fbpx

Острах запуску «друкарського верстата», подальшого зростання цін і девальвації гривні штовхає учасників валютного ринку та частину громадян до купівлі валюти. Це провокує спекулянтів до додаткового розгойдування курсу.

Минулого тижня Верховна Рада проголосувала за призначення нового голови НБУ. Ним став екс-керівник Укргазбанку — Кирило Шевченко. Тепер всі гадають, якими будуть грошово-кредитна і валютна політики Нацбанку при новому керівництві.

Пріоритети у загальних рисах вже були озвучені Шевченком на засіданні профільного Комітету Верховної Ради та у виступі перед народними депутатами в день призначення.

У їх числі:

1) стимулювання кредитування банками реального сектору економіки шляхом проведення політики «дешевих» грошей. Мова йде не про споживче кредитування та «кредити до зарплати», а виробничий сектор;

2) підтримка урядових програм «5-7-9» та дешевої іпотеки;

3) контроль за інфляцією і курсом;

4) скорочення проблемної заборгованості у держбанках;

5) продовження співпраці з МВФ та іншими міжнародними кредиторами;

6) проведення політики «дешевих» грошей і зниження облікової ставки, яку із запізненням почав ще попередній голова НБУ Яків Смолій.

В теорії політика «дешевих» грошей стимулює економіку, але є загрозою для інфляції і курсу національної грошової одиниці. Саме девальвації побоюються пересічні українці, малий і середній бізнес. Але її ж активно пропагують податківці, Мінфін України і найбільші компанії — експортери, які, в основному, належать олігархічним кланам в Україні.

Від того, як новий голова НБУ буде враховувати подібні «побажання» провідних місцевих компаній, дотримуючись у той же час домовленості з МВФ, і наскільки Нацбанк «заграється» з інфляцією і девальвацією гривні — залежить подальша ситуація на фінансовому ринку України. При цьому голові регулятора потрібно зберегти незалежність НБУ.

Завдання дуже складне в нинішніх умовах:

  • планований дефіцит бюджету становить близько 300 млрд гривень;
  • на Україну чекають значні зовнішні виплати у 2020 та 2021 роках;
  • частина карантинних заходів ще не скасована;
  • у банківській системі назрівають проблеми із неповерненнями;
  • є загроза виведення нерезидентами близько $3,5 млрд з гривневих ОВДП.

Низька платоспроможність внутрішнього ринку, скорочення виробничих показників, високий рівень безробіття при необхідності утримання державою понад 11 млн пенсіонерів — створюють спокусу для чиновників. Є ймовірність, що вони спробують вирішити проблему шляхом значних емісійних вливань, незабезпечених економічним зростанням грошей. Це може призвести до зростання курсу і показників інфляції.

Острах запуску «друкарського верстата», подальшого зростання цін і девальвації гривні — штовхає учасників валютного ринку та частину громадян до купівлі валюти. А це лише провокує спекулянтів до додаткового розгойдування курсу, що і спостерігалося на валютному ринку в останні кілька днів.

За 13-17 липня курс продажу долара на міжбанку зріс на 34 копійки — до 27,42/ 27,45 гривень, а ввечері в п’ятницю в обмінниках його продавали за 27,40 — 27,50 гривень.

Завдяки валютним ралі пари євро/долар на міжнародних майданчиках — не відставав у зростанні котирувань і євро. За тиждень він на торгах подорожчав при продажі відразу на 65 копійок — до 31,34/31,37 гривень, а готівковий євро ввечері 17-го липня продавали за 31,20-31,50 гривень.

Нацбанк цими днями валютних інтервенцій не проводив.

Що вплине на валютний ринок

Найближчим часом на курс будуть впливати:

1. Завершення періоду бюджетних платежів і початок основних виплат відшкодувань ПДВ експортерам.

