fbpx

Чому великі паркові території та рекреаційні зони такі важливі.

2,8 млн людей в Україні живуть із депресивними розладами — такі невтішні дані наводить дослідження проєкту «Психічне здоров’я для України» за 2019 рік.

Найважливіший крок, що може допомогти у зменшенні жахливої статистики, — підвищення обізнаності в цій темі. Проте є ще один, не менш важливий фактор — емоційний. Допомагати українцям у відновленні після важкого тижня є завданням так званих рекреаційних зон — місць активного й пасивного відпочинку, морального перевантаження.

Епідемія COVID лише додає актуальності цьому питанню. Саме тому для великих міст зараз вкрай важливо займатися розвитком і ревіталізацією паркових зон.

Природа та сучасні громадські простори для дозвілля як найкращі ліки від психiчних захворювань

Прямий зв’язок між недостатнім ступенем озеленення міста та ризиком розвитку психічних захворювань установили в Американській академії наук.

З’ясувалося, що сільські жителі набагато менше схильні до психічних розладів та тривожності, ніж мешканці великих міст. Високий рівень стресу, швидке поширення інфекцій, гірша екологія та найголовніше — недостатній контакт із природою та одне з одним, тобто відсутність відповідних громадських просторів із зеленими зонами в пішій доступності, мають свої негативні наслідки для містян.

Другий факт, що свідчить на користь відродження зелених зон у великих містах, — швидше відновлення людства після пандемій, ба більше — запобігання їм завдяки паркам.

Із грамотним управлінням усі занедбані місця в Україні можна перетворити на рятівні зони з достатньою кількістю зеленого простору просто неба. А в майбутньому — і на своєрідний природний буфер проти зоонозних захворювань та нових пандемій.

Кількість зелених насаджень має прямий вплив на екологічну ситуацію цілих районів. Дерева поглинають вуглекислий газ, очищують повітря, запобігають ерозії ґрунту, захищають від посухи та повеней, пом’якшують наслідки зміни клімату, підтримують і розширюють біорізноманіття сучасних міст. Лише в лісопарковій зоні ВДНГ нині проживає близько 100 видів птахів.

Крім усього іншого, подібні суспільні місця відіграють величезну роль у порятунку людей від повного усамітнення під час хвиль ізоляції через COVID-19.

У новій реальності паркова зона є найбезпечнішим місцем, де можна гуляти, спілкуватися, займатися спортом, перебуваючи водночас у санітарній безпеці.

Існує чимало способів, як реалізувати рекреаційні технології в ландшафті великого міста. Це те, що на практиці ми вже кілька років робимо на ВДНГ, і те, що може зробити будь-яка громада, звернувши увагу на безліч занедбаних парків навкруги.

Зелені паркові зони — найкраща мотивація до активного способу життя

Гармонійне використання природних можливостей дуже важливе, особливо якщо поєднати їх зі штучними. Це дає змогу запропонувати містянам більший спектр рекреаційних послуг, націлених на гармонійний та всебічний розвиток.

Відновлення зелених зон, облаштування футбольних полів і тенісних кортів, встановлення столів для тенісу, створення урбан-парків — усе це першочергове завдання в розвитку великих міст.

Бо саме такі громадські простори є ключовим вкладом у якість життя мешканців. Регулярні тренування просто неба також суттєво знижують ризик появи тих самих депресій і тривожності, допомагають уникнути передчасної смерті (нині Україна на п’ятому місці у світі за цим показником), а активні форми взаємодії дають нам можливість отримати новий емоційний досвід і знання. Простори із сильною концептуальною ідеєю швидко стають місцем тяжіння містян.

Примусити українців займатися спортом та користуватися майданчиками доволі просто. Варто лише дати їм таку можливість, і вони досить швидко почнуть вести активний спосіб життя.

Як доводять дослідження, існує прямий зв’язок між доступом до парків і фізичною активністю жителів міста. Ті, що живуть в районах із найбільшою кількістю суспільних просторів, мають у середньому на 24 хвилини більше фізичної щотижневої активності, ніж ті, що проживають у районах із найменшою кількістю зелених зон.

