За місяць, що минув, Україна втратила контроль над Луганською областю. Червень поглибив проблеми української економіки і змусив уряд та НБУ у липні вдатися до важких кроків: переставити фіксований курс та попросити у власників єврооблігацій відстрочку по платежах.
Продукція металургії та видобуток залізної руди впала на чверть у порівнянні із травнем. Метінвест, найбільша металургійна компанія закрила два з трьох заводів.
АрселорМітал Кривий Ріг, інший металургійний гігант, також оцінює можливість зменшення масштабу свого виробництва. Разом металургійні та видобувні компанії до війни робили внесок у ВВП на рівні приблизно 6%, а також додавали мультиплікативний ефект до зростання в інших галузях, я ця втрата для української економіки буде болючою.
Також у червні зросла інфляція, валюта продовжила витікати з країни, а Національний банк спалював в середньому по мільярду доларів на тиждень, однак не зміг домогтися стабілізації готівкового курсу – навіть за високої процентної ставки та активних інтервенцій, гривня послабилася до 37 грн за дол.
Врешті Нацбанк був змушений переставити фіксований курс валюти з 29,25 до 36,6 грн за дол, щоб запобігти втраті резервів та усунути дисбаланс між умовами, в яких опинилися експортери та імпортери.
Уряд в червні спромігся зібрати податків та власних неподаткових надходжень на суму, яка не перекриває навіть третини поточних місячних видатків бюджету, і врешті решт запропонував кредиторам погодитися на «standstill» – замороження боргових виплат на два роки.
Це зекономить бюджету приблизно 5 млрд дол у 2022-2023, якщо кредитори пристануть на умови Мінфіну.
Наприкінці червня – на початку липня, разом із початком успішної роботи комплексів HIMARS по російських складах озброєння за лінією фронту, суттєво пришвидшилися темпи надходження міжнародної фінансової допомоги.
Перемовини в Туреччині про коридор у Чорному морі з одеських портів дали шанс на часткове відкриття зернового експорту. Це, разом із поверненням податків на імпорт з 1 липня та діями НБУ, може пом’якшити кризу платіжного балансу та зняти частину тиску на валютний курс.
А для світу це означатиме зменшення ймовірності продовольчої кризи, якій у цьому дослідженні ми присвятили окремий розділ «Голод у світі».
Одна з найгучніших економічних подій міжнародного рівня – конференція в швейцарському місті Лугано була присвячена поствоєнному відновленню України. Українська влада презентувала там План відновлення України вартістю у сотні мільярдів доларів. Та з боку партнерів навіть обіцянок фінансування відповідного розміру поки що немає. Виглядає, що, крім власне джерела фінансових ресурсів, проблемою буде координація між донорами. Водночас триває війна, невизначеності не стало менше, і часом здається, що українці намагаються «побачити зірки із дна колодязя». Директор ЦЕС побував на конференції та пропонує свій погляд на дискусію у розділі «Велика відбудова».
Але найбільша новина, яка висвітлена теж в окремому розділі цього щомісячного огляду, це те, що 23 червня 2022 року Україна рішенням Європейської Ради отримала статус кандидата в члени Європейського Союзу.
Геополітично цей крок важко переоцінити – він означає, що і Україна, і ЄС остаточно визначилися, частиною якого світу Україні бути. Та для того, щоб рухатися вперед обраним шляхом, Україна має виконати важливі завдання з імплементації реформ, в основному в площині правовладдя.
Для цього щомісячного огляду ми попросили додати розділ у дослідження німецького дослідника, доктора Андре Хертеля, асоційованого партнера Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки (SWP), який представив свій погляд на перспективу України в ЄС.