20 липня бізнесу потрібно оперативно закрити всі зобов’язання, що залишилися, перед бюджетом. Тому дефіцит гривні в цей момент у більшості компаній зіграє позитивно на зміцнення позицій нацвалюти. Частина запізнілих клієнтів буде оплачувати свої податкові зобов’язання і після 20-го числа, що також підтримає гривню на валютному ринку.

Але вже до кінця тижня експортери почнуть отримувати від держави основні суми відшкодувань ПДВ. Це скоротить у них потребу у продажі валютної виручки і почне грати проти гривні;

2. Проведення аукціону Мінфіну України з розміщення ОВДП 21 липня. На момент написання статті чиновники хочуть продавати гривневі облігації без зазначення обсягів розміщення на 182, 343 і 581 день, а також доларові — на 204 дні. Поки що суми розміщень не вказані до консультацій з первинними дилерами.

«Мінфін» прогнозує, що після них на 182 дні буде встановлено обсяг у межах 500 млн гривень, а за всіма іншими — подібних обмежень не зроблять.

Поки що не все складається так добре, як хотіли б чиновники. Останній аукціон 14 липня пройшов провально за гривневими паперами. Їх продали всього на 10,6 млн гривень з дохідністю від 7% до 9,2% річних. Зате активно розмістили валютні облігації на $306,3 млн під 3,5% річних. Мінфіну терміново потрібні гроші. Тому він продовжує дорозміщення доларових облігацій, що користуються популярністю, щоб відшкодувати ними нестачу надходжень від гривневих ОВДП.

Інвестори продовжать боротися за свою дохідність і цього разу. І якщо Мінфін України буде і далі знижувати дохідність за облігаціями у гривні — особливого інтересу до них не буде, головними їх покупцями залишаться держбанки.

Що стосується перспектив розміщення валютних облігацій, то інтерес до них західних і місцевих гравців збережеться. Чиновники зможуть продати їх не менше, ніж на $140-210 млн.

Обсяги операцій на $140-210 млн (близько 3,83-5,75 млрд гривень за поточним курсом) з урахуванням ще й розміщень облігацій у гривні — 21-22 липня зіграють на користь гривні і на валютному, і на ресурсному міжбанку;

3. Інтервенції Нацбанку, ліквідність у банківській системі, поведінка готівкового ринку і спекулянтів.

Після масованого розгойдування міжбанку наприкінці минулого тижня Нацбанку особливо буде нічого викуповувати на торгах, навіть з урахуванням днів бюджетних проплат у клієнтів.

Компанії будуть намагатися притримувати валюту до останнього і продаватися лише на піку котирувань. Це психологічно звузить можливості викупу валюти Нацбанком. За розрахунками «Мінфіну», регулятор зможе придбати на торгах за ці дні не більше $45-90 млн. Якщо ж спекулятивне розгойдування курсу долара на міжбанку продовжиться, НБУ, можливо, доведеться витратити не менше $100-150 млн, щоб збити ажіотаж.

Поведінка великих місцевих гравців, а також нерезидентів, які продовжують поступово виходити з українських ОВДП, буде істотно впливати на курсоутворення цього тижня.

Зміна ситуації останніх днів дозволить спекулянтам активно працювати не тільки у форматі «у дві сторони», але і, підлаштовуючись під дії великих гравців, — намагатися розгойдувати курс протягом дня. Вони також продовжать грати на різниці готівкових і безготівкових котирувань. Особливо — за євро, так як продовження істотних коливань пари євро/долар на зовнішніх ринках призводить і до дуже великих стрибків котирувань євро щодо гривні;

Ліквідність у банківській системі збережеться на високому рівні, що дасть можливість банкам виконувати всі нормативи НБУ. Клієнтські розрахунки за податками на початку тижня, аукціон Мінфіну з розміщення ОВДП 21 липня і розрахунки за ним 22-го числа, операції нерезидентів на вторинному ринку і майбутні надходження відшкодування ПДВ експортерам — дозволять банкам зберегти залишки на своїх коррахунках у період з 20 до 24 липня в межах від 43 до 64 млрд гривень.

