fbpx

Напад Росії на Україну перешкодив світові відновитися після ковідної кризи та повернутися до минулих темпів зростання добробуту.

Втрачені можливості оцінюються у не менш як 1 трлн доларів лише цього року.

Більше за інших постраждають небагаті країни, попередили цього тижня економісти двох провідних світових інституцій.

У своїх прогнозах на пів року Світовий банк та клуб багатих країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку – Ред.) рішуче переглянули свої попередні оптимістичні погляди на перспективи світової економіки та поставили їй новий діагноз: про швидке відновлення можна забути, а ризики негайно поринути в чергову кризу є як ніколи реальними.

“Світ заплатить високу ціну за війну Росії проти України. Вона загрожує відновленню економіки, яке ледве почалося після двох років пандемії, – йдеться у звіті ОЕСР. – Очевидно, що бідні країни постраждають більше за інших”.

“Російське вторгнення в Україну принесло втрати глобальній економіці, дестабілізувало ринки енергоносіїв, загострило нестачу харчів та бідність у багатьох країнах, що розвиваються”, – пишуть економісти Світового банку.

В обох звітах понад 400 сторінок текстів і таблиць.

Ми прочитали їх та відібрали 10 фактів та прогнозів, що демонструють, як російське вторгнення в Україну зробило світ біднішим, ніж усі розраховували пів року тому, коли були опубліковані попередні – вже після ковідні, але ще довоєнні оцінки.

1. Ціна війни

За новим прогнозом Світовий банк тепер очікує, що світова економіка у 2022 році зросте лише на 2,9% проти попереднього прогнозу у 4,1%. ОЕСР знизила свій прогноз ще суттєвіше – від 4,5% до 3%.

Втрачені відсоток-півтора – це гігантська сума, якщо врахувати, що світовий ВВП цього року вперше має перевищити 100 трлн доларів.

Крім війни зростання гальмують безкінечний ковідний карантин в Китаї та підвищення кредитних ставок у розвинених країнах, які намагаються побороти рекордну інфляцію, яку так само частково пояснюється російською агресією.

Світова економіка є циклічною: за підйомом іде спад, потім відновлення до чергової рецесії. Від часів Другої світової війни світ пережив із пів десятка рецесій, включно із ковідною у 2020 році.

Але жодного разу відновлення після падіння не припинялося так швидко, як зараз. Головна причина – напад Росії на Україну.

Йдеться саме про гальмування, а не про нове падіння. Але якщо дійде й до рецесії, то у світовій історії буде зафіксовано новий рекорд: такого короткого періоду відновлення зростання перед новим падінням світ не знав понад 80 років.

2. Бідні постраждають більше за багатих

Під час будь-якої світової кризи країни, що розвиваються, традиційно біднішають стрімкіше за розвинуті, оскільки їхній запас міцності є меншим, а залежність від світових цін на харчі та пальне – вищі. Напад Росії на Україну вдарив саме по них.

“Ковід і без того серйозно підірвав зростання доходів та скорочення бідності у країнах, що розвиваються. Наслідки війни в Україні лише посилюють ці проблеми. У підсумку приблизно 40% в цих країн реальні доходи на душу населення так і не повернуться на доковідний рівень. А багатьом із них буде дуже складно уникнути рецесії”, – попереджають економісти Світового банку.

“Особливу стурбованість викликає припинення експорту пшениці із Росії та України, що може призвести до масштабного дефіциту їжі в країнах, що розвиваються. Їм загрожує не лише економічна криза, але й гуманітарна катастрофа, бідність та голод”, – пишуть економісти ОЕСР.

3. Головного удару зазнають Україна, Росія та 4 країни з колишнього СРСР

Європа та Центральна Азія майже повернулися на доковідну траєкторію зростання на початку 2022 року. Але тут путінська армія перейшла кордон України.

“Російське вторгнення розвернуло це відновлення назад, і у 2022 році економіка регіону скоротиться приблизно на 3%”, – пише Світовий банк, який ще у січні очікував не падіння, а зростання на 3%.

Рецесія загрожує не всім, а лише Україні, Росії та ще чотирьом країнам колишнього СРСР: Білорусі, Молдові, Киргизстану і Таджикистану, вважають у Світовому банку.

За його розрахунками, ВВП України скоротиться на 45% у 2022 році і відновиться ще не скоро.

“Наслідки війни відчуватимуться далеко за межами короткострокового прогнозу. Вона залишить на тілі української економіки глибокі шрами – знищення підприємств, випалені поля, брак людських ресурсів”, – пишуть економісти банку.

ВВП Росії, за розрахунками Світового банку, скоротиться приблизно на 9%, і навіть наступного року не повернеться до зростання. А за умов європейського нафтового ембарго та скорочення доходів, споживання, інвестицій та імпорту зменшиться ще на 2%.

ОЕСР прогнозів щодо Росії та Україн не дає, оскільки є “клубом” багатих держав. Плани Росії приєднатися до нього, що Путін обіцяв зробити до 2014 року, обернулися нездійсненими фантазіями після анексії Криму 8 років тому.

4. Українські біженці дорого обійдуться Європі

Якщо точніше, то у 26 млрд євро лише у 2022 році, підрахували у ОЕСР.