Коли на ВДНГ почав працювати урбан-парк, лише в перший вікенд його відвідали 17 тис. гостей. Можна було б припустити, що це тимчасова зацікавленість новим місцем, та на сьогодні майданчик працює вже декілька місяців, а його популярність і далі зростає. За 2,5 місяця для занять спортом 250 тис. людей обрали саме ВДНГ.

Нові враження для гарного настрою

Із грамотним управлінням усі занедбані місця в Україні можна перетворити на рятівні зони з достатньою кількістю зеленого простору просто неба. А в майбутньому — і на своєрідний природний буфер проти зоонозних захворювань та нових пандемій

Зміна картинки, нарівні з фізичними вправами, також має позитивний вплив на психічне здоров’я. Коли ми займаємося спортом просто неба, ми не просто отримуємо корисні навантаження, а ще й вмикаємо мозок, щоб оцінити всі зміни місцевості.

Незалежно від того, використовуємо ми пагорби, пісок на пляжі чи біжимо звивистою доріжкою, на вулиці розум зосереджується інакше, ніж на рівній підлозі спортзалу. Через це і вплив фізичних вправ просто неба приносить психіці більшу користь, ніж аналогічні вправи у приміщенні. Фіксуючи незвичне для нього місце, мозок починає активно створювати нові нейронні зв’язки, а чим їх більше — тим кращий психологічний стан, тим довша очікувана тривалість життя

Один з проєктів, який допоміг реалізувати введення нових маршрутів та допомогти змінити звичну картинку на практиці, — як не дивно, просвітницький: це екскурсія-подорож. З огляду на такий вплив нових вражень на людську психіку, всім керівникам публічних місць варто дуже ретельно підходити до облаштування паркових маршрутів. Під час прогулянки таким простором у гостей парку обов’язково має залишатися можливість внести свої зміни до маршруту.

Інший надійний спосіб стимулювати розслаблення мозку та боротьбу з наслідками стресу — прогулянки музеями та галереями. 

Ба більше, експерти британської благодійної організації Art Fund провели велике дослідження користі мистецтва і з’ясували, що 63% людей ходять на виставки спеціально для того, щоб розслабитися. Це працює тому, що фокусування на незвичайному або привабливому об’єкті чи зображенні допомагає мозку позбутися зайвих думок та образів і посилює його нейропластичность. Регулярний контакт із мистецтвом може навіть допомогти відстрочити появу таких вікових порушень, як деменція.

Відвідування культурних заходів — ще один із найпростіших способів відволіктися та побути наодинці із собою.

Дослідження доводить, що кожна друга людина хотіла б частіше влаштовувати собі культурний «брейк», але не завжди може організувати подібне дозвілля, навіть при тому, що понад половину опитаних живуть у пішій доступності від музеїв.

З урахуванням цього факту, на ВДНГ влітку працював артпростір просто неба. Помилуватися творами сучасних українських художників гості комплексу могли просто на головній алеї, в артшатрі регулярно проводилися майстер-класи та зустрічі з митцями, а біля павільйонів або прямо на їхніх фасадах було розміщено артоб’єкти Ксенії Гнилицької, Жанни Кадирової та інших митців. Це зробили саме для того, щоб усі відвідувачі могли отримати свою культурну паузу під час звичної прогулянки парком, адже експозицію було розкидано вздовж пішохідного маршруту комплексу, вона була доступна з ранку до вечора протягом усього літнього сезону.

Розвиток активного паркового дозвілля та місць, подібних до ВДНГ, — це територія з невичерпними можливостями, причому як для відвідувачів, так і для керівництва міст.

Через те що такі публічні простори, як Національний Експоцентр чи парки культури, мають потенціал для постійного розвитку опцій дозвілля з одного боку та культурно-мистецьких заходів — з іншого, ці місця залишаються завжди актуальними в довгостроковій перспективі. Адже вони можуть із легкістю вмістити всі аспекти, необхідні для суттєвого підвищення рівня щастя та здоров’я українців.

Нарешті тепер ми на практиці можемо працювати з ментальним добробутом цілої нації та посунути жахливу «депресивну» статистику.

Джерело

COVID-19 Live