У вересні на сайті Всесвітнього економічного форуму з’явилась інформація про професії, які з’являться в майбутньому. І які зникнуть.
Журналісти запитали про подальший розвиток навчальних програм керівника навчальних програм EPAM University Деніса Гриньова, та на які напрямки варто звернути увагу батькам та підліткам?
Він вважає, що батькам та підліткам варто звернути увагу на три цікаві напрямки.
По-перше, зверніть увагу, як розвивається застосування штучного інтелекту.
Один з яскравих прикладів — це автомобільна промисловість. Зручність і безпека, яку дарує автопілот, ґрунтується на прийнятті серії рішень програмним кодом. Вже зараз розробники розуміють, як писати потрібний код і як створювати алгоритми штучного інтелекту. Але в майбутньому нам точно знадобиться допомога фахівця (і відповідна професія), який буде вчити штучний інтелект приймати «нетехнічні» рішення.
Наприклад, ситуація, коли дорогу переходять три дорослих з одного боку та жінка з дитиною у візочку — з іншого. Автопілот приймає рішення натиснути на гальма, але якщо розрахунки показують, що до повної зупинки не вистачає часу? В яку сторону програма має скерувати автопілот? Подібні ситуації, де ключові рішення покладаються на програмне забезпечення, створили підґрунтя для появи професії, яка врегульовуватиме етичні, правові та соціальні аспекти в технологічних розробках.
По-друге, вважаю надзвичайно перспективним напрямок інформаційної безпеки.
Нещодавнє дослідження USAID показало, що тільки в Україні майже 70% компаній за останні роки зіштовхувались з проблемами у сфері кібербезпеки, а 33% стають жертвами кіберзлочинців три рази на місяць і більше. Сьогодні кібербезпеку ставлять на 5 місце у списку глобальних проблем людства. Чим більше будуть автоматизовуватися процеси, тим актуальнішою буде ця професія.
А з пандемією та переходом в онлайн питання важливості безпеки в мережі зростає у геометричній прогресії. Діджиталізація суспільства відбувається вже зараз, бізнес переходить на цифрові платформи. Ми маємо цифрові посвідчення особи, робимо покупки, сплачуємо послуги, обмінюємося інформацією і зберігаємо документи в хмарі. Вже сьогодні фахівців із захисту безпеки в інтернеті в Україні готують декілька університетів, серед них провідні – Київський політехнічний університет, Харківський університет радіоелектроніки та Львівська політехніка. При цьому інтерес абітурієнтів до професії набирає обертів. А щоб захоплені школярі за кілька років розпочали свою боротьбу з кіберзлочинністю, необхідно вкладати у вищу освіту чималі ресурси. Тенденція така ж, як і в ІТ-сфері загалом: вишам варто поєднувати зусилля з бізнесом, щоб студенти отримували оптимальний мікс фундаментальних знань та навичок у роботі із сучасними технологіями.
По-третє, мої фаворити — напрями Big Data, Data Science.
Сьогодні багато даних зберігаються в хмарних сховищах. Але ми не до кінця розуміємо, що з ними робити. Як їх використати для передбачення подій? Аналізу та прогнозування пропозицій?
Наприклад, якщо на Amazon ви придбали кросівки Nike та футболку Adidas, в системі зберігається цей користувацький ланцюжок дій. Бізнесу варто лише запропонувати вам в майбутньому додаткові товари. Це можна зробити, аналізуючи попередні покупки, — і в результаті, можливо, вам знадобиться друга пара кросівок і бейсболка. Є дані, є ланцюжок, але поки ми не розуміємо до кінця, як їх використати для покращення бізнес процесів. Для цього знадобиться третя професія, яка буде розвиватися найближчим часом. В майбутньому ми будемо розвивати більшу кастомізацію процесів. Тобто, онлайн можна буде не лише обрати та сплатити товар. А ще змінити форму тих же кросівок, дизайн, запрограмувати зміни дистанційно, на свій смак, і ця інформація передаватиметься на виробництво. Орієнтир на індивідуальний підхід призводить до того, що в майбутньому процес виробництва повністю зміниться. Схоже на мас-маркет?
«Нецифрове» майбутнє. Але якщо хтось хвилюється, що все буде діджиталізоване і позбавлене людського фактору, не варто. Серед затребуваних спеціальностей в майбутньому — професійний компаньйон для прогулянок. Те саме і з речами. Як із вініловими платівками, програвачами чи книжками — запит буде. Людська психологія і потреба в тактильності – цього ніхто не відміняє. Потримати книжку в руках, погортати сторінки, зробити помітки — все це буде. Людина інтуїтивно прагне володіти і відчувати зв’язок з об’єктом. Цього бракує в діджиталізції.
Так, ми йдемо вперед. Але не відмовляємося від класичних форматів повністю. Те ж саме — з онлайн навчанням. Ми розуміємо, що пандемія пришвидшила розвиток інструментів для викладання онлайн. Але не витіснила офлайн повністю. Сьогодні, в час дистанційного навчання, ми розуміємо, що краще — більш ефективне і якісне навчання — десь посередині, поєднує онлайн і офлайн, самостійну роботу та роботу з вчителем.
То чи готові ми навчати студентів майбутніх професій в Україні? В світі шалений попит на інженерів, які мають українську освіту. Вони швидко беруться до вивчення нового, вміють спілкуватися з різними людьми, більш адаптовані до змін. Це говорить про те, що в країні є фундаментальна освітня база, що ми вміємо і знаємо, як навчати інженерів. Ми не пасемо задніх. Але, на жаль, українські дипломи не мають особливої цінності в США чи Європі. Для отримання роботи треба показати знання, а диплом університету лишається на другому місці. На жаль, наявність диплома не гарантує, що випускник має знання рівня випускника європейського вишу.
Тому питання, що ми можемо зробити зараз, щоб нам всім — викладачам, абітурієнтам, студентам — було комфортно наближатися до професій майбутнього? Насправді, професії – нові, а підхід той самий: відкритість держави, бізнесу та освіти до прийдешніх змін; готовність вдосконалення навчальних програм у вищій освіті; актуалізація критеріїв для студентів, підвищення статусу професії викладача і покращення умов його роботи в освіті. А вже інвестиції, підтримку індустрії, яка може ділитися своїм досвідом і знаннями, ми гарантуємо.
Я б дуже хотів, щоб українські студенти були в лавах перших, хто опановуватиме (і створюватиме) нові ІТ-професії. І зараз, попри поширений песимізм, в Україні чимало ініціатив для реформування освіти. Держава реагує, даючи допомогу для змін в ІТ освіті. Зараз я працюю в одній з робочих груп, де залучені фахівці технологічних компаній, представники освіти та міністерства цифрової трансформації, розробляють новий етап реформування освіти. Я бачу мотивацію спільними зусиллями створити середовище для розвитку дітей та підлітків. І хай якщо не ІТ-проповідника чи менеджера віртуальних мандрівок, але вказаних мною вище спеціалістів українські виші готувати точно зможуть.
