fbpx

Попри зусилля Пекіна, народжуваність у Китаї падає. За даними, опублікованими 18 січня Національним бюро статистики країни, 2021 роуц народилося 10,6 млн. китайців, що на 1,4 млн. менше, ніж 2020-го. Упродовж п’яти років поспіль ріст населення сповільнювався, а торік кількість смертей – 10,1 млн – наблизилося до народжень. Це дає змогу припустити, що населення може незабаром почати скорочуватися.

Упродовж останніх десятиліть населення цілої планети стрімко зростало. Іздавалося, процес не зупинити. Але тепер приріст сповільнюється, а в наступні десятилітя зупиниться. Водночас населення планети, особливо розвинених країн, стрімко старіє.

Як ми заполонили планету

Зараз у світі понад 7,92 млрд людей. Очікується, що впродовж 2022 року подолаємо позначку 8 млрд. Кожен новий мільярд прибуває швидше за попередній. 10 років тому ми переступили поріг у 7 млрд. Про це йдеться у статті на сайті “Світового економічного форуму”.

Зростання населення планети по регіонах з 3000 року до н. по 2000 н.е.
Автор: Our World in Data

Станом на 3000 до н. е. людей можна було знайти переважно в Центральній Америці, Середземномор’ї, “Родючому півмісяці” й деяких частинах Індії, Японії і Китаю. Не випадково землеробство незалежно відкрили в багатьох частинах світу під час неолітичної революції.

Світовий приріст населення 1700-ті – 2100-ті роки
Автор: Our World in Data

Експонентне зростання населення почалося приблизно під час Другої сільськогосподарської революції, яка розпочалася в XVII ст. у Великій Британії. Саме тоді вкорінилися нові технології та аграрні традиції, що дозволили збільшувати запаси їжі безпрецедентними темпами. Незабаром ці відкриття поширилися світом і це призвело до повсюдного зростання населення. Перший мільярд припав на 1803 рік.

Потрібна була історія людства до 1803 року, щоб населення досягло 1 млрд. Наступний мільярд зайняв 124 роки, а ще наступний – 33 роки. Подальші мільярди були кожні приблизно 10 років


Була потрібна вся історія людства до 1803 року, щоб населення досягло 1 млрд. Наступний мільярд зайняв 124 роки, а наступний – ще 33 роки. Подальші мільярди були кожні приблизно 10 років. Але, схоже, людство досягає піку, і кожен майбутній мільярд досягатиметься дедалі довше.

Час, який знадобився людству, щоб вирости ще на 1 млрд людей
Автор: Our World in Data

Через падіння коефіцієнта народжуваності, тобто кількості дітей на одну жінку впродовж її життя, темпи зростання населення світу за певний час уже знижувалися. Для відтворення чисельності населення на жінку має бути 2,1 дитини. Щоразу, як темпи зростання наближаються до нуля, крива населення стає все менш експоненціальною. Ріст вирівнюється, і за декілька десятиліть може замінитися спадом.

Попри те, що темпи зростання сповільнюються, є ще частини світу, де досі швидко прибувають нові люди. З 1973 року населення Азії зросло на 100% – із 2,3 млрд. до 4,6 млрд. осіб. Для порівняння, за той же період населення Європи зросло з 670 млн. до 748 млн., тобто на 11%.

Дивний новий світ депопуляції

Населення світу, імовірно, досягне піку 2064 року і становитиме приблизно 9,7 млрд людей. А потім до 2100-го скоротиться орієнтовно до 8,8 млрд, ідеться в дослідженні, опублікованому в авторитетному науковому журналі The Lancet.

До 2100 року в 183 із 195 країн чисельність населення зменшуватиметься

Дослідники з Інституту показників та оцінки здоров’я Медичної школи Вашингтонського університету підрахували, що до 2100 року в 183 зі 195 країн чисельність населення зменшуватиметься, якщо низька народжуваність не компенсуватиметься імміграцією.

Нові прогнози наголошують на величезних проблемах економічного зростання через скорочення робочої сили, високе навантаження на системи охорони здоров’я та соціальної підтримки населення, яке старіє, і наслідки для влади цих країн.

Щорічний приріст населення планети з 1950-х до 2100-х років
Автор: Our World in Data

За оцінками, до 2100-го у світі буде 2,37 млрд людей понад 65 років проти 1,7 млрд молодше 20 років. Це штовхатиме країни до ліберальної міграційної політики через скорочення людей працездатного віку.

“ХХI ст стане свідком революції історії людської цивілізації. Африка та арабський світ визначатимуть майбутнє, тоді як Європа й Азія втратять вплив. Вік – багатополярний, із домінуванням Індії, Нігерії, Китаю та США. Це буде новий світ, до якого треба готуватися сьогодні”, – каже головний редактор The Lancet доктор Річард Гортон.

