Динаміка довіри Президенту В. Зеленському в 2019-2024 роках

Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 20 вересня-3 жовтня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про довіру В. Зеленському. Методом телефонних інтерв’ю (computer–assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 2004 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 2,9% для показників, близьких до 50%, 2,5% для показників, близьких до 25%, 1,7% – для показників, близьких до 10%, 1,3% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Динаміка довіри Президенту В. Зеленському в 2019-2024 роках

КМІС регулярно відстежує ставлення до різних суспільних інституцій та суб’єктів, зокрема, до Президента України. Ставлення до Президента є не лише оцінкою його діяльності як посадової особи, але також у більш широкому трактуванні є маркером внутрішньополітичної ситуації (особливо на тлі повномасштабного вторгнення).

Нижче на графіку наведена динаміка довіри Президенту В. Зеленському з 2019 року і до кінця вересня 2024 року. Після президентських і парламентських виборів 2019 року 80% українців довіряли В. Зеленському. Проте до лютого 2022 року рівень довіри поступово знизився до 37% (і напередодні вторгнення вже було більше тих, хто йому не довіряє).

Після вторгнення рівень довіри зріс до 90%. До кінця грудня 2023 року рівень довіри знизився до 77%, до лютого 2024 року – до 64%, до травня 2024 року – до 59%. Водночас між травнем і вереснем 2024 року показники практично не змінилися і наразі 59% українців довіряють В. Зеленському, 37% – не довіряють.

Графік 1. Динаміка довіри Президенту В. Зеленському протягом 2019-2024 років

«Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?»

У всіх регіонах України[1] ситуація досить подібна і баланс довіри-недовіри – позитивний. Дещо вирізняється на тлі інших Схід, де 51% довіряють і 45% – не довіряють. В інших регіонах довіряють дещо більше – 58-62% проти 35-38%, які не довіряють.   

Графік 2. Довіра до Президента В. Зеленського в регіональному вимірі

Довіра Президенту В. Зеленському та сприйняття політики Заходу щодо України

Раніше КМІС публікував інші результати цього ж опитування, за якими 54% українців вважають, що Захід щиро хоче прийнятного для України результату, а 38%, навпаки, вважали, що Захід утомився від України та тисне для укладення несправедливого миру[2].

Доцільно зазначити, що більше довіряють Президенту ті, хто вважає, що Захід хоче справедливого миру для України – 69% серед них довіряють проти 29%, які не довіряють. Серед тих, хто вважає інакше, та тих, хто не зміг відповісти на це запитання, 50% і 47% відповідно довіряють Президенту. Не довіряють – 48% і 42%.

Якщо поєднати відповіді на обидва запитання, то можемо отримати матрицю сприйняття поточного контексту. На одному полюсі будуть ті, хто зневірився у Заході та водночас не довіряє Президенту – таких наразі 18%. На протилежному полюсі – ті, хто вірять у підтримку Заходу та довіряють Президенту – таких наразі 37%. Між ними – люди з проміжними позиціями, переважно це поєднання довіряють Президенту-зневірився у Заході або навпаки. Така матриця сприйняття пов’язана із іншими важливими поглядами. Наприклад, у запитанні про готовність до територіальних поступок (предмет одного з майбутніх пресрелізів) найбільше готові до них – ті, хто скептичні до Заходу та критичні до Президента. Найбільшою мірою проти – ті, хто вірять у Захід та довіряють Президенту.

