fbpx

У 2019 році МОН провело дослідження рівня сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи. У ньому взяли участь 3-ті класи, серед яких і пілотні НУШ. У цьому навчальному році планують другий етап дослідження, а поки “Нова українська школа” коротко розповідає про основні результати.

У цій статті:

  • навіщо проводили дослідження і хто брав участь;
  • як проводили дослідження;
  • результати: виконання учнями компетентнісних завдань, спостереження за учнями й учителями на різних уроках, анкетування учнів.

У наступному тексті читайте про рекомендації за результатами дослідження.

НАВІЩО ПРОВОДИТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Український центр оцінювання якості освіти започаткував дослідження того, наскільки у випускників початкових шкіл сформовані читацька та математична компетентності. Проте важливо дослідити, наскільки учні володіють м’якими навичками та як батьки, учні, вчителі та директори шкіл ставляться до реформи НУШ.

ХТО БРАВ УЧАСТЬ

2019 року провели перший етап дослідження. У ньому взяли участь третьокласники, які навчаються за старою системою (тобто за Держстандартом 2011 року), а також учні пілотних класів НУШ (які пілотують новий Держстандарт початкової освіти). Така вибірка дає змогу порівняти результати третьокласників, які навчаються за старим і новими стандартами.

У 2020/2021 навчальному році мають провести другий етап дослідження – з третьокласниками, які навчаються за новим стандартом. Тоді результати двох етапів можна буде порівняти і зробити висновки про успішність перезапуску початкової школи.

Також в дослідженні взяли участь батьки і вчителі цих учнів та керівники цих шкіл.

Географія дослідження – усі 24 області (окрім окупованих територій) та Київ. У кожній області представлено всі типи населених пунктів: обласні центри, великі міста з населенням понад 100 тисяч, малі міста, СМТ та села.

Вибірка шкіл – 150 вибраних випадково (адміністрація однієї школи відмовилася, тому фактично дослідження провели у 149-ти):

  • 25 пілотних шкіл (по одній у кожному регіоні);
  • 30 спеціалізованих шкіл, вибраних випадково;
  • 95 загальноосвітніх шкіл та НВК.

Відбір класів:

  1. Якщо на паралелі лише один клас, то його і вибирали для участі в дослідженні.
  2. Якщо на паралелі два класи, то за допомогою випадкового відбору визначали один клас.
  3. Якщо на паралелі більше двох класів (“А”, “Б”, “В” і т. д.), то обирали клас “Б”, що загалом збалансовувало ймовірність для класів “А” і “Б” бути представленими у вибірці.

Загалом вийшло 897 третьокласників.

ЯК ДОСЛІДЖУВАЛИ

Для оцінювання рівня сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи використовували:

  • компетентнісні завдання, за виконанням яких спостерігали експерти-педагоги відповідно до Форми (протоколу) спостереження;
  • Форма спостереження за виконанням компетентнісного завдання складалася з 13 закритих запитань щодо таких наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими;
  • анкета самооцінювання учнів із 6-ти закритих запитань щодо оцінки процесу виконання завдань, а також власної участі та внеску в діяльності групи;
  • форма спостереження за проведенням уроку вчителем, що передбачала фіксацію різних типів висловлювань, запитань, а також способів взаємодії педагога з учнями на занятті;
  • форма спостереження за роботою учнів на уроці, що передбачала фіксацію інформації про тривалість конкретних етапів заняття та типів активностей; час, впродовж якого учні працювали в парах, групах, індивідуально та колективно; різновиди діяльності, що відбувалися під час занять;
  • анкета учня (інформація про уподобання щодо навчальних предметів та різновидів діяльності на уроках; оцінка частоти певних подій, практик, заходів, пов’язаних із навчальним процесом);
  • анкета вчителя (ставлення до 32-х тверджень, які характеризують навчання в початковій школі; відповіді на 16 запитань щодо професійного досвіду, підвищення кваліфікації, навчально-методичного забезпечення, методів роботи);
  • анкета батьків (запитання про реформу НУШ та ставлення до неї, про взаємодію з дитиною та закладом освіти);
  • протокол (форма) інтерв’ю з керівником школи (опитування директорів шкіл про імплементацію реформи НУШ на локальному рівні, про професійні та управлінські виклики у зв’язку з реформою, про взаємодію з колегами, учнями та батьками).

