ОПИТУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ У НІМЕЧЧИНІ, ПОЛЬЩІ ТА ЧЕХІЇ: ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ЖИТТЯМ ЗАКОРДОНОМ, ПОВЕРНЕННЯ В УКРАЇНУ, ІНТЕРЕС ДО СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ

Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 20-26 квітня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій «Форум» опитування українських біженців. Методом онлайн-інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer–assistedwebinterviews, CAWI) було опитано 801 респондента (дорослі громадяни у віці 18 років і старше), що виїхали з України після 24 лютого 2022 року і наразі мешкають у Німеччині, Польщі та Чехії.

Формально за звичайних обставин теоретична статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95) не перевищувала 3,5%. Водночас потрібно враховувати відсутність надійних статистичних даних про кількість і розселення українських біженців, відсутність даних про їх статевовікову структуру, вкорінення окремих українських біженців і, як наслідок, менший інтерес до участі в українських опитуваннях, особливості методу онлайн-інтерв’ю. Зазначені фактори впливають на похибку і фактична похибка буде дещо вищою.

Водночас ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають значну репрезентативність та дозволяють аналізувати суспільні настрої українських біженців.

Задоволеність життям закордоном, умови повернення в Україну та бажання отримати паспорт іншої країни

Більшість опитаних українських біженців у Німеччині, Польщі та Чехії (66%) скоріше або повністю задоволені своїми нинішніми умовами проживання в новій країні. Утім, з них повністю задоволені – 28%, а решта 38% є скоріше задоволеними. Незадоволені умовами життя – 26% респондентів.

Графік 1. Наскільки Ви в цілому задоволені чи незадоволені своїми нинішніми життя у Німеччині / Польщі / Чехії?

Серед респондентів 7% стверджують, що вони вже мають громадянство іншої (крім України) країни, а ще 12% подали документи та чекають на рішення. Не подавали і не планують робити цього – 34%.

Разом з цим майже половина респондентів (45%) хоч і не подавали документи, але загалом хотіли би отримати громадянство іншої країни.

Графік 2. Зараз деякі українці закордоном намагаються отримати громадянство країни, де знаходяться. Інші не планують цього робити. А як щодо Вас?

Крім цього, ми запитали у респондентів, за яких умов вони би повернулися в Україну. Відносно найбільше респондентів говорили про нормальну роботу критичної інфраструктури (34%) і безпеку (34%). Далі йдуть житлове питання (26%) та завершення повномасштабного вторгнення (26%). Дещо менше респондентів говорили про можливість знайти роботу (16%) та умови для дітей відвідувати школу/садок (13%).

Графік 3. Деякі українці закордоном планують повертатися в Україну за певних умов, інші ж з різних причин планують надовго лишатися в новій країні. А як щодо Вас? Якщо Ви плануєте повертатися, то за яких умов з цього переліку Ви будете готові повернутися в Україну? Оберіть усе, що підходить?

Одне з актуальних питань – яка частка українських біженцівзрештою повернуться в Україну. Зрозуміло, що поки тривають масштабні воєнні дії (із невизначеним результатом) будь-які оцінки є орієнтовними та неможливо точно визначити, скільки ж насправді українців повернуться.

У цьому опитуванні ми для такої орієнтовної оцінки поєднали відповіді респондентів на розглянуті вище три запитання. Ми відштовхувалися від того, що більш імовірно можуть повернутися ті, хто водночас не має і не подавав документи на громадянство іншої країни, не повністю задоволені умовами життя в новій країні, висловлюють певні умови для повернення (і не відповідають «планую надовго залишатися»).

Відповідно до такого підходу рівно половина респондентів (50%) є тими, хто більш імовірно може повернутися в Україну. Проте враховуючи відповіді респондентів на запитання далі щодо інтересу до України, зазначена оцінка скоріше є оптимістичним сценарієм у поточних умовах.

Графік 4. Орієнтовний % українських біженців, які ймовірно повернуться в Україну

Інтерес до ситуації в Україні

Один з маркерів збереження змістовного зв’язку з Україною – інтерес до новин та останніх подій у житті країни. Ми запитали, з яких джерел – українська та/або закордонних – українські біженціпереважно отримують інформацію про Україну.

Як можна бачити нижче на графіку 5, 56% респондентів відповіли, що отримують інформацію про Україну. Серед решти 11% відповіли «важко відповісти» (що, зокрема, є формою ухилення від соціально несхвалюваної поведінки), а 34% прямо відповіли, що не цікавляться інформацією про Україну.

При цьому, серед 56% респондентів з саме українських джерел отримують інформацію 42%, а решта 14% покладаються винятково на закордонні джерела.

Графік 5. Інформацію про новини та останні події в житті України Ви отримуєте з українських джерел, із закордонних джерел, чи з обох цих джерел?