Прогнозують, що глобальний коефіцієнт народжуваності неухильно спадатиме з 2,37 2017 року до 1,66 до 2100-го. Водночас показники впадуть приблизно до 1,2 в Італії та Іспанії та 1,17 – у Польщі. Зменшення коефіцієнта на 0,1 еквівалентне 500 млн. осіб на планеті 2100 року.

За прогнозами, населення Африки на південь від Сахари потроїться впродовж століття: з 1,03 млрд 2017 року до 3,07 млрд 2100-го, бо рівень смертності там знижується. У Північній Африці й на Близькому Сходу 2100 року буде більше населення – 978 млн проти 600 млн 2017-го. У решті світу кількість населення буде, імовірно, зменшуватися, якщо там не станеться масової імміграції.

Популяції, які найшвидше скорочуються, будуть в Азії, Центральній і Східній Європі. Очікується, що населення скоротиться більш ніж удвічі в 23 країнах, зокрему в Японії – зі 128 млн 2017 року до 60 млн 2100-го, Іспанії – із 46 до 23 млн, Італії – із 61 до 31 млн, Португалії – з 11 до 5 млн і Південній Кореї – з 53 до 27 млн. Очікується, що ще в 34 країнах населення скоротиться на 25-50%, зокрема в Китаї – з 1,4 млрд до 732 млн.

За прогнозами, у міру зниження народжуваності та збільшення тривалості життя кількість дітей у світі до 5 років скоротиться на 41% – із 681 млн 2017 року до 401 млн 2100-го, а кількість осіб понад 80 років збільшиться вшестеро – зі 141 млн до 866 млн.

Також глобальне співвідношення безробітних дорослих до тих, хто має роботу, було прблизно 0,8 2017 року. І збільшиться до 1,16 2100 року, якщо підхід до роботи за віком і статтю не зміниться.

Китай за загальним рівнем ВВП має обігнати США 2035 року

У дослідженні вивчали економічні наслідки скорочення кількості працездатного населення. Хоча Китай має обігнати США за загальним рівнем ВВП 2035 року, але швидке скорочення населення з 2050-го й надалі зменшить його економічне зростання. У результаті очікують, що США повернуть перше місце до 2098 року, якщо імміграція й далі підтримуватиме робочу силу Америки.

Прогнозують, що кількість дорослих працездатного віку в Індії скоротиться із 762 млн. 2017 року до приблизно 578 млн. 2100-го. Країна стане однією з небагатьох великих держав Азії, яка збереже свій працездатний вік населення за сторіччя. Очікують, що Індія перевершить чисельність робочої сили Китаю, де кількість робітників зменшиться з 950 млн до 357 млн і підніметься в рейтингу ВВП із сьомого на третє місце.

Африка на південь від Сахари, імовірно, стане могутнішим континентом на геополітичній арені зі зростанням населення. За прогнозами, Нігерія буде єдиною країною серед 10 найгустонаселеніших у світі, у якій населення працездатного віку зростатиме впродовж сторіччя – з 86 млн 2017 року до 458 млн 2100 року. Це сприятиме швидкому економічному росту її ВВП із 23-го місця 2017-го до дев’ятого до 2100-го

У той час, як Велика Британія, Німеччина та Франція залишаться в передіку перших 10 країн із найбільшим ВВП, Італія опуститься з дев’ятого місця 2017 року на 25-е 2100-го, а Іспанія з 13-го на 28-е місце, відбиваючи темпи скорочення населення.

Дослідження передбачає, що скорочення чисельності населення може бути компенсоване імміграцією. Оскільки країни, які заохочують ліберальну міграцію, зможуть краще підтримувати чисельність населення та економічне зростання навіть за умов зниження рівня народжуваності. Але тут постають проблеми з інтеграцією мігрантів та уникнення соціальної напруги.

Деякі країни з народжуваністю нижчою за рівень відтворення, як-от США, Австралія, Канада, імовірно, збережуть населення працездатного віку завдяки міграції. Але є ризик посилення крайніх правих партій і розпалювання ксенофобії в державах із великою міграцією

Модель показує, що деякі країни з народжуваністю нижче за рівень відтворення, як-от США, Австралія та Канада, імовірно, збережуть населення працездатного віку завдяки міграції. Але автори зазначають, що є ризик посилення крайніх правих партій і розпалювання ксенофобії в країнах із високою міграцією.

Автори кажуть: хоча в дослідженні використовували найкращі доступні дані, прогнози не завжди передбачають те, що станеться, оскільки певні чинники не зазначені в моделі, і можуть змінитися темпи народжуваності, смертності чи міграції.

