Настрої та оцінки українських біженців, що повертаються на Батьківщину (квітень–травень 2022р.)

Результати опитування громадян України віком від 18 років, які на початку російської агресії виїхали з України у зв’язку з воєнними діями, і зараз повертаються в Україну. Опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова у Закарпатській області. З 11 квітня по 6 травня 2022 року були опитані 105 респондентів.

Деякі результати наводяться у порівнянні з даними опитування громадян України, що виїжджали з країни у зв’язку з воєнними діями (опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова на пунктах пропуску через державний кордон України у Закарпатській області, з 15 березня по 1 квітня 2022 року був опитаний 101 респондент).

Біженці, що повертаються до України: штрихи до портрету

Серед громадян України, які на початку російської агресії виїхали з України у зв’язку з воєнними діями, і зараз повертаються в країну, переважають жінки (87%, так само як жінки становили більшу частину тих, хто виїжджав з країни на початку війни).

Якщо серед тих, хто на початку війни виїжджав з країни, найбільшу групу респондентів становили люди віком від 30 до 39 років (37%), то серед тих, хто повертається, частка представників цієї вікової групи становить 25%. Це може бути пов’язано з тим, що серед тих, хто повертається, менше порівняно з тими, хто виїжджав, людей, які їдуть з дітьми (відповідно 45% і 63%), а саме представники вікової групи 30-39 років найчастіше мають неповнолітніх дітей. І, відповідно, серед тих, хто в’їжджає, порівняно з тими, хто виїжджав, більше тих, хто їде сам (відповідно 31% і 13%). Що свідчить про те, що ті громадяни України, які мають неповнолітніх дітей, поки що рідше повертаються в Україну (або ж, як говорили інтерв’юерам деякі з них, залишають дітей на інших родичів, а повертаються в країну самі).

Ще 6% респондентів відповіли, що повертаються разом з внуками, 14% — з чоловіком чи дружиною, 12% — з батьками (своїми чи свого чоловіка/жінки), 10,5% — з іншими родичами, 5% — з друзями, знайомими.

Як і серед тих, хто виїжджав, переважну більшість тих, хто повертається (66%) становлять люди з вищою або незакінченою вищою освітою, 24% — із середньою спеціальною освітою, і лише 10,5% — із загальною або неповною середньою освітою.

Як і серед тих, хто виїжджав, найбільш представленими серед опитаних соціальними групами є кваліфіковані робітники (23%) та висококваліфіковані фахівці (22%), але менше представлені підприємці (8%, тоді як серед тих, хто виїжджав, вони становили 20%).

Серед тих, хто виїжджав, більше половини становили жителі Сходу та Півдня країни (51,5%) і центральних областей (45%, у тому числі 31% — жителі Києва та Київської області), і лише 4% — жителі західних областей. Серед тих, хто повертається, переважну більшість (69%) становлять жителі центральних областей — переважно це жителі Києва (35%) та Київської області (17%). 12% тих, що повертаються — жителі Східного регіону, 9% — Південного регіону, 10,5% — Західного регіону.

73% опитаних відповіли, що після повернення в Україну планують поселитися в тій же області, де проживали до війни, 26% — що планують поселитися в іншій області (переважно це жителі Східного регіону).

Ті, хто планує поселитися в іншій області, а не тій, в якій проживали до війни, частіше називають області Західного регіону (15% усіх опитаних), або Київ чи Київську область (7%).

Як і серед тих, хто виїжджав, серед тих, що повертаються, більшість (53%) відповіли, що вдома говорять переважно російською мовою, 43% — українською, 1% — іншою мовою. Але так само більшість (72%) опитаних вважають рідною українську мову, 16% — російську, 1% — іншу мову.

79% респондентів відповіли, що мали роботу до війни. Серед тих, хто до війни мав роботу, 49% впевнені, що після повернення будуть працювати там само, де й працювали раніше, ще 28% сподіваються на це, 7% сподіваються знайти іншу роботу, а 16% ще не знають, де будуть працювати і чи їм вдасться знайти роботу.