Інший важливий маркер – чи готові респонденти голосувати на можливих виборах, якби було рішення їх проводити. Якби в Україні були оголошені парламентські вибори, то серед українських біженців 31% скоріше або однозначно голосували би на них (з них однозначно – 12%), ще 33% відповіли «важко сказати напевно, 50 на 50». Решта скоріше або однозначно не голосували би.

Графік 6. А якби було ухвалено рішення провести в Україні скоро вибори до Верховної Ради, наскільки ймовірно Ви би взяли чи ні участь у них?

Ставлення до законопроєкту про множинне громадянство

Респонденти не мають кристалізованого ставлення до законопроєкту про множинне громадянство. Так, у 23% складається переважно позитивне враження про нього, у 34% – переважно негативне. При цьому у 37% ставлення нейтральне (і ще 6% не змогли відповісти на запитання).

Графік 7. Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, який дасть змогу запровадити множинне громадянство. Зокрема, пропонується запровадити спрощений порядок набуття громадянства України для українців, які мають громадянство іншої країни. Це не буде поширюватися на громадян держави-агресора. А яке у Вас зараз у цілому складається враження про цей Закон?

Мова спілкування вдома

Серед респондентів 57% зараз удома спілкуються переважно українською мовою. Переважно російською мовою спілкуються 19%, а в однаковій мірі українською і російською мовами спілкуються 21%. Ще 3% спілкують мовою країни, де зараз проживають.

Графік 8. Якою мовою Ви зазвичай розмовляєте вдома?

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Українці, які зараз проживають в Україні, визнають, що країна зазнала потужного демографічного удару і в перспективі насувається значна проблема. В опитуванні КМІС восени 2023 року демографічна проблема хоч і поступалася іншим актуальним «прямо зараз» викликам, але була серед топ-відповідей респондентів[1]. Експерти також постійно говорять про демографічний виклик і про потребу вже обговорювати різні сценарії та можливі заходи.

Саме тому ми всі маємо бути зацікавлені, щоб якнайбільше наших громадян повернулися в Україну після вимушеного від’їзду закордон. Попередні опитування КМІС показували, що абсолютна більшість тих, хто зараз проживає в Україні, нормально ставиться до українських біженців(які легально покинули Україну)[2], хоча на тлі зростання психологічної напруженості і втоми можуть посилитися тенденції до критичного ставлення.

Результати опитування, наведеного у цьому пресрелізі, показують, що значна частина українських біженціввтрачають (або вже втратили) зв’язок з Україною. На жаль, це було абсолютно очікувано і в будь-якому випадку ми би втратили частину громадян. Проте відкритим лишається питання, яку ж частину громадян можна буде повернути і що є сенс для цього робити. З одного боку, держава, українське громадянське суспільство та прості громадяни мають зіграти свою роль у підтриманні контакту з громадянами закордоном, працювати з ними, зберігати зв’язок та мотивувати повернутися. З іншого боку, комунікація не може бути односторонньою, тобто українці закордоном також мають свою «сферу відповідальності» і повинні мати мотивацію повернутися та докладати релевантних зусиль для збереження зв’язку з Україною.

На особистісному рівні багатьох українців закордоном чекає непросте рішення – вкорінюватися на новому місці чи чекати на певний момент для повернення. Проте рішення має бути чесним і із самим собою та з Україною і українцями. Якщо ж переважає щире бажання повернення, влада та українське суспільство мають демонструвати підтримку.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Наскільки Ви в цілому задоволені чи незадоволені своїми нинішніми життя у … [КРАЇНА, ДЕ ЗАРАЗ ПРОЖИВАЄ РЕСПОНДЕНТ]?

Деякі українці закордоном планують повертатися в Україну за певних умов, інші ж з різних причин планують надовго лишатися в новій країні. А як щодо Вас? Якщо Ви плануєте повертатися, то за яких умов з цього переліку Ви будете готові повернутися в Україну? Оберіть усе, що підходить. РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ

Зараз деякі українці закордоном намагаються отримати громадянство країни, де знаходяться. Інші не планують цього робити. А як щодо Вас?

Як Ви відчуваєте, у війні в результаті переможе Україна чи Росія?

Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, який дасть змогу запровадити множинне громадянство. Зокрема, пропонується запровадити спрощений порядок набуття громадянства України для українців, які мають громадянство іншої країни. Це не буде поширюватися на громадян держави-агресора. А яке у Вас зараз у цілому складається враження про цей Закон?

Інформацію про новини та останні події в житті України Ви отримуєте з українських джерел, із закордонних джерел, чи з обох цих джерел?

А якби було ухвалено рішення провести в Україні скоро вибори до Верховної Ради, наскільки ймовірно Ви би взяли чи ні участь у них?

Якою мовою Ви зазвичай розмовляєте вдома?

#біженці #Німеччина #Польща #Чехія #плани #повернення #України #ситуація #інтерес #життя #задоволення #громадянство #вибори #мова #УСП #USP

Джерело