fbpx

Всесвітній економічний форум опублікував прогноз про глобальні ризики, який ґрунтується на щорічному опитуванні тисячі політичних діячів, економістів і вчених з усього світу.

Виявилося, що переважна більшість опитаних ВЕФ дивиться в майбутнє з песимізмом. Головною загрозою на найближчі 10 років респонденти назвали неефективні заходи з боротьби зі зміною клімату.

Короткострокові ризики, серед іншого, пов’язані із соціальною нерівністю та погіршенням психічного здоров’я населення. 

Всесвітній економічний форум опублікував доповідь Глобальні ризики–2022, де проаналізував комплекс ризиків для населення планети. 

Респонденти опитування Дослідження сприйняття глобальних ризиків (GRPS) вважають неефективність заходів з боротьби зі зміною клімату найсерйознішою загрозою як у середньостроковій (2–5 років), так і в довгостроковій (5–10 років) перспективі. На думку опитаних, кліматичні зміни – це найважливіший довгостроковий ризик для світової економіки, який, імовірно, матиме найсуворіші наслідки протягом наступного десятиліття. 

Результатом настання довгострокових ризиків, згідно із проведеним дослідженням, можуть бути соціальні хвилювання, політична роздробленість і геополітична напруженість, що негативно позначатиметься на “ефективності відповідей на інші ключові загрози наступного десятиліття”. 

77 відсотків опитаних заявили, що до глобальних зусиль з пом’якшення наслідків змін клімату, які, зокрема, пов’язані з екстремальними погодними умовами, кризою природних ресурсів і втратою біорізноманіття, ще не вдавалися або ж вони перебувають на початковій стадії. 

ВЕФ попереджає, що цільове обмеження підвищення температури на півтора градуса до 2100 року, яке було прийняте Паризькою угодою 2016 року, вже не спрацює: за новими підрахунками, підвищення становитиме 2,4 градуса за Цельсієм. Водночас ВЕФ зазначає, що поспішне прийняття різних екополітик може завдати шкоди природі від розгортання неперевірених біотехнічних і геоінженерних технологій. Поспішне “озеленення” також загрожує безпеці національних енергосистем і веде до волатильності енергоцін. Країни, які залежать від вуглецевих галузей, ризикують втратити конкурентну перевагу в майбутньому через “податок на вуглець” і подібні обмеження в торгівлі. 

Серед найбільших ризиків впливу в найближчому майбутньому перше місце мають інфекційні захворювання, зокрема COVID-19, який загрожує звести нанівець багаторічний прогрес у скороченні бідності і нерівності і ще більше може послабити соціальну згуртованість і глобальну співпрацю. 

У групі небажаних сценаріїв також було виділено чинники поширення зброї масового знищення, крах держав і міжнародних інституцій. 

Серед найімовірніших ризиків, настання яких є можливим протягом найближчих 2–5 років, фахівці виділяють кризу зайнятості і засобів для існування, поширення розчарування молоді, цифрову нерівність, економічний застій, ерозію соціальної згуртованості і терористичні атаки. 

Економічний застій, спровокований хвилями COVID-19, призведе до скорочення обсягу світового ВВП до 2024 року на 2,3 відсотка порівняно з допандемічним показником. 

“Ціни на сировинні товари, інфляція та борги зростають як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються. Пандемія і її економічні наслідки й надалі пригнічують здатність країн контролювати вірус і можливості сприяти сталому відновленню”, – йдеться у звіті. 

Згідно з дослідженням, світова спільнота значною мірою ігнорує ризик від “розчарування молоді”, який у короткостроковій перспективі стане серйозною загрозою для світу. Громадські перемоги, досягнуті наполегливою працею, можуть бути зведені нанівець, якщо нинішнє покоління не матиме адекватних шляхів до майбутніх можливостей і якщо воно втратить віру в сьогоднішні економічні і політичні інститути, зазначають автори доповіді. 

Занадто мало уваги, на думку ВЕФ, приділяється потенційним хакерським атакам, небезпека яких зростає швидше, ніж протидія їм. З урахуванням геополітичного напруження в світі це просто необхідно нагально взяти цю сферу під міжнародний контроль, йдеться у доповіді.  

Ризик збройного конфлікту у космосі 

Зростання активності у космічному просторі дає як нові можливості, так і ризики, особливо з огляду на гонку озброєнь, попереджають автори доповіді. 

“Збільшення кількості і кола суб’єктів, які діють у космосі, може призвести до виникнення протиборства, якщо не буде забезпечено відповідальне управління дослідженням і експлуатацією безповітряного простору”, – зазначають аналітики.

Зокрема, те, що кількість інструментів управління є обмеженою, підвищує ймовірність ескалації політичного напруження в діяльності на орбіті, на це особливо вказують недавні випробування зброї в космосі. Також є ризик зіткнення штучних супутників, поширення космічного сміття, пошкодження значущого обладнання, йдеться в доповіді.  

Головні ризики для України 

У доповіді ВЕФ також виділили п’ять основних ризиків для економіки України: 

  • тривала економічна стагнація
  • крах держави
  • провал у боротьбі зі зміною клімату
  • нездатність стабілізувати цінові стрибки
  • міждержавний конфлікт

Омікрон вніс корективи в роботу ВЕФ 

Щорічну доповідь, як правило, публікують напередодні зустрічі у швейцарському Давосі. Втім, щорічну зустріч учасників Всесвітнього економічного форуму, яка мала відбутися 17–21 січня 2022 року, перенесли на початок літа через невизначеність із ситуацією з поширенням Омікрон-варіанта. 

“За нинішніх умов пандемії вкрай складно провести глобальну очну зустріч. Підготовку вели з урахуванням рекомендацій експертів і за тісної співпраці з урядом Швейцарії на всіх рівнях”, – йдеться в повідомленні прес-служби ВЕФ. Незважаючи на суворі медичні протоколи, передбачені для зустрічі, швидка передача вірусу Омікрон і вплив цієї ситуації на мобільність і можливість поїздок “зробили відстрочку необхідною”, констатували організатори і додали, що безпека учасників і сторони, яка приймає, є пріоритетом для організаторів. 

Глава і засновник ВЕФ Клаус Шваб висловив надію, що відстрочка не завадить прогресу, адже онлайн-зустрічі “лідерів бізнесу, уряду і громадянського суспільства” триватимуть. 

Джерело

COVID-19 Live