Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким
Упродовж 19 вересня-5 жовтня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав моніторингове запитання про готовність до територіальних поступок, а також провів експеримент, як різні інтерпретації «територіальних поступок» впливають на результати. Методом телефонних інтерв’ю (computer–assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 2015 респондентів (на кожне з 4-х варіантів запитань про територіальні поступки відповідали близько 500 випадково відібраних респондентів). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 2015 респондентів (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 2,9%. Похибка для вибірки обсягом близько 500 респондентів не перевищує 5,8%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.
Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Готовність до територіальних поступок
З травня 2022 року КМІС у своїх власних опитуваннях регулярно ставить запитання щодо готовності населення до територіальних поступок для якнайшвидшого досягнення миру та збереження незалежності. Оригінальне формулювання (яке ми підготували у травні 2022 року) звучить наступним чином: «З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з росією Ви згодні в більшій мірі?», а респондента просили обрати одне з двох таких тверджень (при цьому різним респондентам твердження зачитувалися в різному порядку для зниження ефекту порядку):
- «Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій»
- «За жодних обставин Україна не має відмовлятися від жодних своїх територій, навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності»
Ми окремо підкреслюємо, що перше твердження не містить в собі уточнення, які саме території можуть бути предметом поступок, а також – про які саме «територіальні поступки» йде мова. Також роль грає те, що наше формулювання дає більш соціально прийнятну форму прийняти втрати, оскільки натомість «завершується війна» і «Україна зберігає незалежність». Наш експеримент у лютому 2025 року показав, що українці сильно реагують на «збереження суверенітету» і вважають це одним із принципових пунктів для будь-якої мирної угоди. Зокрема, деякі респонденти могли, наприклад, під «збереженням незалежності» розуміти і отримання гарантій безпеки. Тобто їх трактування може бути ширшим, ніж безпосередньо передбачає запитання.
Особливо важливо підкреслити, що є декілька інтерпретацій «територіальних поступок», тому у травні-червні 2025 року ми вперше крім оригінального моніторингового запитання також сформулювали три альтернативні формулювання, де ми більш чітко конкретизували, що маємо на увазі під «територіальними поступками». Респонденту ставилося випадково обране 1 з 4 запитань. Це питання буде більш детально розглянуте в наступному пункті (перед графіком 2), а спочатку пропонуємо розглянути, як змінювалися відповіді українців на наше типове моніторингове запитання (де ми не конкретизуємо визначення «територіальних поступок»).
На графіку 1 наведені відповіді респондентів. Порівняно з травнем-початком червня 2025 року ситуація майже не змінилася. Так, 54% українців категорично проти жодних територіальних поступок (на початку літа 2025 року – 52%). Готові прийняти певні територіальні втрати – 38% (раніше було стільки ж).
Графік 1. З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з росією Ви згодні в більшій мірі?
Роль інтерпретації «територіальних поступок»
Тепер варто розглянути, як впливає конкретизація «територіальних втрат» на результати. В інших трьох версіях нашого запитання формулювання були наступні.
v Варіант «Офіційне визнання окупації» – Україна офіційно визнає окремі території частиною Росії і більше не претендує на них:
- «Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може офіційно визнати окремі території частиною Росії та назавжди відмовитися від них»
- «За жодних обставин Україна не має офіційно визнавати окремі території частиною Росії та назавжди відмовлятися від них. Навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності»
v Варіант «Передача під контроль Росії неокупованих територій» – Україна передає під контроль території, які зараз контролює, як-от міста Херсон, Запоріжжя тощо:
- «Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може передати під контроль Росії території, які зараз контролюються Україною, як-от міста Херсон, Запоріжжя тощо»
- «За жодних обставин Україна не має передавати під контроль Росії території, які зараз контролюються Україною, як-от міста Херсон, Запоріжжя тощо. Навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності»
v Варіант «Де-факто визнання окупації без де-юре» – Україна де-факто визнає контроль Росії за окремими територіями, але не визнає цього юридично:
- «Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна погоджується, що Росія зберігає контроль над окупованими територіями, але при цьому Україна і світ офіційно цього не визнають»
- «За жодних обставин Україна не має погоджуватися і дозволяти Росії зберігати навіть неофіційний контроль над окупованими територіями. Навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності»
Отже, якщо мова йде офіційне визнання окремих територій частиною Росії, то переважна більшість (67%) будуть проти. Готові прийняти – 24%. Порівняно з травнем-червнем ситуація практично не змінилася.
Також переважна більшість – 71% – відкидають передачу під контроль Росії територій, які контролюються Україною. Готові прийняти – лише 19%. У травні-червні 78% категорично відкидали, а були готові на такий варіант – 15%.
У випадку варіанту із заморожуванням лінії фронту без офіційного визнання жодних окупованих територій частиною Росії, то 56% категорично відкидають такий варіант, а готові на нього – 35%. При цьому з травня-червня знизилася готовність прийняти такий варіант – так, частка тих, хто може погодитися, знизилася з 43% до 35%. Частка тих, хто категорично проти, зросла з 48% до 56%.
У цьому контексті необхідно нагадати результати нашого опитування, яке ми провели на початку вересня 2025 року[1]. Так, хоча більшість, як ми бачимо з результатів цього опитування, проти навіть заморожування лінії фронту, але якщо мирний план буде доповнено надійними гарантіями безпеки та європейською інтеграцією, то 74% готовність будуть змиритися із заморожуванням.
