fbpx

Коронавірус став справжнім лихом для світу загалом та бізнесу зокрема.

Уряди не встигали підраховувати кількість жертв серед своїх громадян та бізнесів. Працівники втрачали робочі місця, підприємці – своїх робітників.

Усім доводилося адаптуватися на ходу. Перші вакцини від вірусу дозволили масово щепити населення і дали надію на відновлення економіки.

Завдяки цьому бізнеси стали відновлюватися і подекуди навіть перевершили докризові показники. Як наслідок, Нацбанк спрогнозував зменшення безробіття в Україні за підсумками 2022 року до 8,6% з рекордних 10,5% на початку 2021 року.

Що відбувалося на ринку праці протягом минулого року? Кого роботодавці шукали найчастіше? У кого найбільше зросла зарплата, і що чекає ринок у 2022 році?

Подвійний двадцятий

Пристосування до карантину стало гаслом 2021 року. Підприємства, на відміну від 2020 року, мали переважно оптимістичні настрої щодо своєї роботи попри обмеження. Наприклад, згідно з дослідженням KPMG, 76% керівників компаній в Україні висловили впевненість у зростанні протягом наступних трьох років.

Вести бізнес стало легше: протягом року не було жодного загальнонаціонального локдауну. Разом з тим, витрати населення швидко зростали. Як наслідок, відновлення економіки, яке почалося наприкінці 2020 року, лише посилилося.

Кількість пошукачів роботи стабільно зростала протягом останніх трьох років, а роботодавці тим часом долали наслідки першого року карантину.

За даними платформи work.ua, середня кількість відкритих вакансій за місяць у 2021 році наблизилася до 85 тис. Це майже вдвічі більше за показник 2020 року і на третину – за показник 2019 року.

 

Дещо інші дані дає платформа Jooble, яка агрегує вакансії з низки сайтів: попит на працівників у 2021 році зріс, але не перевищив показник 2019 року. В середньому торік щомісяця шукали 212 тисяч співробітників, а до пандемії – 231 тисячу.

Це пояснюється ослабленням попиту навесні. Тоді захворюваність у країні почала стрімко зростати, тож окремі області були змушені посилити обмеження.

Загалом у 2021 році попит на працівників порівняно з 2020-м зріс лише на 3%.

За даними сервісу Freelancehunt, уповільнив зростання ринок фрилансерів. Він на платформі впав до мінімального рівня за останні роки. Так само повільніше зростала кількість замовників, а обсяг проєктів не змінився. Попри це зростав сумарний бюджет проєктів, що пов’язано з вищою складністю замовлень.

Як пояснює операційний директор Freelancehunt Валентин Зюзін, це свідчить про готовність компаній віддавати фрилансерам складні завдання.

Промисловість та айтівці: кого шукали у 2021 році

Протягом року компанії, що постраждали у 2020 році найбільше, мали змогу надолужити втрачене. Ідеться про готельно-ресторанний бізнес, туризм, сферу обслуговування та роздрібну торгівлю. З моменту запровадження першого локдауну попит на робочу силу в цих сферах упав удвічі.

У 2021 році потреби роботодавців у працівниках значно зросли, а попит майже у всіх зазначених сферах удвічі перевищив падіння 2020 року. Ритейл, який відновлюється повільніше, теж повернув втрачені робочі місця.

Водночас ці сфери не увійшли до переліку тих, що найбільше розширилися за два роки. Порівняно з 2019-м, найбільше зріс попит на працівників зі сфер дизайну та нерухомості, медиків, будівельників, фахівців з управління персоналом.

За останні три роки найпопулярніші вакансії не змінювалися, проте такий статус-кво можуть порушити айтівці. Якщо у 2019 році ІТ-сфера була на восьмому місці за пропозиціями робочих місць, то у 2021-му увійшла в першу п’ятірку.

Програмування продовжує тримати першість серед замовлень для фрилансерів. За даними Freelancehunt, у 2021 році їх кількість дещо зменшилася, проте щороку становить майже половину всіх проєктів. Водночас у 2021 році найбільше зросли замовлення для фрилансерів у сферах дизайну, копірайтингу та маркетингу.

Попит на одне місце та зарплати

У розпал локдауну конкуренція за робоче місце перевищила середній рівень останніх років: 104 кандидати на вакансію. Після послаблення обмежень ослабла й боротьба за місце. Якщо у 2020 році вона була найвищою за останні роки, то у 2021 році кількість кандидатів на місце в середньому впала до 40.

 

Ослаблення боротьби з боку кандидатів змусило роботодавців підвищувати зарплати, реальну вартість яких знецінила двозначна інфляція. Проте такий перегляд не нівелював найбільшого за останні роки стрибка цін.

Роботодавці в середньому підвищили зарплату у вакансіях на 7%. На 10% збільшилися зарплати у сферах культури, комунікацій, маркетингу та охорони. Заробітки аграріїв, освітян та науковців зросли символічно – лише на 2%.

