fbpx

Останні оцінки Національного банку України підтверджують те, що після досить стрімкого відновлення економічної активності в березні-квітні цього року відновлення в червні було «нерівномірним та демонструвало ознаки стабілізації на низькому рівні». Нерівномірність відновлення полягає в нерівності умов ведення бізнесу для підприємств, що розташовані в різних регіонах, різному ступені участі в міжнародній торгівлі, залученості до військового замовлення, орієнтації на виробництво товарів першої необхідності тощо. Стабілізація на низькому рівні відбувається через суттєві зміни в поведінці споживачів, фізичне руйнування частини виробничих потужностей та збереженні логістичних перепон. Наприклад, з початку війни в енергетиці виведено з ладу 50% теплових потужностей генерації, близько 5 тис. км газорозподільчих мереж зруйновані, виробництво соняшникової олії становить 30-40% від довоєнного рівня через проблеми з експортом.

Про стійкість песимістичних очікувань бізнесу свідчать також результати поновленого щомісячного опитування Національного банку. Так, індекс очікувань ділової активності підприємств у червні становив 41.3 за рівноважного значення 50.0. Серед озвучених негативних чинників впливу на економічну активність в Україні – продовження інтенсивних бойових дій у війні з росією, зруйновані потужності та ланцюги постачання, блокування портів та пошкодження транспортної інфраструктури, здорожчання енергоносіїв та зростання виробничих витрат підприємств, погіршення інфляційних очікувань. З огляду на комбінацію вищезазначених чинників більшість підприємств прогнозують зменшення обсягів виробництва, наданих послуг та обсягів закупівлі товарів, проте очікують здорожчання власної продукції/послуг на тлі суттєвого зростання цін на сировину та товари постачальників.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства в південних регіонах України вже почалися жнива, а експорт зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки в червні 2022 року становив 2.17 млн. тонн, що на 25% більше ніж у попередньому місяці. Водночас накопичення суттєвих запасів ще з минулого року через блокування морських портів, руйнування частини елеваторів та втрата доступу до частини територій створюють значні ризики для аграрної галузі як в цьому так і наступному періодах.

Уряд продовжує докладати зусиль для подолання логістичних перепон: з 29 червня між Україною та ЄС запрацював так званий «транспортний безвіз» – підписано Угоду про вантажні перевезення автотранспортом, що скасовує необхідність отримання дозволів для виконання українськими перевізниками двосторонніх і транзитних перевезень європейською територією. Водночас всі наявні залізничні та автомобільні маршрути не здатні повною мірою компенсувати морські торговельні шляхи.

Бюджетна сфера

За оперативними даними Державної казначейської служби, у червні 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 97,3, що на 4% менше, ніж у травні (101,3 млрд гривень). Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження були отримані за рахунок податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 12,6 млрд грн; податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів – 11,9 млрд грн; податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – 11,7 млрд грн (зібрано 21,2 млрд грн, відшкодовано 9,5 млрд грн); дивідендів, перерахованих підприємствами з державною часткою – 5,1 млрд грн; акцизного податку – 8,6 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 3,1 млрд грн; рентної плати за користування надрами – 2,8 млрд гривень.

При цьому, касові видатки державного бюджету у червні становили 248,7 млрд. гривень, у тому числі загального фонду – 232,4 млрд. гривень, що відповідає 83,3% від місячного розпису. Загалом за 6 місяців 2022 року касові видатки становили 1032,9 млрд грн, у тому числі загального фонду державного бюджету – 972,7 млрд грн, або 78,6% від розпису звітного періоду.

