жителів та вдячні їм за підтримку.

Спорідненість з Європою та способи отримання інформації щодо інтеграції в суспільстві

Відповіді українців у червні ще раз підкреслили — українці хоч й знайшли спокій та безпеку в Європі, але не знайшли там відчуття домівки. 83% опитаних біженців відчували зв’язок та спорідненість з місцем проживання в Україні, до теперішнього дому в Європі – лише 27%. Найбільший відсоток тих, хто відчув зв’язок, проживають наразі в Польщі та Чехії.

Інфографіка: 4service Group

Щоб швидше адаптуватись до життя в Європі, українці мають постійно отримувати інформацію про правила перебування в місці тимчасового проживання. Так, найпопулярнішим джерелом отримання цієї інформації є групи в соціальних мережах. На другому місці опинились родичі чи друзі, що проживають в країні перебування. А третє місце посіли волонтери. В міграційній службі отримують інформацію лише 5% опитаних.

Найбільший брак інформації у біженців існує щодо:

— прав перебування за кордоном;

— пересування по Європі;

— працевлаштування;

— пошуку житла;

— освіти;

— доступу до громадського життя.

Особливості працевлаштування українців за кордоном

Українські переселенці приємно вразили європейців не лише рівнем освіти та доброзичливістю, але й швидкістю пошуку роботи в Європі. За п’ять місяців одна третина воєнних мігрантів з України в Європі виявилися працевлаштованими. З них більше половини мають роботодавця в Україні та виконують обов’язки онлайн, інша частина знайшла роботу в країні перебування.

В ході опитування, ми виявили, що 73% респондентів мали роботу в Україні до війни, тоді як зараз працюють віддалено лише 29%. Відповідаючи на питання про причину втрати джерела прибутку, українці відповіли:

— компанія припинила діяльність — 47%;

— власне звільнення через переїзд — 21%;

— скорочення співробітників — 9%.

Інфографіка: 4service Group

Більша частина працюючих в Європі шукали роботу за допомогою друзів, родичів чи знайомих в країні перебування. Третині вдалось знайти нове місце праці на тематичних порталах в інтернеті. 17% респондентів звернулись безпосередньо до роботодавця, а 10% українців отримали допомогу в державній службі зайнятості.

Інфографіка: 4service Group

27% українців вдалось знайти роботу за фахом в Європі. Труднощі, з якими зіштовхнулись 56% біженців під час пошуку роботу, виявились:

— брак потрібного досвіду і навичок (в т.ч. знання мови);

— малі діти та обмежена працездатність;

— брак вакансій за спеціальністю;

— небажання роботодавців брати на роботу іноземців.

Друга хвиля дослідження поведінки та настроїв українських біженців в Європі розвіяло стереотипи щодо українців та дало ще краще зрозуміти, що відчувають воєнні мігранти за кордоном. Вони продовжують адаптуватись до Європи, але все ще живуть з великою любов’ю та тугою до України, адже задовільнивши потребу у безпеці, їм так і не вдалось задовольнити потребу у відчутті спорідненості до нового місця проживання.

Методологія дослідження. Незалежне соціологічне дослідження було проведено міжнародним дослідницьким холдингом 4Service™. Всього опитано 2 307 респондентів у 35 країнах Європи віком від 18 років. Дослідження проводилось методом онлайн опитування. Польовий етап тривав з 6 червня по 20 червня 2022 року. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95%) не перевищує ± 1,78%.

#українці #біженці #повернення #працевлаштування #настрої #переселенці

Джерело

COVID-19 Live