Опитування громадської думки, проведене на замовлення LRT, показало, що половина жителів Литви (50%) відчували тривогу через спільні військові навчання Росії та Білорусі, які проходять у Білорусі. Жінки та люди старшого віку турбувалися частіше за інших.
Найбільше занепокоєні жінки та пенсіонери
Репрезентативне опитування литовців було проведено компанією „Baltijos tyrimai“ у період з 21 серпня по 2 вересня, тобто ще до початку самих навчань.
15% опитаних заявили, що точно відчувають тривогу, ще 35% – що радше відчувають. Трохи менше половини респондентів зазначили, що не бояться навчань (31% – скоріше ні, 13% – точно ні).
Найчастіше тривогу через «Запад» відчували жінки (56%) та люди віком понад 65 років (61%). Представник «Baltijos tyrimai» Ромас Мачюнас зазначив, що такі чинники, як місце проживання (місто або село) чи рівень доходів, у цьому випадку не мали значного впливу на рівень страху перед навчаннями Росії.
За його словами, реакція на «Запад» відображає загальні тенденції зацікавленості в актуальних подіях і військових темах.
«Це не означає, що чоловіки бояться менше за жінок. Можливо, вони просто більше цікавляться такою тематикою. Нас лякає те, про що ми знаємо менше або де не вистачає інформації», — зазначив він.
Навчання “Запад” | IMAGO / SNA / Scanpix nuotr.
Найменше тривоги висловлювали люди віком 30–49 років, яких Мачюнас назвав найбільш активними споживачами інформації. Натомість найстарші члени суспільства виявили найбільший рівень страху серед усіх соціальних груп — 61% заявили, що побоюються військових навчань.
«Це також може відображати загальний страх перед поверненням радянських часів», — припустив він.
Мачюнас наголосив, що лише 15% усіх респондентів відчували сильний страх, тоді як більшість сприймали загрозу, але без категоричних оцінок.
«Я б сказав, що це не так вже й багато», — додав представник дослідницької компанії.
Відмінності у ставленні серед національних меншин
Також простежується різниця між ставленням литовців і представників національних меншин у Литві. Порівняно з литовцями, представники національних меншин — російськомовні та польськомовні громадяни — удвічі рідше відчували загрозу через навчання. За словами Мачюнаса, це пов’язано із загальною симпатією до Росії та Білорусі серед цих груп.
«Якщо загалом ти не відчуваєш загрози, то і навчання сприймаєш інакше», — зазначив він.
Крім того, загрозу інакше сприймали ті, хто висловлює довіру до НАТО — ті, хто довіряє Альянсу, частіше відчувають загрозу з боку Росії та Білорусі. Згідно з опитуваннями, близько 70% жителів Литви заявляють, що довіряють НАТО.
Підсумовуючи, Мачюнас підкреслив важливість пояснювальної, а не залякуючої інформації під час подій на кшталт навчань «Запад».
«Інформація може бути двох типів: можна лякати, але навряд чи це потрібно, якщо немає прямої загрози», — вважає представник «Baltijos tyrimai».
Навчання “Запад” | IMAGO / SNA / Scanpix nuotr.
Заклики до розсудливості в соцмережах
За словами військового оглядача та командира 4-ї роти стрільців Сувальського регіону Егидіюса Папечкіса, він також помітив зростання страху через навчання.
«Дуже багато жінок зверталося до мене <…>. Щойно пів години тому переписувався — на роботі хвилюються всі жінки», — сказав він у понеділок і додав, що також зверталися родичі литовських військових.
На його думку, літні люди хвилюються більше, бо молодше покоління, як правило, має плани щодо дій у разі війни або готове долучитися до оборони.
«Люди старшого віку турбуються не так про себе, як про дітей і внуків», — сказав Папечкіс.
За його словами, багато новин про навчання оприлюднила литовська преса, тому реакція суспільства — природна, особливо враховуючи, що після навчань 2021 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Він звернув увагу на те, що в російських медіа інформації про навчання було дуже мало.
«Виходить, що ми створюємо більший інформаційний фон, ніж сама Росія», — припустив він.
Оглядач також звернув увагу на поширення інформації в соцмережах, яка часто спричиняла паніку. Зокрема, поширювались твердження про те, що уряд Литви не готовий закрити сухопутний кордон у разі загрози.
«Одні поширюють це з необережності, інші — можливо, з особистих міркувань, заради популярності. Думаю, багато тривоги надходить саме з соцмереж <…>. Бачив людей, яким хочеться сказати: будьте ласкаві, не пишіть подібного», — зауважив Папечкіс.
#геополітика #евроінтеграція #суспільство #тривога #психологія #Литва #соціологія #громадянськапозиція #опитування #Захід #політичнаситуація #громадськадумка #медіааналіз #дослідження #настрої #виклики #безпека #страхи #статистика #безпековаситуація #УСП #USP