Дві третини цієї суми є прямим витратами на прийом та розміщення біженців. Ще близько 9 млрд євро потрібні на додаткове фінансування медицини та освіти.

У ЄС вже понад 5 млн українських біженців.

“Війна в Україні призвела до міграції населення історичного масштабу, якого не бачили з часів Другої світової. Кількість біженців із Сирії сягнуло 3 млн після двох років конфлікту, тоді як із України стільки ж виїхали за перші три тижні”, – пишу ОЕСР.

5. Біженці з України – не лише витрати для Європи

Вони дозволять ЄС та інший розвиненим західним країнам частково компенсувати нестачу робочої сили, що була однією з головних перешкод відновлення світової економіки після пандемії.

“Приплив українських біженців та російських мігрантів, особливо освічених та кваліфікованих працівників, ймовірно матиме позитивний ефект на внутрішній попит і, у середньостроковій перспективі, на економічне зростання завдяки приросту працездатного населення”, – відзначає Світовий банк.

“Нормалізація ринку праці триватиме у 2022-23 роках, попри негативні наслідки війни в Україні, – пишуть економісти ОЕСР. – Із покращенням епідеміологічної ситуації зросте і частка економічно активного населення, а приплив мігрантів та поступове залучення українських біженців у ринок праці дозволить компенсувати нестачу робочої сили”.

6. Війна розкрутила ціни на нафту і газ (особливо у Європі)

Через санкції та самообмеження західних трейдерів та енергетичного шантажу з боку Росії нафта подорожчала майже у 4,5 раза у номінальному обчисленні, якщо порівнювати із депресивними ковідними цінами.

Такого різкого стрибка світ не знав від часів найбільшої нафтової кризи 1970-х.

Проте лише європейські ціни на газ перевищили історичні рекорди (не без допомоги “Газпрому”).

Ціни на вугілля наближаються до піків 2008 року, а нафта у реальному вимірі ще значно дешевша, ніж напередодні головної фінансової кризи нинішнього століття.

Результат таких високих цін і реакції ЄС на обмеження російських поставок очевидні. Якщо раніше Росія забезпечувала до 40% європейських потреб у газі, а у ковідному 2021 році ця частка трохи скоротилася до 35%, от зараз вона є нижчою за 25%.

7. Під загрозою 4% світової торгівлі

Санкції та ембарго вплинули не лише на імпорт та експорт нафти і газу, але й решти товарів.

Обмеження для кредиторів, страховиків та перевізників поставили під удар приблизно 3% світової торгівлі, підрахували економісти ОЕСР.

Із 4,5 тисячі основних товарів у світі вони виділили ті, де частка Росії та України на світовому ринку перевищує 15%, і отримали сотню позицій, найбільш вразливих для перебоїв під час війни.

Головним чином це метали, продукти нафтопереробки та харчі.

8. Долар зміцнюється. Це загрожує бідним країнам

Зміцнення долара переважним чином пов’язано із підвищення кредитних ставок в США, але частково пояснюється і слабкістю євро – валюти континенту, на якому Росія розв’язала війну.

Подорожчання позик у валюті загрожує фінансовій стабільності багатьох країн, що розвиваються. Зростаючі кредитні ставки в доларах збільшують їхні витрати на рефінансування зовнішнього боргу. А також зменшують бажання інвесторів давати їм в борг у ситуації привабливіших умов у надійних західних позичальників, відзначають у Світовому банку.

ОЕСР перелічує потенційних жертв поіменно:

“Частка номінованого у валюті держборгу залишається на високому рівні 50-70% в Туреччині, Болгарії, Румунії та Аргентині. Якщо відтік капіталу із країн, що розвиваються, посилиться, то подальша девальвація різко збільшить їх боргове навантаження”, – пишуть економісти ОЕСР та наводять як приклад дефолти у Лівані та Шрі-Ланці.

9. Про боротьбу зі змінами клімату забули

Європа кинулася позбавлятися нафтогазової залежності від Росії, і плани “зеленої перебудови” економіки було зірвано. Вони спиралися на заміну “брудного” вугілля та ядерного палива на “чистий” природний газ, здебільшого російського походження.

Тепер американський і катарський газ, а то й польське чи німецьке вугілля, виявилися кращими за російське паливо.

“Спроби запобігти енергетичній кризі обернулися панічним пошуком альтернативних постачальників вуглеводнів та збільшенням споживання вугілля. Це є у кращому разі тимчасовим рішенням, оскільки світ потребує зовсім протилежного, він потребує чистих джерел енергії”, – написала у передмові до звіту ОЕСР головний економіст організації Лоранс Бун.

10. Скільки триватиме війна і коли знімуть санкції

Обидва прогнози засновані на найбільш імовірному з точки зору авторів передбаченні, що війна у тій чи іншій формі триватиме не менше року, а санкції проти Росії та Білорусі залишаться в силі.

І Світовий банк, і ОЕСР вважають, що європейське ембарго на російські нафту та вугілля будуть чинними, ціни на сировину та метали припинять зростання, але залишатимуться високими, світова торгівля і надалі буде у пригніченому стані через проблеми із логістикою, а кредитні ставки у всьому світі й надалі зростатимуть.

Джерело