Ліквідність буде розміщена у банківській системі дуже нерівномірно. Більшість дрібних і середніх банків будуть відчувати брак гривні.

Подібний «гривневий навіс» з урахуванням ще й депсертифікатів «овернайт», що розміщуються банками в НБУ, — дозволять спекулянтам при необхідності швидко розгойдувати котирування на торгах.

Готівковий ринок залишиться заручником поведінки міжбанку. Але через збільшення попиту на валюту з боку громадян і малого бізнесу власники обмінників вже можуть собі дозволити вести власну гру «на підвищення». Поки що паніки на готівковому ринку не спостерігається (у громадян немає значних обсягів вільної гривні), але при подальшому зростанні міжбанку — попит на готівкову валюту буде зростати ще більшими темпами. І це дозволить готівковому ринку проводити свою гру з валютою.

Прогноз готівкового та міжбанківського курсів на тиждень

На готівковому валютному ринку власники обмінників при виставленні курсів продовжать орієнтуватися на:

1) поведінку міжбанку;

2) реальний попит і пропозицію валюти з боку населення;

3) крос-курс пари євро/долар на міжнародних ринках і рівень конкуренції в регіоні розташування обмінників.

Через зростання валютних ризиків:

  • спред за доларом більшість обмінників фінкомпаній зараз розширять і будуть тримати його в межах від 15 до 25 копійок, а в банках — від 15 до 35 копійок;
  • спред за євро більшість обмінників фінкомпаній зараз також розширять в межах від 20 до 35 копійок, а в банках — від 25 до 45 копійок.

«Мінфін» прогнозує коридор за доларом на 20-24 липня в обмінниках фінкомпаній в межах 27,05-27,85 гривень, а в банках 27,00-27,85 гривень. Коридор за євро в обмінниках фінкомпаній буде в межах 30,55-31,60 гривень, а в банках 30,49-31,60 гривень.

На міжбанку. З урахуванням завершення періоду податкових розрахунків у клієнтів, майбутніх відшкодування ПДВ експортерам, аукціону Мінфіну з розміщення ОВДП 21 липня, операцій з облігаціями на вторинному ринку і загального настрою міжбанку останніх днів на зростання котирувань — коливання курсу на торгах збільшаться в межах 12-25 копійок за доларом протягом однієї сесії, і за євро — в межах до 28-30 копійок.

Спроби спекулянтів активно розгойдати курс долара і євро як за рахунок внутрішніх, так і зовнішніх факторів — посиляться.

Основними гравцями залишаться великі місцеві компанії, Нацбанк, самі банки і ті нерезиденти, хто працює з українськими ОВДП на первинному та вторинному ринках.

Після тижневого застою — НБУ доведеться періодично виходити на ринок на торги з інтервенціями, щоб згладжувати курсові коливання. Використовувати регулятор буде Matching. Якщо виникне дуже великий ажіотаж — регулятор може провести свої інтервенції у формі аукціону, щоб психологічно вплинути на настрої учасників ринку і збити девальваційні очікування.

За розрахунками «Мінфіну» в період з 20 до 24 липня коридор за безготівковим доларом на міжбанку буде перебувати в межах 27,10-27,80 гривень, а за євро — в межах 30,81-31,87 гривень.

Обсяги щоденних операцій на торгах складуть:

У понеділок — середу — в межах до $190-230 млн при укладенні до 520-690 угод, як за рахунок закінчення періоду розрахунків клієнтів з бюджетом, проведення аукціону з розміщення ОВДП 21 липня і розрахунків за ним 22 липня, так і за рахунок операцій нерезидентів з ОВДП на вторинному ринку.

У четвер — п’ятницю — поступове зниження обсягів операцій в межах до $170-205 млн при укладенні до 460-500 угод напередодні вихідних і за рахунок надходжень експортерам частини великих відшкодувань ПДВ, що знизить їх зацікавленість у продажу валютної виручки.

 

Джерело

COVID-19 Live