 

Найвищий заробіток пропонують у сфері нерухомості, на транспорті та будівництві. Для порівняння: за даними Держстату, середня реальна (з урахуванням податкових змін та інфляції) зарплата в Україні за рік зросла на 8%.

Відображені у вакансіях зарплати можуть значно відрізнятися від реальних з огляду на обсяг тіньових виплат. За даними CASE, бюджет України щороку втрачає близько 300 млрд грн (майже третину ВВП) через зарплати “в конвертах”.

Прогнози і реальність

У розпал пандемії фахівці передбачали, що у 2021 році на ринку праці будуть актуальні такі тенденції: коронавірус пришвидшить автоматизацію, країни продовжать боротися з недугом, а нормальні часи почнуться у 2022 році.

Перші два фактори реалізувалися: великі компанії активно інвестувати в штучний інтелект та роботів. Приклади є і в Україні: у Києві з’явився перший магазин без касирів, а незабаром можуть з’явитися й автономні поштові відділення.

Однак час можливого кінця пандемії ніхто не передбачив. Міжнародні фінансові організації та кредитні агентства кілька разів погіршували свої економічні прогнози.

Схоже, гібридні робочі місця та цифровізація процесів не лише не зникнуть у 2022 році, а ще сильніше вкореняться в повсякденну реальність.

Піжамно-офісна робота

Працівники вже призвичаїлися частину тижня працювати вдома, а частину – в офісі. Гібридна форма роботи стала звичною опцією, а офісна “п’ятиденка” вже не повернеться. Працівники хочуть працювати два-три дні на тиждень дистанційно, найчастіше у п’ятницю, а понеділки воліють присвятити роботі в офісі.

У компанії Grc.ua розповідають, що в людей змінився запит під час пошуку роботи. Вони не готові працювати весь день. 72% роботодавців пропонують кандидатам повний робочий день, проте на повну зайнятість готові лише 59% пошукачів.

Причина в тому, що з роками на перший план вийшло питання балансу роботи та особистого життя. З одного боку, працівники обирають офіс заради спілкування та співпраці з колегами, а з іншого – не хочуть витрачати час на дорогу і прагнуть поєднувати робочий час та дозвілля з родиною чи друзями.

Питання балансу стало настільки важливим, що більшість працівників допускають зміну роботодавця, якщо він не пропонуватиме гнучкого розкладу роботи.

Досвід, набутий у 2021 році, показав, що застереження стосовно нижчої продуктивності дистанційної роботи не справдилися. Про це свідчать внутрішнє дослідження Microsoft та опитування ОЕСР у 25 країнах світу.

У 2022 році роботодавцям доведеться вчитися бути гнучкими. Модель роботи повинна адаптуватися з урахуванням нових факторів. Компанії муситимуть дозволяти працівникам самостійно визначати, коли відвідувати офіс.

Актуальним залишається соціальний захист працівників, переконаний директор з досліджень Future Workplace Ден Шаубел. Від компаній очікуватимуть медичного страхування. Значною проблемою є вигорання. Роботодавці надаватимуть безкоштовну психологічну допомогу або передбачать додаткові відпустки.

Порядок чотириденний

Працівники та роботодавці повернулися до теми чотириденного робочого тижня. Unilever, Kickstarter, Bolt і Panasonic почали діяти. На урядовому рівні працювати 32 години на тиждень пропонують у Шотландії, Іспанії, Японії та Ісландії.

До таких змін світ спонукають вигорання працівників, психічне здоров’я, балансування життя та роботи. Роботодавці йдуть на це, аби залучати таланти. Компанія 4-Day Week Global з’ясувала, що 63-м відсоткам фірм новація допомогла залучати працівників. 78% з них сказали, що почуваються щасливішими.

Шість з десяти працівників зазначають, що можуть впоратися зі своїми завданнями менш ніж за 40 годин. З огляду на це, зазначає World Economic Forum, скорочення робочого тижня може мати і соціальні, і економічні вигоди для всіх.

Відповідальність бізнесу

Роль соціальної відповідальності компаній щороку зростає. Нацбанк анонсував поступовий перехід на стале фінансування для банків. Серед іншого обов’язковою стане оцінка впливу на екологію проєктів, на які вони дають кошти.

Компанії прив’язують заробіток членів правління до виконання ESG-метрик (показники, пов’язані з нематеріальними активами на підприємстві).

Серед відомих прикладів – Apple, Danone, Intel, McDonald’s, PepsiCo, Siemens. Така практика поширюватиметься. У рамках Давоського форуму 50 компаній зобов’язалися включити прогрес у сталому розвитку у свої фінансові звіти.

Увагу соціальній відповідальності компаній приділяють не лише споживачі, а й інвестори. Згідно з дослідженням, майже половина респондентів в Україні і дві третини у світі говорять про такий запит з боку інвесторів, регуляторів і замовників.

Джерело

COVID-19 Live