Що багатші й розвиненіші ми, то менше в нас дітей

До 1970-х населення світу зростало, потім почало знижуватися, пише видання Focus Economics. Спочатку в Європі й Північній Америці, а потім в Азії та Латинській Америці. У цих регіонах поєднання індустріалізації, ширшого доступу до протизаплідних засобів і зміни ролі жінок у суспільстві призвело до різкого падіння рівня народжуваності та швидкого збільшення середнього віку населення. Щойно у світі добробут і знання підвищуються, коефіцієнт народжуваності падає – діти стають “дорогими”, їх потрібно багато років навчати, і не відправиш допомагати збирати врожай із раннього дитинства.

Кількість дітей на одну жінку в регіонах світу
Автор: Our World in Data

І лише в Африці коефіцієнт народжуваності залишається незмінно високим. Це частково пов’язано з бідністю і браком освіти. У результаті, за прогнозами ООН, до 2100 року 40% всіх людей планети будуть африканцями, порявняно із 17% зараз. Водночас частка Європи спаде з 10% до менш як 6%. Частка Азії із 60% – до 43%.

Світовий розподіл людей по регіонах
Автор: Our World in Data

В Африці можуть розпочатися соціальні заворушення, оскільки влада не зможе дати робочі місця кількості молодих людей, що зростає. Це може означати нові конфлікти й дедалі сильніші міграційні кризи для Європи

Неминуче зростання економік Африки і покращення доступу до освіти призведе до зниження швидкості росту населення там. Можливо, молодий континент піддаватиметься соціальним заворушенням, оскільки уряди не зможуть надавати робочі місця кількості молодих людей, що зростає. Це може означати нові конфлікти й дедалі сильніші міграційні кризи для Європи.

Незрозуміло, чи зможуть африканські лідери пройти сценарій, що з успіхом випробували в країнах Азії впродовж останніх десятиліть, і який призвів до розвитку великих виробничих секторів для поглинання надлишкової робочої сили. Коли країни Африки мають низькі зарплати й конкурентні переваги в таких галузях, як-от видобуток і просте перероблення сировини, багатьом бракує інших важливих компонентів, які стимулювали промислову революцію в Азії – доступ до капіталу, надійну інфраструктуру та, головне, стабільне тривале управління.

Широке впровадження 3D-друку й досягнень у галузі робототехніки може також наблизити виробництво товарів до кінцевих користувачів і звести нанівець таку цінову перевагу ринків, що розвиваються, як дешева робоча сила. Цифрова революція ХХI ст. породила нову хвилю передових машин, ще більше автоматизувавши складні завдання, і поставивши під загрозу некваліфікованих працівників. Це особливо важливо для країн, що розвиваються, і країн із ринковою економікою, яка формується.

Розвинутий світ, що старіє

Водночас багаті країни зіштовхнуться з іншим сценарієм – швидкого старіння населення. Є кроки, які влада може здійснити, щоб пом’якшити тенденцію – підвищити участь жінок у роботі, стимулювати народжуваність, підвищити пенсійний вік і заохочувати міграцію.

Але такі реформи можуть виявитися політично чутливими – через протести влада Франції відмовилася від підвищення пенсійного віку до 64 років. Японія – нація, що старіє найшвидше у світі. Попри нещодавні імміграційні зміни, спрямовані на заохочення більшої кількості іноземних робітників в умовах браку робочої сили, влада зупинила реформи через негативну реакцію суспільства. У країнах Західної Європи, Німеччині та Італії, невдоволення міграційною політикою призвело до сплеску підтримки крайніх правих, що спричинило жорсткіші правила щодо мігрантів.

Також досвід свідчить, що знижений рівень народжуваності важко змінити. У Південній Кореї коефіцієнт народжуваності найнижчий у світі й далі знижується попри велику кількість дорогих програм її стимулювання.

Хоча країни, які старіють, стурбовані наслідками, брак робочої сили може підтримувати високу зарплату й стимулювати інвестиції в автоматизацію та обладнання, підвищуючи продуктивність.

“Здоровіше літнє населення працює довше, більше витрачатиме, бо мають більше грошей. Вони більше піклуються про себе, здоров’я, профілактику хвороб, займаючись фізичною активністю і подорожуючи. Їм доведеться все життя вчитися і засвоювати нові технології. Імовірно, вони обиратимуть життя за містом та електротранспорт. Це змінить вигляд міст і соціальні відносини. Вони будуть схильні проводити консервативнішу й помірнішу політику, що означає менше конфліктів”, – каже директор Міжнародного центру довголіття Девід Сінклер.

За прогнозами Інституту населення університету Філіппін і Фонду населення ООН, 2021 року в країні народиться 214 тис. незапланованих дітей. Чисельність населення країни зростає на 1,7 млн дітей на рік. Переважно в сім’ях, які ледь зводять кінці з кінцями.

Джерело