В результаті у I півріччі 2022 року державний бюджет було виконано з дефіцитом у сумі 405,2 млрд грн (зокрема, у червні – 141,2 млрд. гривень), у тому числі загальний фонд – з дефіцитом у сумі 406,1 млрд грн (у червні – 134,9 млрд. гривень) при запланованому дефіциті на січень-червень 2022 року у сумі 642,6 млрд гривень.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-червень 2022 року становили 561,3 млрд грн або 133,5% від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 349,7 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 28,1 млрд грн ($635,5 млн та €288,3 млн). З них за рахунок військових ОВДП було залучено 327,6 млрд. гривень, з яких шляхом придбання ОВДП у власність НБУ – 225 млрд. гривень. Із зовнішніх джерел залучено 211,6 млрд грн, у тому числі: 41,3 млрд грн (1,4 млрд дол. США) від Міжнародного валютного фонду за програмою екстреної підтримки Rapid Financing Instrument (RFI); 37,1 млрд грн (1,2 млрд євро) коштів позики ЄС у рамках нового пакету екстреної макрофінансової допомоги; 14,3 млрд грн. (0,4 млрд євро) коштів позики МБРР в рамках проєкту «Додаткова позика до Другої позики на політику розвитку в сфері економічного відновлення».

Зважаючи на утримання Міністерством фінансів дохідності за державними запозиченнями на незмінному рівні, обсяг нових ринкових запозичень продовжує знижуватися. На черговому аукціоні, який відбувся 05.07.2022, до державного бюджету було залучено лише 128 млн. гривень на строки від 3 місяців до 1 року за ставками від 9,5% до 11% річних. При цьому, обсяг поданих заявок на аукціон становив майже 3 млрд. гривень, проте максимальні рівні очікуваної дохідності по ним сягали 20-23,5%.

В умовах низького попиту на державні облігації фінансування дефіциту державного бюджету здійснюється значною мірою за рахунок купівлі ОВДП Національним банком на первинному ринку. Так, загальний обсяг військових ОВДП, придбаних НБУ з початку широкомасштабної війни, досяг 225 млрд. гривень, що відповідає понад як 1/3 від загального обсягу фінансування держбюджету за цей період (658,5 млрд. гривень).

Натомість за даними Національного банку інші категорії інвесторів у державні цінні папери переважно скорочують свої вкладення у цей інструмент: станом на 4 липня 2022 року з початку повномасштабної війни обсяг сплачених урядом коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 13,6 млрд грн перевищує обсяг коштів, залучених до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП. Так, у період із 24 лютого до 4 липня 2022 року Уряд України спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 90,3 млрд грн, 920,8 млн дол. США та 168 млн євро. Натомість залучено до державного бюджету від розміщення нових боргових інструментів на внутрішньому ринку 85,6 млрд грн, 496,1 млн дол. США та 283,4 млн євро.

В умовах обмеженої спроможності внутрішнього ринку державного боргу до задоволення фінансових потреб держави за визначеними ставками вагомого значення набуває грантова та кредитна підтримка України з боку країн-партнерів. Так, минулого тижня до Державного бюджету України надійшов грант від Німеччини у сумі 1 млрд євро. Грантові кошти були перераховані до державного бюджету через спеціальний адміністративний рахунок МВФ та будуть спрямовані на фінансування першочергових бюджетних видатків під час воєнного стану.

Валютний ринок

Ситуація на міжбанківському валютному ринку України продовжує характеризуватися переважанням попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків над її пропозицією. Так, минулого тижня чистий попит клієнтів банків на іноземну валюту становив 82 млн. доларів США в середньому за день, що стало результатом синхронного зростання порівняно з минулим тижнем як попиту (+50,6%), так і пропозиції (+79,9%) безготівкової іноземної валюти. Офіційний курс гривні до долару США продовжує залишатися фіксованим на рівні 29,25 гривень за 1 долар США.

Дефіцит іноземної валюти на міжбанківському ринку за клієнтськими операціями забезпечують інтервенції Національного банку. Обсяг чистого продажу іноземної валюти Національним банком минулого тижня становив 980 млн. доларів США, що на 6% більше, ніж попереднього тижня. З початку березня чистий продаж іноземної валюти Національним банком становив 11,3 млрд. доларів США, з початку року – майже 13 млрд. доларів США. Купівля безготівкового долару США у банків, як і раніше, здійснюється за офіційним курсом, а його продаж банкам – за офіційним курсом, збільшеним на 1%.

