Влітку 2020 року українська столиця вчетверте за останні декілька років встановила температурний рекорд. Спека вносить свої корективи. Обмеження руху вантажного транспорту, цілодобовий полив доріг, у деяких районах Києва навіть з’явились “охолоджувальні портали” для пішоходів.
Але найгострішим під час спекотної погоди стає питання догляду за зеленими насадженнями. Хто несе відповідальність за порятунок столиці від спеки? Чому витрати на коштовний полив здебільшого марні та безглузді?
За словами заступника голови КМДА Олександра Густєлєва, з початком спеки дороги Києва поливають 60 одиниць техніки. Полив здійснюється в нічний час (з 23:00 до 06:00), коли трафік на дорогах найменший. Густєлєв підкреслює, що це вкрай необхідна процедура, яка “вбиває двох зайців одразу” – і запобігає деформації асфальтового покриття, і начебто поліпшує екологію столиці.
“Коли на дворі +32*С, температура асфальту на дорозі може сягати до +50*С. Інтенсивний полив доріг у такі дні – вкрай необхідний процес, який дозволяє як суттєво зменшити випари шкідливих речовин від гарячого асфальтобетону в повітря, тим самим покращуючи екологічну ситуацію в місті, так і запобігти передчасній деформації асфальтобетонного покриття. Таку важливу і необхідну для доріг процедуру у цілодобовому режимі здійснюють до 60 одиниць поливомийних машин”, – написав пан Густєлєв на своїй сторінці у соцмережі Facebook.
Процедура дійсно необхідна і важлива. Про це щороку кажуть і працівники Київавтодору.
Проте, нічного поливу доріг не достатньо. Адже за світловий день асфальт встигає не лише висохнути, а й нагрітись. Тут і шкідливі випаровування, і загроза деформації. Щоб полив доріг мав реальний, а не вдаваний ефект під час спеки, здійснювати його потрібно кожні 2-3 години.
До того ж, необхідно зволожувати повітря. Звісно, це додаткові витрати на бензин (до речі, вихлопні гази впливають на екологію міста не краще, ніж випари асфальтобетону), на оплату праці людей, на тонни кубометрів води. Без такого догляду за дорогами нічний полив перетворюється на такий собі душ після спекотного дня.
Але чи дійсно впливає цей “душ” суттєво на те, про що говорить пан Густєлєв? На фоні таких гучних і красивих слів нічний полив доріг виглядає як видимість роботи комунальників.
Насправді це – “випаровування коштів у повітря”, бо без регулярного денного поливу або бодай зрошення не зникає ані загроза токсичних випарів, ані загроза деформації покриття.
Чому б тоді не закупити більше техніки, не створити більше робочих місць, не організувати дорожній рух? Відповідь проста. Все це – час і кошти, а видимість роботи можна створити, поливаючи дороги вночі та не пускаючи до столиці вантажівки-ваговози.
У цьому контексті окремо варто згадати про полив зелених насаджень.
За словами в.о. генерального директора комунального об’єднання “Київзеленбуд” Олексія Короля, кілька років тому Київ очолював рейтинг найзеленіших міст-мільйонників у Європі, а наразі посідає 15 сходинку серед європейських столиць, залишивши позаду Рим, Мадрид та Берлін.
О. Король також підкреслює, що площа зелених насаджень на людину не тільки відповідає нормам промислового міста, а й навіть перевищує їх. Так, при нормі 13 квадратних метрів зелені на людину Київ має 23 квадратні метри зелених зон на одного киянина (станом на початок 2020 року).
Загалом Київ має 128 парків (серед них – природний парк Голосіївський), більше 600 скверів, три бот-сади, один дендропарк, а також вуличне озеленення (в тому числі, на прибудинкових територіях) та лісові зони.
Однак, хто і як піклується про зелені зони під час спеки? Хто несе відповідальність за полив? Чи в усіх випадках витрати на полив виправдані?
Відповідальність за полив зелених насаджень несуть підприємства, на балансі яких перебуває та чи інша територія. За рослинність на прибудинкових територіях відповідають ЖЕКи, ОСББ або керівництво житлового кооперативу. До переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій включено послуги: “Поливання дворів, клумб і газонів”, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 01.06.2011 №869 “Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги”. І якщо сучасні житлові будинки обладнані лічильниками води, що витрачається на обслуговування (гасіння пожежі, прибирання, той самий полив зелених зон), то в будинках радянського зразка не рідкісна ані відсутність лічильника, ані відсутність спеціальних магістралей для поливу. За таких умов полив насаджень здійснюють мешканці будинків – власним коштом, звісно. Але при цьому згідно згаданої вище постанови платять, в тому числі, і за полив зелених зон. Куди ж витрачаються ці кошти?
За словами депутата Київської міської ради Костянтина Ялового, який обіймає посаду голови постійної комісії з питань екологічної політики, є чіткий перелік правил поливу дерев, зокрема, в спекотну погоду та за відсутності опадів:
- Полив має забезпечувати постійну оптимальну вологість коренезаселеного шару ґрунту до глибини 60-70 сантиметрів.
- За сухої погоди молоді дерева потрібно поливати через 3-5 днів, старші дерева – кожні 7-10 днів.
- Якщо довго немає дощу, необхідно проводити освіжаюче поливання крон, щоб змити з них осілі частинки пилу. Обмивання крон здійснюють 4-5 разів у листяних порід та 8-10 у хвойних протягом вегетаційного періоду (триває приблизно з березня по жовтень).
На міських вулицях, в парках та скверах, звичайно, присутні системи автоматичного поливу. Але як щодо освіжаючого зрошення крон дерев під час спеки? Чи часто ми бачимо комунальників, які виконують цю роботу?
Найчастіше про обмивання крон або не знають, або “забувають”, не шкодуючи води та енергоресурсів на поливання ґрунту. Та й наскільки ретельно контролюється дотримання встановлених правил поливу?
Без забезпечення такого контролю тонни води та кіловати ресурсів, використання яких сплачується з податків киян, витрачаються марно, не кажучи вже про те, що за умов неправильного поливу дерева можуть просто не вижити.
Зі слів пана Ялового, контроль над доглядом за зеленими зонами має забезпечити підприємство, на балансі якого ці зелені зони перебувають.
Наскільки сумлінно підприємства виконують свої обов’язки з догляду зелених насаджень в Києві – достатньо глянути на стан рослинності.
При написанні статті було використано матеріали з офіційного веб-сайту газети “Вечірній Київ”
Автор: Горбенко А.С.