РЕЗУЛЬТАТИ

Рівень сформованості наскрізних умінь:

Для аналізу застосовували чотирирівневу шкалу – високий, достатній, середній і низький рівні. Учні працювали в групах переважно по 6 осіб.

  • Більше половини груп учнів на достатньому та високому рівнях володіють усіма наскрізними уміннями з чинного Держстандарту (читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами).
  • Немає жодного наскрізного вміння, за яким б у третьокласників у груповій взаємодії домінували показники низького рівня.
  • Групи учнів з класів із високою наповненістю (понад 30 учнів) впоралися з компетентнісними завданнями краще, ніж групи учнів з класів із середньою (від 20 до 30 учнів) та невисокою наповненістю (до 20 учнів).
  • У групах учнів загальноосвітніх шкіл нижчі показники за всіма наскрізними вміннями порівняно з групами учнів спеціалізованих та пілотних шкіл.
  • Учні пілотних класів показали кращі результати за уміннями: співпраця, ухвалення рішень, розв’язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність, творчість. Розбіжність у групах учнів закладів різних типів – понад 10%.
  • Учні спеціалізованих шкіл мають кращі результати в уміннях, пов’язаних із твердими навичками, – “читанням з розумінням” і “критичне та системне мислення”.
  • Учні з сільських шкіл випереджають учнів із міст у розвитку вміння співпрацювати, розв’язувати проблемні завдання, ухвалювати рішення. Водночас, з-поміж груп учнів, які не впоралися з компетентнісними завданнями, переважають групи із сільських шкіл.
  • Здебільшого показники розвитку наскрізних умінь у груп учнів зі шкіл маленьких міст нижчі, але не суттєво, ніж показники учнів зі шкіл великих міст та сіл.
  • Жодна група не продемонструвала розвиток “читання з розумінням” на низькому рівні, водночас на високому рівні – лише 22% груп учнів.
  • Наскрізні уміння, які потребують когнітивних зусиль (читання з розумінням, здатність висловлювати свої думки, критичне та системне мислення) проявляються в груповій взаємодії гірше, ніж наскрізні уміння, пов’язані з емоційною та сферою комунікації.
  • 88% груп учнів на достатньому та високому рівнях спроможні керувати власними емоціями та зберігати позитивний емоційний фон під час виконання компетентнісних завдань.
  • 70% груп учнів виявили уміння запобігати конфліктним ситуаціям.
  • 77,2% продемонстрували вміння працювати в групах на достатньому та високому рівнях.
  • Низькі результати виявлено з розвитку умінь критичного та системного мислення – 42% груп учнів мають результати низького та середнього рівнів, лише 7% – високого.
  • 46,75% груп учнів продемонстрували ініціативність на низькому та середньому рівнях.
  • Найбільшу частку результатів низького рівня (21,5%) виявлено з розвитку вміння обґрунтовувати власну позицію.

Спостереження за роботою учнів (загальні результати):

Експерти провели спостереження за 546-ми уроками з різних предметів: української мови та / або літературного читання (220), математики (133) та з курсу “Я досліджую світ” або з природознавства / основ здоров’я / трудового навчання (125).

