fbpx
Малюнок із сайту Львівської міської ради

Пресреліз підготовлений Заступником директора КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 7-13 вересня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computerassistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% – для показників, близьких до 10%, 1,1% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати менше респондентів, що проживають в окупованих населених пунктах, зокрема їх кількість складає 0,3%. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 2).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Готовність до територіальних поступок

У травні і липні 2022 року ми ставили запитання щодо готовності до територіальних поступок для якнайшвидшого досягнення миру. Зараз, у вересні 2022 року, ми повторно поставили це запитання для оцінки динаміки суспільних настроїв.

На графіку 1 наведені відповіді респондентів. Як можна бачити, для 87% респондентів жодні територіальні поступки не є припустимим (і цей показник зріс порівняно з липнем на 3 процентних пункти). Лише 8% вважають, що для досягнення миру і збереження незалежності можна відмовитися від деяких територій (і частка таких людей знизилася порівняно з липнем на 2 процентних пункти).

Графік 1. З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з росією Ви згодні в більшій мірі?

У всіх регіонах України абсолютна більшість населення проти будь-яких територіальних поступок. Навіть серед жителів Сходу[1], який зараз зазнає інтенсивних боїв, 85% проти поступок (готові на поступки – лише 10%), а серед жителів Півдня – 83% проти поступок (готові – лише 10%). Доцільно звернути увагу, що в період з травня до липня на Сході з 68% до 77% стало більше тих, хто проти будь-яких поступок, а у вересні цей показник зріс ще до 85%. Зараз фактично немає різниця між поглядами жителів різних регіонів.

Окремо зазначимо, що серед респондентів, які до 24 лютого проживали на території, які після 24 лютого була окупована (і майже всі такі респонденти виїхали на території, підконтрольні Уряду України), лише 2% виступають за територіальні поступки. Натомість 92% вважають, що жодних територіальних поступок не має бути. Серед загалом внутрішньо переміщених осіб 6% підтримують поступки проти 90%, які виступають проти них.

Графік 2. Готовність до територіальних поступок у регіональному вимірі

На графіку 3 результати наведені у розрізі лінгво-етнічних категорій населення України. Як можна бачити, серед російськомовних українців 85% проти територіальних поступок (підтримують – 10%). Серед російськомовних росіян також більшість – 57% – виступають проти будь-яких поступок (підтримують – 24%). 

Графік 3. Готовність до територіальних поступок серед лінгво-етнічних категорій населення

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Як вже зазначалося у вступі і розглядається у додатку 2,  можлива систематична похибка за рахунок недоступності для опитування частини населення тимчасово окупованих територій не перевищує 2,5%. Це означає, що всі отримані результати є репрезентативними для наявного населення України.

Також звертаємо увагу, що опитування проводилося під час успішної операції українських сил на Харківщині. Результати засвідчують, що, як і раніше, українці незалежно від регіону, мови спілкування, етнічного походження зберігають високу згуртованість і небажання йти на поступки агресору.

Суспільна єдність у цих питаннях є важливим фактором як для успішності національного спротиву, так і для західних партнерів, які мають бачити, що втоми немає і не варто тиснути на Україну і примушувати до неприйнятного миру. Також це мають розуміти росіяни, що українці свого віддавати не будуть.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ЗАЧИТУВАННЯ

 (% серед усіх респондентів)

100% у стовпчику Регіон: де проживали до 24 лютого 2022 рокуУкраїна в ціломуЗахід[2]ЦентрПівденьСхід
Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій8481010
За жодних обставин Україна не має відмовлятися від жодних своїх територій, навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності8791888385
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)55466
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)00010

Додаток 2. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. На початку липня представники ЄС оцінювали, що зараз у цих країнах перебувають 3.2-3.7 млн українців – дорослих і дітей. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Крім цього, частина українців виїхали в інші країни, крім ЄС. Зокрема, значну частину українців насильно вивезли в росію і Білорусь (за деякими оцінками близько 1 млн). Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 10% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 16% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірці жителів цих територій – 0,3%. Але потрібно враховувати, що значна частина населення продовжує виїжджати з цих територій. До початку вересня ми оцінювали, що скоріше за все, не більше 1,5-2,5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком. Успішні дії і визволення ряду територій на Харківщині ще зменшують цей відсоток.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні невеликий методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником. Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти.

Враховуючи наші власні спостереження і досвід проведення опитувань за багато років, ми все-таки зберігаємо оптимізм, що здебільшого респонденти щиро відповідають на запитання. Наприклад, експеримент із «задуманим знайомим» показує невелику різницю із прямим запитанням. Крім цього, ми припускаємо, що демографічні категорії громадян, які виїхали закордон і недосяжні для телефонного опитування, щонайменше зараз не відрізняються дуже істотно за рядом змістовних настроїв від аналогічних демографічних категорій громадян, які залишилися в Україні.

У підсумку, на нашу думку, ми маємо говорити про деяке зниження репрезентативності та зростання похибки (крім зазначеної раніше формальної похибки додається певне систематичне відхилення через розглянуті вище фактори), але при цьому отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.


[1] Регіон визначається за тим, де респондент проживав до 24 лютого, тобто ВПО, які, наприклад, до 24 лютого проживали в Донецькій області, але зараз проживають в іншій області, вважаються для аналізу жителями Сходу.

[2] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області

#завершеннявійни #поступки #опитування

Джерело

COVID-19 Live