Водночас динаміка платіжного балансу України свідчить про збалансований вплив зовнішньоекономічних операцій резидентів України із рештою світу на динаміку курсу гривні. Поточний рахунок платіжного балансу у травні 2022 року був зведений із профіцитом 132 млн. доларів США, а загалом за 5 місяців 2022 року – майже 3,6 млрд. доларів США. Водночас варто відзначити, що скорочення профіциту торгівлі товарами у травні було обумовлене стрімким зростанням імпорту товарів (+39% до попереднього місяця), тоді як збільшення експорту було незначним (+10%). Подібна ситуація спостерігалася і у сегменті торгівлі послугами: імпорт послуг у травні збільшився на 19%, експорт – на 10%. Характерно, що надходження з оплати праці в Україну у травні збільшилися до 1,25 млрд. доларів США (+15% порівняно із квітнем) та залишаються одним із ключових чинників підтримання позитивного сальдо балансу первинних доходів, тоді як від’ємний виплив чистих виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів, зважаючи на чинні валютні обмеження, залишається помірним (-373 млн. доларів США у травні та -2,8 млрд. доларів США за 5 місяців 2022 року).

Чистий відплив прямих іноземних інвестицій у січні-травні 2022 року становив 204 млн. доларів США та визначався, головним чином, збільшенням прямих інвестицій резидентів України за кордоном. Натомість у частині вхідних ПІІ реінвестованих доходів іноземних інвесторів (569 млн. доларів США за січень-травень 2022 року) було недостатньо для компенсації відпливу коштів прямих інвесторів за борговими інструментами (-688 млн. доларів США).

Іншими вагомими чинниками відпливу коштів за операціями приватного сектору були збільшення готівки в обігу поза банками (5,1 млрд. доларів США за 5 місяців 2022 року порівняно з 1,9 млрд. доларів США за відповідний період минулого року) та збільшення обсягу торгових кредитів, наданих резидентами України нерезидентам, який за січень-травень становив 6,3 млрд. доларів США, що у 7 разів більше, ніж за аналогічний період 2021 року.

Фінансовий сектор

Погіршення макроекономічної ситуації в результаті воєнних дій на території України та послаблення курсу гривні призвело до збільшення непрацюючих кредитів банківського сектору. Так, у травні їх обсяг збільшився на 7,8 млрд. гривень або 2,5% (у тому числі, в національній валюті – на 2%, в іноземній валюті – на 4,2%). Відносно загального обсягу кредитів частка непрацюючих кредитів банків збільшилася у травні на 0,3 в. п. до 27,6%. Найбільший обсяг непрацюючих кредитів (83% від загального обсягу), як і раніше, сконцентрований у державному банківському секторі.

З огляду на підвищення кредитних ризиків в умовах воєнних дій ключову роль у підтримці кредитування в Україні відіграє державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», на умовах якої минулого тижня банками було видано 281 пільгових кредитів на загальну суму 1,1 млрд грн., дві третини з яких було надано державними банками. Всього за період дії воєнного стану за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» банками було видано понад 10 тис. пільгових кредитів на загальну суму 37,6 млрд грн., близько 50% з яких було надано сільськогосподарським виробникам для проведення посівної кампанії.

Ліквідність банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) за плинний тиждень збільшилася майже на 5 млрд. гривень – до понад 245 млрд. гривень. Основну підтримку ліквідності банків, як і раніше, забезпечують видаткові операції з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як головним інструментом абсорбування вільної ліквідності виступають валютні інтервенції Національного банку.

Надлишок ліквідності банківського сектору обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування. За минулий тиждень обсяг надання нових кредитів становив 2,3 млрд. гривень (строком на 1 рік за ставкою 27%), тоді як загальна заборгованість платоспроможних банків за кредитами рефінансування скоротилася на 3,3 млрд. гривень. Процентні ставки на міжбанківському ринку утримуються на рівні нижньої межі ставок за операціями постійного доступу НБУ (23%). 

Богдан Данилишин , завідувач кафедри КНЕУ ім. В.Гетьмана

Джерело