  • Переважає загальнокласна форма організації роботи учнів, якою керує учитель, а роботі учнів у парах та невеликих групах відводиться близько 5-ти хвилин на уроці (13% часу).
  • Робота учнів у парах майже вдвічі довша на уроках у пілотних школах, ніж у спеціалізованих школах та закладах загальної середньої освіти. Також у них майже в 2,5 рази довше триває робота учнів у групах, якщо порівняти зі спеціалізованими школами, і вдвічі – порівняно із ЗЗСО.
  • Майже дві третини урочного часу (близько пів години) учні займаються адаптивною активністю: слухають учителя, працюють у зошитах, із підручником, беруть участь у перевірці знань тощо.
  • На неадаптивну активність (проявляють творчу / дослідницьку активність, беруть участь у дидактичних та інших іграх, проявляють позитивні або негативні емоції тощо) припадає близько 10-13 хвилин. Серед них виявлення власної ініціативи в середньому триває менше хвилини.
  • Учні в пілотних школах витрачають менше часу на адаптивну активність і більше на неадаптивну, ніж спеціалізованих шкіл та ЗЗСО.
  • Учні більше ставлять запитань за урок, ніж роблять повідомлень. Це відповідає віковим особливостям молодших школярів і свідчить про їхню потребу в підтримці вчителя. Те, що учні більше ставлять на уроках спонтанних чи організаційних запитань, ніж пов’язаних із роз’ясненням, обґрунтуванням чогось або інших суттєвих питань, може бути пояснено з тим, що учні не дуже залучені в процес пізнання на уроках, але для них важлива увага вчителя. Це підтверджується тим, що в класах із невеликою наповнюваністю, тобто там, де вчитель може приділити кожній дитині більше часу, учні ставлять більше спонтанних та організаційних запитань.
  • Розмовним навичкам приділяється чимало уваги протягом дня, проте активність, за якої учні виступали би ініціаторами спілкування (наприклад, проводили інтерв’ю, опитування) трапляються рідко.
  • Учні проводили власні спостереження вдвічі рази рідше, ніж переписували записи з дошки; проводили експеримент в дев’ять разів рідше, ніж слухали, як учитель читає. При цьому, якщо враховувати, що учні опрацьовували літературні тексти приблизно в 2,5 рази частіше, ніж читали й опрацьовували інформаційні тексти, рідко читали карти, плани, діаграми, таблиці та ще рідше досліджували моделі геометричних об’єктів або створювали щось із різних матеріалів, то, роблять висновки дослідники, інформація про навколишній світ і можливості взаємодії з ним через дослідження (спостереження та експеримент) та роботу з різними матеріалами, представлені в навчанні молодших школярів у обмеженому вигляді.

Спостереження за роботою учнів на уроках математики:

  • Більше часу – адаптивна активність (працюють у зошитах; із підручником; беруть участь у перевірці знань тощо) та менше – неадаптивна (проявляють творчу / дослідницьку активність; беруть участь у дидактичних та інших іграх тощо). Дослідження показує, що це стосується всіх навчальних закладів, включаючи пілотні.
  • Учні в малих класах трохи більше, ніж інші, дискутують і спілкуються з учителем та однокласниками й беруть участь у дидактичних та інших іграх. Це ж саме стосується і сільських шкіл.
  • Учні переважно займаються різновидами активності, які співвідносні з математичною освітньою галуззю, але в пілотних школах удвічі більше використовували такі різновиди активності як виконання завдань на пошук власних рішень; виконання завдань, спрямованих на пошук креативних рішень; читання карт, планів, діаграм, таблиць та дослідження моделей геометричних об’єктів і користування ними. У непілотних школах трохи частіше практикували виконання розрахунків; розв’язували текстові завдання, слухали вчителя, який представляв готові способи.
  • Інтеграція різновидів активності, співвідносних із різними освітніми галузями, хоча і обмежено, але представлена на уроках математики. Найчастіше інтеграція траплялася на уроках математики в спеціалізованих школах: читання й опрацювання інформаційних текстів, читання й опрацювання літературних текстів, проведення інтерв’ю, опитування.
  • У пілотних школах дещо більше, ніж у спеціалізованих, були такі різновиди активності: практикування розмовних, граматичних навичок.
  • У ЗЗСО більше, ніж в інших закладах, учні займалися творчою діяльністю (малювали, вирізали) та слухали, як учитель читає.

Спостереження за роботою учнів на уроках української мови та / або літературного читання:

  • У пілотних школах, школах із класами понад 30 учнів та школах великих міст усі форми організації учнів використовуються більш збалансовано, ніж в інших. Причиною цього може бути як свідоме дотримання учителем філософії та методології НУШ, так і труднощі в утриманні вчителем уваги на собі в класах із понад 30-ма учнями.
  • Учителі, які працюють в малих класах (як правило, в сільських школах), переважно використовують загальнокласну форму організації роботи, яку легше використовувати в малих класах, ніж у великих.
  • У пілотних школах, де реалізується інтегрований курс, більший відсоток часу учні проявляють творчу / дослідницьку активність, дискутують і спілкуються з учителем та однокласниками, розповідають, діляться досвідом.
  • У спеціалізованих школах та пілотних класах учні більше висловлюють власні суттєві пропозиції та ідеї, ставили інші суттєві запитання, ніж у ЗЗСО.
  • Переважно учні займаються тими різновидами активності, які відповідають таким різновидам мовленнєвої діяльності, як говоріння, слухання, читання, письмо (традиційні для мовно-літературної галузі).
  • У пілотних школах удвічі чи більше разів учні виконували завдання на пошук власних рішень, потрібної інформації в кількох джерелах, обирали джерела для читання і пояснювали вибір, розв’язували проблеми з повсякденного життя, розповідали про свій досвід творчості. Натомість, менше слухали, як вчитель читає, та переписували текст.
  • Отримані дані дозволяють стверджувати, що інтегрований підхід, який впроваджується в НУШ, не є принципово новим для уроків української мови в початкових класах, інтеграція різновидів активності, співвідносних з різними освітніми галузями, трапляється як у пілотних, так і в інших класах.