Оцінка респондентами допомоги, що їм надавалася

Відповідаючи на запитання, чи отримували вони будь-яку допомогу під час перебування за кордоном, 64% респондентів відповіли, що отримували допомогу від державних органів країни перебування, 64% — що отримували допомогу від пересічних громадян країни перебування, з якими вони раніше не були знайомі, 56% отримували допомогу від волонтерських організацій, 39% — від родичів, знайомих, друзів, 29% — від Української держави, 18% — від релігійних організацій, 18% — від закордонних фондів, установ, підприємств. Лише 4% відповіли, що не отримували жодної допомоги.

Оцінюючи підтримку та допомогу, яка була їм надана в країні, де вони перебували, з боку державних органів країни перебування, недержавних організацій, громадян цих країн, 62% відповіли, що дуже нею задоволені, 29% — що скоріше задоволені, 6% — що скоріше не задоволені, і жоден не відповів, що зовсім нею не задоволений.

Самооцінка психологічного стану

Оцінюючи власний психологічний стан на 24 лютого (на початок війни) за шкалою від 0 до 10, де 0 означає «максимальний рівень спокою, упевненості», а 10 відповідає максимальному рівню паніки, страху, невпевненості, респонденти його оцінили в середньому 7,9 балами (57% оцінили балами від 8 до 10, що відповідають високому рівню паніки, страху, невпевненості).

Оцінюючи власний психологічний стан на час опитування, респонденти його оцінили в середньому 5,5 балами. При цьому частка тих, хто оцінив його балами від 8 до 10, зменшилася порівняно з початком війни з 57% до 15%, що свідчить про істотне покращення психологічного стану порівняно з початком війни.

94% опитаних вірять у те, що Україна переможе в цій війні, і жоден з опитаних не дав негативної відповіді (6% — вагаються з відповіддю).

Оцінка дій державного керівництва України та міжнародної допомоги

Дії державного керівництва України під час російської агресії 80% респондентів оцінюють позитивно, лише 2% — негативно (18% не змогли оцінити).

47% опитаних вважають достатньою допомогу міжнародного співтовариства Україні, 36% — вважають, що допомога і підтримка України з боку інших країн повинна бути більшою. Тоді як у другій половині березня серед тих, хто виїжджав з України, вважали її достатньою 35%, вважали недостатньою — 43%.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

(дані у таблицях наведені у відсотках до всіх опитаних, якщо не вказано інше)

Стать респондента:

Вік респондента:

Яку освіту Ви отримали?

Ваш соціальний статус:

Ви повертаєтеся з-за кордону: (виберіть всі варіанти, що Вам підходять)

До початку війни (до 24 лютого) Ви проживали…

В якій області Ви проживали до початку війни (до 24 лютого)?

Після повернення в Україну Ви плануєте поселитися в тій же області, де проживали до війни, чи в іншій?

Якщо в іншій, то в якій саме?

Якою мовою Ви переважно розмовляєте вдома?

Яку мову Ви вважаєте рідною?

Чи мали Ви роботу до війни?

Після повернення чи матимете Ви роботу?, % серед тих, мав роботу до війни

Скажіть будь-ласка чи отримували Ви будь-яку допомогу під час Вашого перебування за кордоном? ( респондент міг обрати всі слушні варіанти відповіді )

Оцініть підтримку та допомогу, яка була Вам надана в країні, де Ви перебували, з боку державних органів країни перебування, недержавних організацій, громадян цих країн. Наскільки Ви задоволені нею?

Як Ви оцінюєте дії державного керівництва України під час російської агресії?

Чи вірите Ви в те, що Україна переможе в цій війні?

Чи вважаєте Ви достатньою допомогу міжнародного співтовариства Україні?

Оцініть будь-ласка за шкалою від 0 до 10 Ваш стан на 24 лютого (початок війни), де 0 означає максимальний рівень спокою, упевненості, а 10 максимальний рівень паніки, страху, невпевненості

Оцініть будь-ласка за шкалою від 0 до 10 ваш стан на сьогодні (час коли ви перетинаєте кордон), де 0 означає максимальний рівень спокою, упевненості, а 10 максимальний рівень паніки, страху, невпевненості

Джерело