Графік 3. Довіра до Президента В. Зеленського у розрізі сприйняття політики Заходу щодо України

Вплив формулювання запитань на рівень довіри Президенту В. Зеленському

Іноді показники різних соціологічних компаній, що оприлюднені приблизно в той самий період, дають дещо різні показники довіри. Таке трапляється також з даними тієї самої компанії з дослідженнями для різних замовників. Зазвичай на отримані показники впливає формулювання запитання. У цьому опитуванні респонденти могли обрати варіанти «довіряю» чи «не довіряю», а варіант «важко сказати» не пропонувався і інтерв’юєри позначали його, тільки якщо респонденти самі просили про це (також зазначимо, що ми запитували про довіру «В. Зеленському», а не «Президенту» як інституції). В інших опитуваннях іноді використовується інше формулювання, де респонденту пропонується «проміжний» варіант «як довіряю, так і не довіряю». Так, нещодавно у виданні The Economist вийшла стаття, де серед іншого було згадані дані опитувань, які КМІС регулярно проводить для NDI, за якими довіра Президенту В. Зеленському за час вторгнення знизилася з 90% до 45%.

Таблиця 1. Вплив різниці у формулюванні запитань на показники довіри

* Оскільки у травні 2024 року довіра була практично такою самою, у таблиці для порівняння з даними NDI (які наразі є за травень)наведено більш свіжі дані КМІС за вересень 2024.

Якраз у цьому випадку (у травні 2024 року) дійсно 45% сказали, що довіряють Президенту (і дійсно за період вторгнення динаміка довіри – низхідна після початкового різкого зростання), проте при цьому 26% сказали, що вони «як довіряють, так і не довіряють». Не довіряють – 28%. Баланс довіри-недовіри лишається позитивним (помітно більше тих, хто довіряє, чим не довіряє). Але фактично близько чверті українців у чомусь схвалюють діяльність, у чомусь – ні, і залежно від контексту та поточних подій то хитаються більше до довіри, то – більше до недовіри. Якщо в анкеті немає такої позиції, то респонденти вибирають варіант «довіряю» чи «не довіряю». Дійсно, якщо половина з цих 26% вибере варіант «довіряє», а половина – «не довіряє», то ми отримаємо, що довіряють   45%+13%=58%, а не довіряють 28%+13%=41%. Ці показники вже досить близькі до результатів власного дослідження КМІС і показують, що  довіра до В. Зеленського з травня 2024 більш-менш стабільна (проте на тлі динамічної ситуації з внутрішніми та зовнішніми резонансними подіями може помітно коливатися). Зауважимо, що для вивчення динаміки слід використовувати тільки дані, що отримані за допомогою точно такого ж формулювання запитання в усіх опитуваннях, що порівнюються (у графіку 1 ми навели дані, що отримані за допомогою повністю ідентичних запитань).

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

В Україні наразі зберігається досить висока довіра Президенту В. Зеленському, особливо беручи до уваги складнощі воєнного часу, невизначене майбутнє та можливі окремі невдалі дії владної команди. При цьому ситуація дуже динамічна і вже істотна частка населення хитається від довіри до недовіри залежно від поточних подій та рішень Президента і його команди.

Зрозуміло, що багато аспектів у внутрішній і зовнішній ситуації непідвладні Президенту та його команді, але для збереження поточних показників довіри та загалом легітимності необхідно підтримувати прозору та щиру комунікацію із суспільством. Водночас і суспільство – журналісти, опозиційні політики, громадські активісти, публічні діячі, прості громадяни тощо – мають бути налаштовані на конструктивну взаємодію (нагадаємо, що більшість українців не проти критики влади, але – у конструктивних межах[3]). Від збереження керованості та легітимності державних інституцій (які, звісно, недосконалі, але які маємо зараз і які все-таки працюють) значною мірою залежить виживання України та українців, тому необхідно розставити пріоритети – нищівні атаки та руйнування довіри до конкретної людини з ризиком занурення держави в хаос? Чи все-таки відкласти суперечки (хоча би заморозити на майбутнє) та спільно діяти для забезпечення відсічі підступному агресору? Надіємося, відповідь є очевидною.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?

[1] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.

[2] https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1438&page=1

[3] https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1414&page=1

#Україна #президент #Зеленський #довіра #опитування #динаміка #зміни #політика #регіони #захід #війна #УСП #USP

Джерело