Спостереження за роботою учнів на уроках з курсу “Я досліджую світ” або з природознавства / основ здоров’я / трудового навчання:

  • Учні більше часу працюють у групах, ніж на уроках з інших предметів. Показники щодо роботи в парах майже не відрізняються.
  • У пілотних школах групова робота учнів трапляється ще частіше, ніж в інших школах. Але той факт, що робота в парах не збільшується на цих уроках, може бути свідченням, що вчителі не приділяють особливої уваги формуванню в учнів самоконтролю, бо саме робота в парах є проміжною ланкою в передачі учням дії контролю від учителя.
  • Попри те, що на цих уроках у школах різних типів зберігається пріоритет за адаптивною активністю (слухають, як учитель говорить / читає, працюють у зошитах, у підручниках тощо), час на неадаптивну активність (проявляють творчу / дослідницьку активність, дискутують, спілкуються з учителем, беруть участь у дидактичних та інших іграх тощо) збільшується.
  • У пілотних школах тенденція до зростання часу на неадаптивну активність простежується яскравіше, ніж в інших школах.
  • У всіх типах навчальних закладів, незалежно від наповнюваності класів чи місця розташування, спостерігається збільшення кількості цікавих спровокованих висловлювань та власних суттєвих пропозицій учнів. Це може бути пояснено їх більшою залученістю до пізнання.
  • У школах різних типів учні приблизно з однаковою періодичністю проводили власні спостереження; розв’язували проблеми з повсякденного життя; проводили інтерв’ю, опитування; практикували орфографічні та граматичні навички; редагували короткі письмові висловлювання. Ці різновиди активності співвідносяться з кількома галузями, а тому можна стверджувати, що незалежно від типу навчального закладу, здійснюється інтеграція різновидів активності.
  • У ЗЗСО та спеціалізованих школах учні частіше проводили експеримент чи обговорювали хід експерименту, ніж у пілотних школах.

Спостереження за роботою вчителів:

  • Вчителі у всіх школах частіше підтримують такий тип взаємодії з учнями, як домінування / конфлікт.
  • Прояви співпраці між учителем та учнями трапляються вдвічі рідше, ніж домінування з боку вчителя.
  • На уроках української мови в класах менше 20 учнів дискусія трапляється частіше, ніж у малих класах на уроках математики. Це відображає специфіку традиційного підходу до шкільної освіти, де учителі розвиток діалогічного мовлення пов’язують лише з уроками української мови.
  • На уроках математики та української мови / літературного читання типові висловлювання, які констатують домінування / конфлікт (надає вказівки; говорить, читає, веде бесіду з учнями; ставить запитання щодо перевірки знань) трапляються частіше, ніж сукупно в усіх інших предметах. Ці відмінності помітні більше в спеціалізованих та ЗЗСО, ніж у пілотних школах.
  • На уроках “Я досліджую світ” або природознавства / основ здоров’я / трудового навчання вчитель значно менше дає вказівки та ставить запитання для перевірки знань, якщо порівняти з сукупними даними зі всіх інших уроків. Також на цих уроках типові висловлювання, які констатують співпрацю, представлені частіше.
  • На уроках української мови в пілотних класах була більша кількість таких типових висловлювань учителя, як приймає пропозиції та ідеї, слухає, підтримує, спонукає до самостійного пошуку, ставить відкриті запитання щодо роз’яснення. Водночас, у спеціалізованих школах та ЗЗСО показники з цих типових висловлювань збігаються з сукупними даними по всіх предметах.
  • Домінування / конфлікт переважає в навчальних закладах у сільській місцевості, у класах з наповнюваністю учнів до 20 осіб, а також у ЗЗСО.