Графік 2. З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з росією Ви згодні в більшій мірі?
Регіональний вимір
У таблиці нижче дані наведені в розрізі регіону проживання респондентів[2]. Оскільки на кожне запитання відповідали близько 500 респондентів, на кожний окремий регіон припадало небагато респондентів і результати нижче варто сприймати як тенденції.
У всіх регіонах варіант з офіційним визнанням окремих територій частиною Росії або навіть передача під контроль Росії територій, які Україна зараз контролює, не користується підтримкою. Тобто ці вимоги є неприйнятними для українців і в цілому, і у всіх регіонах.
Водночас підтримка варіанту з де-факто визнанням контролю Росії за окремими територіями зростає з 26% на Заході до 46% на Сході. Хоча навіть на Сході думки розділилися практично порівну з цього питання, що означає, що немає жодного регіону, де цей би варіант користувався переважною підтримкою. Проте знову ж таки за результатами нашого опитування, проведеного на початку вересня (яке ми згадували вище), якщо заморожування буде доповнене надійними гарантіями безпеки і європейською перспективною, то тоді більшість українців у всіх регіонах готові схвалити такий варіант (хоч і без ентузіазму).
Таблиця 1. Готовність до територіальних поступок у регіональному вимірі
| % у стовпчику | Захід | Центр | Південь | Схід |
| Оригінальне запитання (без конкретизації «територіальних поступок») | ||||
| Можуть прийняти територіальні втрати | 28 | 43 | 44 | 33 |
| Категорично проти територіальних втрат | 65 | 49 | 45 | 59 |
| Важко сказати | 7 | 8 | 11 | 8 |
| Офіційне визнання окупації | ||||
| Можуть прийняти територіальні втрати | 23 | 21 | 28 | 27 |
| Категорично проти територіальних втрат | 66 | 69 | 66 | 60 |
| Важко сказати | 11 | 10 | 5 | 13 |
| Передача під контроль Росії неокупованих територій | ||||
| Можуть прийняти територіальні втрати | 18 | 17 | 20 | 24 |
| Категорично проти територіальних втрат | 73 | 78 | 70 | 47 |
| Важко сказати | 8 | 6 | 10 | 29 |
| Де-факто визнання окупації без де-юре | ||||
| Можуть прийняти територіальні втрати | 26 | 35 | 40 | 46 |
| Категорично проти територіальних втрат | 57 | 59 | 53 | 47 |
| Важко сказати | 16 | 5 | 7 | 7 |
А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:
Нинішнє опитування фактично повторює тенденції, які ми стабільно спостерігаємо у різних опитуваннях з різними формулюваннями запитань щодо війни і миру і, зокрема, можливих територіальних втрат. Так, попри всі складнощі, українці налаштовані продовжувати опір і відкидають неприйнятні вимоги щодо територій. Особливо якщо Україні намагаються нав’язати територіальні втрати без жодних компенсацій у вигляді надійних гарантій безпеки і європейської перспективи.
У будь-якому випадку ми бачимо, що варіант з офіційним визнанням окремих територій частиною Росії або варіант з передачею під контроль Росії територій, які зараз контролюються Україною, є «нежиттєздатними» з точки зору української громадської думки і приречені на категоричне несприйняття. Єдиний варіант – і лише в межах більш комплексного пакету – який має потенціал для обговорення, це заморожування нинішньої лінії фронту без жодних юридичних визнань.
Додаток 1. Формулювання запитань з анкети
РОЗДІЛИТИ ВИБІРКУ НА 4 ГРУПИ. КОЖНІЙ ГРУПІ СТАВИТЬСЯ ОДИН ВАРІАНТ ЗАПИТАННЯ
A.З яким із цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ
| 1 | Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій |
| 2 | За жодних обставин Україна не має відмовлятися від жодних своїх територій, навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності |
| 3 | ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) |
| 4 | ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) |
Б.З яким із цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ
| 1 | Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може офіційно визнати окремі території частиною Росії та назавжди відмовитися від них |
| 2 | За жодних обставин Україна не має офіційно визнавати окремі території частиною Росії та назавжди відмовлятися від них. Навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності |
| 3 | ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) |
| 4 | ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) |
В.З яким із цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ
| 1 | Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може передати під контроль Росії території, які зараз контролюються Україною, як-от міста Херсон, Запоріжжя тощо |
| 2 | За жодних обставин Україна не має передавати під контроль Росії території, які зараз контролюються Україною, як-от міста Херсон, Запоріжжя тощо. Навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності |
| 3 | ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) |
| 4 | ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) |
Г.З яким із цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ
| 1 | Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна погоджується, що Росія зберігає контроль над окупованими територіями, але при цьому Україна і світ офіційно цього не визнають |
| 2 | За жодних обставин Україна не має погоджуватися і дозволяти Росії зберігати навіть неофіційний контроль над окупованими територіями. Навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності |
| 3 | ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) |
| 4 | ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) |
[1] Результати всеукраїнського опитування КМІС з питань війни і миру // https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1551&page=1
[2] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.
#міжнароднівідносини #гарантіїбезпеки #мирнийпроцес #регіональнийвимір #АнтонГрушецький #територіальніпоступки #війна #омнібус #соціологічнедослідження #опитування #мир #європейськаінтеграція #суверенітет #Україна #громадськадемка #соціологія #політика #суспільнінастрої #безпека #УСП #USP
