Перед вами третій місячний огляд української економіки під тиском повномасштабної війни. За посиланнями звіти за квітень та травень. Останнє дослідження проведено за підтримки German Economic Team.
Макрофінансова стабільність в Україні через три повні місяці після початку війни дедалі більше руйнується. Протягом перших двох місяців регуляторам вдавалося більш-менш тримати під контролем обмінний курс, державний бюджет та інфляцію за допомогою жорстких обмежувальних заходів та швидкої фінансової допомоги з-за кордону.
Але в травні кілька ударів по платіжному балансу (відновлення імпорту і недостатній приплив іноземної допомоги) змусили Національний банк України відреагувати на ризик валютної кризи радикальними і непопулярними заходами.
Реакція була своєчасною, але на момент підготовки даного звіту її результати ще не проявилися повною мірою. Тим часом біженці повертаються додому, оскільки в їхніх рідних містах слабшають побоювання щодо безпеки, а економічна активність продовжує відновлюватися. Більше про міграцію – у окремому розділі дослідження.
Нижче – основні оновлення у різних секторах економіки за червень.
ВВП впав у І кварталі 2022 року на 15,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року за даними Держстату. Якщо припустити незначне зростання ВВП у січні та лютому, то це означає, що у березні Україна втратила до половини ВВП порівняно до березня минулого року. Це збігається з оцінками Національного банку України на цей період.
Подальше відновлення у квітні та травні мало б трохи покращити показник за ІІ квартал 2022 року, але за рік прогнози щодо мінус 35–45% ВВП у 2022 році можуть виявитися реалістичними.
Економічна активність продовжувала відновлюватись. Опитування Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) показують, що, станом на 3 червня (100-й день вторгнення), 50% компаній-членів повністю функціонували, тимчасом як місяць тому таких було лише 28%. 17% компаній, які призупинили свою діяльність раніше, повністю або частково відновили виробництво або надання послуг (порівняно з 14% місяць тому).
Нині 63% компаній повністю виплачують заробітну плату, а деякі навіть роблять додаткові або авансові виплати. Єдиним мінусом порівняно до попереднього опитування є те, що тепер вже 5% компаній повідомляють, що вичерпали свої запаси – це зростання на 2 в.п.
Чорна металургія. Ті підприємства, що залишилися в секторі після руйнування та окупації «Азовсталі» та ММК ім. Ілліча, а це ще чимало, поступово відновлюються. Найбільші видобувачі залізної руди та виробники сталі не згорнули інвестиційні програми. Наприклад, найбільший виробник «АрселорМіттал Кривий Ріг» передбачив лише обмежене скорочення інвестиційного плану на найближчі 5 років – з 500 млн дол до 420 млн дол.
Компанії розпочали виробництво нових видів продукції, адаптованих до змін в попиті на внутрішньому та зовнішньому ринках (включаючи США, де скасування тарифів на продукцію, як очікувалося, матиме лише довгостроковий ефект).
Пальне та енергія. Після дефіциту пального, що виник через ракетні удари по об’єктах зберігання та виробництва пального (включаючи найбільший в Україні діючий нафтопереробний завод у Кременчуку), обмеження цін та посівну кампанію, уряд в середині травня скасував цінове регулювання.
Середні роздрібні ціни одразу ж зросли на 22–30% залежно від виду пального, і в результаті ціни на пальне зросли, за даними Державної служби статистики, на 22,8% за місяць та 57,5% рік до року. Але збільшилася й пропозиція. Кількість імпортерів подвоїлася. Щойно з’являться нові поставки, дефіцит має поступово зменшитися, а ціни можуть навіть трохи знизитися. Проте деякі учасники ринку очікують, що дефіцит збережеться до кінця року.
Сільське господарство. Результати посівної кампанії не виправдали прогнозів уряду. Кабінет Міністрів очікував, що посівні площі становитимуть 80% від відповідної площі 2021 року, проте фактичний показник становив 75%.
Фермери та великі сільськогосподарські підприємства активно використовували програму пільгового кредитування, спеціально розроблену для допомоги у проведенні посівної кампанії. Банки видали 38,5 млрд грн таких кредитів. Наступні проблеми будуть пов’язані з логістичними труднощами в процесі вивезення минулорічного врожаю, збереженням нового врожаю та достатньою кількістю пального для збирання врожаю.
Експорт різко впав у березні та показав невеликі ознаки відновлення у квітні (+4,5%). Основною причиною цього є блокада українських портів Чорного моря та логістичні проблеми. З іншого боку, імпорт швидко відновився (+41% у квітні) на тлі лібералізації та зменшення податків на імпорт. Список критичного імпорту було розширено, і споживчий попит дещо відновився після першого шокового місяця.
Даних щодо загального обсягу експорту у травні поки що немає, але експорт сільськогосподарської продукції зріс на 180% у тоннах порівняно з попереднім місяцем, згідно даних Міністерства аграрної політики. Загалом сільськогосподарські товари та продукти харчування становили близько 44% річного довоєнного експорту, а від початку війни ціни на зерно зросли. Тому ми очікуємо, що у травні обсяг експорту в грошовому виразі збільшиться. Імпорт, вірогідно, ще відновиться у травні через зняття попередніх обмежень, відновлення споживчого попиту та поступове повернення українських біженців додому.
Загалом негативний баланс торгівлі товарами та послугами різко збільшився до 1,1 млрд дол у квітні. Травень, ймовірно, покаже збільшення цього розриву. Позитивне сальдо рахунку поточних операцій зберіглося переважно за рахунок міжнародних грантів у розмірі 0,8 млрд дол.
