fbpx

76,5% українців і українок вважають, що реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади (децентралізацію) потрібно продовжувати і що реформа відіграла позитивну роль у спротиві широкомасштабному російському вторгненню.

Про це свідчать дані сьомої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження з тематики місцевого самоврядування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у жовтні-листопаді 2022 року на замовлення Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України та у координації з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Дослідження проводилося на усій території України, крім територій, які були вже тимчасово окупованими станом на 23 лютого 2022 року. Для аналізу використовувалися дві вибірки: загальноукраїнська (2000 інтерв’ю) та внутрішньо перемішені особи (701 інтерв’ю). Похибка не перевищує 2,4% для всеукраїнської вибірки і 4,1% для вибірки ВПО.

15 грудня результати дослідження презентували у Міністерстві розвитку громад та територій України.

«Наш інститут досліджує ставлення населення України до декількох реформ. Загалом з року в рік люди все менш задоволені результатами реформ в країні. Але щодо децентралізації є позитивна динаміка і вона суттєва», – прокоментував Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології.

Підтримка реформи і віра в майбутнє

Опитування вчергове засвідчило, що підтримка реформи з року в рік зростає. Нагадаємо, що у період з 2015 до 2021 року частка тих, хто вважає децентралізацію потрібною, збільшилася з 59% до 63%. Цього року показник підтримки зріс до рекордних 76,5%, бо ті, хто раніше сумнівалися, наразі переконалися у користі реформи. Противників реформи поменшало з 16% минулого року до 14% цьогоріч.

Показово також, що попри повномасштабну війну і викликані нею соціальні, економічні та енергетичні проблеми, 78,5% опитаних оптимістично оцінюють майбутнє України, 88% – майбутнє їхньої громади.

«Ми не очікували таких позитивних результатів дослідження, бо розуміємо, як важко людям говорити про хороше, коли на фронті гинуть люди, коли чи не щодня лунають тривоги, коли є перебої з електроенергією, а значить і з доступністю до важливих послуг. Але ми ще раз переконалися, що в Україні сформувалося стале позитивне відношення і великі очікування від запропонованої децентралізованої моделі місцевого самоврядування, коли більшість питань вирішуються в громадах. Для нас важливо цю довіру зберегти і розвинути наступними рішеннями, а очікування людей реалізувати в ході післявоєнного відновлення країни», –зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода.

Вплив війни та міграції

Більшість учасників і учасниць опитування вважають, що децентралізація відіграла позитивну роль у спротиві широкомасштабному російському вторгненню. Так, 49% вважають, що реформа загалом позитивно вплинула на можливості спротиву. 53,5% вбачають, що саме формування нових укрупнених громад позитивно вплинуло на можливості спротиву.

Результати дослідження демонструють також, що більшість населення України (75%) вважають свої громади готовими до надзвичайних ситуацій та викликів, спричинених війною.

При цьому, абсолютна більшість (85%) вважають, що стать голови громади не пов’язана з якістю виконання обов’язків в умовах воєнного стану. Лише 11% вважають, що стать впливає, причому з них 5% кажуть про перевагу жінок, 6% – про перевагу чоловіків.

До депутатів від заборонених судом проросійських партій жителі України налаштовані переважно жорстко, а до створення військових адміністрацій населених пунктів ставляться схвально. Так, 75,5% вважають, що місцеві ради, де більшість складають депутати від заборонених партій, варто розпустити. Підтримка створення на час війни військових адміністрацій складає більше 74%.

На час проведення дослідження – в жовтні-листопаді ц.р. – рівень міграції в країні знизився, більшість людей воліють залишатися там, де живуть зараз. 91% респондентів не збираються переїжджати з нинішнього місця проживання. А серед тих, хто все ж збирається, 71% говорять про переїзд у межах України (найбільше – на захід країни або «додому»), тільки 20% – за кордон.

Значна міграція у перші місяці повномасштабної війни, згідно з результатами опитування, не викликала великої соціальної напруги в громадах.72% постійних мешканців і мешканок приймаючих громад позитивно ставляться до внутрішньо переміщених осіб (ВПО), тоді як тільки 6% – негативно, а інші – нейтрально. 4 з 5 (81,8%) опитаних допомагали ВПО у своїй громаді. При цьому 77,5% ВПО відчувають позитивне ставлення до себе, всього 3% – негативне, інші говорять про нейтральне ставлення до себе.

«Дослідження демонструє глибину і якість інтегрування внутрішньо переміщених осіб у життя громад. Понад 77% ВПО говорять, що відчувають позитивне ставлення до себе і не планують переїжджати. Це неймовірний показник здатності громад допомагати людям. А взаємне позитивне ставлення одне до одного постійних жителів громад і ВПО демонструє, що в цих скрутних умовах гартується нове єдине українське суспільство, здатне співчувати, допомагати і спільно долати найбільші виклики», – сказавзаступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Павло Козирєв.

Роль держави та місцевої влади у відновленні країни

71% населення України вважають, що держава і громади мають співпрацювати у визначенні та реалізації подальших кроків з відновлення України від наслідків війни.

Щодо фінансування проектів з відновлення, 69% опитаних також очікують співробітництва держави та громади, але з них до більшої ролі держави схиляється 41%, громади – 28%.

Більшість опитаних (57%) вважають, що місцева влада повинна насамперед оплатити з місцевого бюджету лікування та реабілітацію учасників та учасниць бойових дій. Далі йдуть такі варіанти як допомога з житлом (41%), додаткові виплати і пільги (32%), пільги для дітей у сфері навчання (30%), перекваліфікація і працевлаштування (25%).

«Показники підтримки реформи та оптимістичні очікування людей навіть в такі складні часи демонструють високий рівень зрілості народу України і заохочують продовжувати зміни. Ми бачимо взаєморозуміння, повагу та згуртованість в Україні. Також помітно, що населення України готове до надзвичайних заходів під час війни – таких як створення військових адміністрації на деяких територіях. Але ці заходи сприймаються ними як короткострокові, а не як повернення до централізації, бо українці і українки залишаються вірними ідеї сильного місцевого самоврядування і очікують на продовження реформи. Такої думки ми дійшли і під час діалогу у Страсбурзі з представниками українського Парламенту, Уряду та асоціацій органів місцевого самоврядування»,  прокоментувавкерівник Департаменту демократії і врядування Генерального директорату з питань демократії та людської гідності Генерального секретаріату Ради Європи Даніель Попеску.

#САМОВРЯДУВАННЯ #війна #Україна

Джерело