Опитування учнів:

  • У 2 класі учням найбільше подобалися уроки математики, фізкультури та образотворчого мистецтва. Учні пілотних шкіл до улюблених також віднесли “Я досліджую світ”. У великих містах з-поміж улюблених предметів також – трудове навчання та іноземна мова. Уроки української мови більше до вподоби учням з сільських шкіл.
  • Дівчата частіше з-поміж улюблених предметів називали образотворче мистецтво (51,1%) та математику (47,6%), хлопці – математику (59%) та фізкультуру (58,1%).
  • На уроках у 2 класі учні найбільше любили читати (52,1%), працювати з кимось у парі або в групах (51,5%). Дівчатам більше подобалося виготовляти щось руками (вирізати, клеїти, малювати), тоді як хлопцям – рахувати, робити обчислення.
  • Учням у великих містах частіше за інших подобалося виготовляти щось руками, а також проводити дослідження.
  • Учні пілотних шкіл серед улюблених різновидів робіт вказували “проводити дослідження” та “виготовляти щось руками”. Водночас їм дещо менше подобалось читати щось і “виконувати домашні завдання”.
  • Незважаючи на те, що більшість учнів обирали математику своїм улюбленим предметом, лише третина вказали, що їм подобається рахувати, робити обчислення. Найменше учням подобалося обговорювати щось у класі з однокласниками та вчителькою.
  • Загалом у школах дружнє освітнє середовище. Так, лише 3% учнів зазначили, що їх сварили за щось, 6,3% – що “вчителька говорила, що в неї немає часу займатися зі мною окремо”, 9% – “однокласники не хотіли зі мною працювати на уроці”. Водночас, майже у кожного четвертого учня щодня не було бажання йти до школи, а кожному другому заважав шум на уроці.
  • Учні в класах з невисокою наповнюваністю (до 20-ти), зазначили про комфортнішу атмосферу в школі: вони частіше щодня отримують позитивний зворотний зв’язок від вчителя (21,9% проти 13,1% у класах, де навчаються понад 30 учнів) і рідше не хочуть йти до школи (18,8% проти 25,8%).
  • Кожен четвертий визначив, що рідко на уроках вони працювали з однокласниками в групах або в парах, грали в цікаві ігри, використовували техніку або проводили урок поза класом (66,1% учнів зазначили, що таке було дуже рідко). Частіше про такі форми та методи роботи зазначали учні пілотних шкіл: 82% із них часто працюють у групах (проти 56,6% у спеціалізованих та 59,7% у ЗЗСО), 75% – грають у цікаві ігри на уроках (проти 62,3% та 60,8% відповідно).
  • Майже третина учнів зазначили, що рідко отримують похвалу за успіхи від учителя. Частіше хвалять за успіхи в навчанні тих, хто навчаються у великих містах.
  • З-поміж улюблених уроків у 3 класі так само учні назвали математику, фізичну культуру та образотворче мистецтво. У пілотних школах математику відносять до улюблених навчальних предметів дещо менше учнів (26% проти 29,1% у спеціалізованих і 31,5% у загальноосвітніх), натомість тут більше люблять образотворче мистецтво (17,6% проти 6,9% у спеціалізованих і 11,1% у загальноосвітніх) та інформатику (11,9% проти 6,1% та 7,8% відповідно). Фізичну культуру менше люблять учні у великих містах (14%), ніж у малих (19%) та селах (21,5%).
  • Третьокласникам найбільше подобається на уроках малювати, писати й читати, розв’язувати. Малювання є улюбленим заняттям навіть у тих, хто найдужче люблять математику.
  • Улюблений предмет – математика – одночасно виявився тим, який учням найбільше не подобається. Серед причин нелюбові – “треба думати”, “писати”, “вона складна”, “робити задачі”.
  • Причини нелюбові до української мови – “багато писати”, “треба вчити”, “нудно”, “писати диктанти”, до іноземної мови – “не розумію”, “вона нудна”, “вчителька кричить”.
  • Крім проблем, пов’язаних з опануванням навчальних предметів, учні також скаржаться на надмірний шум у класі, школі (6%), булінг (3,6%), надмірну кількість домашніх завдань (2,4%) та харчування. Зовсім мало дітей поскаржилися на вчителів (“вчителька кричить”).
  • Майже третина учнів (29%) нічого б не змінювали на уроках, якби мали таку можливість (серед учнів пілотних шкіл цей відсоток вищий – майже 36%).

Повністю із результатами дослідження можна ознайомитись у документі нижче:

 

“Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Джерело

COVID-19 Live